Постанова № 42387030, 14.01.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р. Справа № 914/3293/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П. Матущака О.І.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» за № 30/-1776 від 06.11.2014 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2014 року

у справі № 914/3293/14

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», м.Київ

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м.Львів

про стягнення суми в розмірі 15 430,00 грн. як відшкодування шкоди в порядку регресу,

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» звернулось до Господарського суду Львіської області із позовом до відповідача Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про стягнення суми в розмірі 15 430,00 грн. як відшкодування шкоди в порядку регресу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.10.2014 року у справі № 914/3293/14 (суддя Березяк Н.Є.) позов Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» 15430,00 грн. шкоди.

Не погоджуючись з даним рішенням Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» подало апеляційну скаргу за № 30/-1776 від 06.11.2014 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2014 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що відшкодована страховиком страхувальнику сума не є документально підтвердженою та не відповідає змісту пошкодження, встановлених інспектором ДТП безпосередньо на місці ДТП.

Позивачем не подано відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони явку уповноважених представників у судове засідання, яке відбулось 14.01.2015 року не забезпечили, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2013 року між Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» (страховик) та ВАТ «Нижегородський хіміко-фармацевтичний завод» (страхувальник) було укладено договір страхування ризиків автотранспортних засобів № 1038194. Предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, пов'язані із водінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Кіа» д.н. АА8708МТ.

Строк дії договору з 12.06.2013 року по 11.06.2014 року.

28 лютого 2014 року в зв'язку з падінням розтяжки кабельної контактної мережі на проїжджу частину ділянки дороги по вул. Мечнікова,16 у м. Львові було пошкоджено застрахований транспортний засіб марки «Кіа» д.н. АА8708МТ. Зазначений факт підтверджується довідкою про дорожню-транспортну пригоду № 9355613.

Відповідно до постанови Сихівського районного суду м. Львова від 28.04.2014 року, Бойко О.Б., будучи посадовою особою Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», не вжив всіх заходів щодо належного утримання ККМ, зокрема допустив падіння розтяжки кабельної контактної мережі на проїжджу частину ділянки дороги по вул.Мечнікова,16 у м.Львові, що призвело до пошкодження застрахованого автомобіля марки «Кіа» д.н. АА8708МТ, чим порушив ст. 9 Закону України "Про дорожній рух". Зазначеною постановою було визнано Бойко О.Б. винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680,00 грн. в дохід держави.

На підставі повідомлення страхового акту, страховик на виконання умов договору страхування виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 15430,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2372 від 10.06.2014 року.

14.07.2014 року ПАТ «Європейський страховий альянс» звернувся до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» з вимогою про відшкодування завданих збитків в порядку регрессу, яка залишена відповідачем без задоволення.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору страхування № 1038194 від 08.04.2013 року, позивач 10.06.2014 року здійснив страхове відшкодування на суму 15430,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2372.

Зазначене страхове відшкодування ПАТ «Європейський страховий альянс» відшкодувало у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля «Кіа» д.н. АА8708МТ внаслідок падіння розтяжки кабельної контактної мережі на проїжджу частину ділянки дороги по вул. Мечнікова,16 у м. Львові, яке відбулося через порушення посадовою особою Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» Бойко О.Б. ст.9 Закону України "Про дорожній рух", що встановлено постановою Сихівського районного суду м. Львова від 28.04.2014 року по адміністративній справі № 464/3130/14-п, яка набрала законної сили.

Згідно із ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме: "До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов'язків.

Враховуючи вищенаведене та те, що на виконання умов договору страхування № 1038194 від 08.04.2013 року, позивач здійснив страхове відшкодування страхувальнику, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення суми в розмірі 15 430,00 грн. як відшкодування шкоди в порядку регресу.

Посилання відповідача на завищення суми збитків, з огляду на те, що довідкою ДАІ від 28.02.2014 року зафіксовані лише три типи пошкодження автомобіля, тоді як у експертизі - тринадцять типів, що не були відображені працівником ДАІ в день ДТП, судом оцінюється критично. Адже, працівник ДАІ не є фахівцем з визначення завданих автомобілю збитків в результаті ДТП.

Необґрунтованим є твердження відповідача щодо завищення позивачем суми збитків, оскільки ДТП відбулось 28.02.2014 року, а протокол огляду транспортного засобу № 434/14 складений 31.03.2014 року, що на думку апелянта за вказаний період автомобіль страхувальника міг отримати нові пошкодження. Адже, відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що вказаний транспортний засіб був пошкоджений в іншому місці в період з 28.02.2014 року по 31.03.2014 року.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що страховик на виконання умов договору страхування виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування, яка підтверджувалась звітом про оцінку автомобіля №434/14, протоколом огляду транспортного засобу №434/14 про огляд якого було повідомлено Бойко О.Б., визнаного винним у падінні розтяжки кабельної контактної мережі на проїжджу частину ділянки дороги по вул. Мечнікова,16 у м. Львові, внаслідок чого було пошкоджено застрахований транспортний засіб марки «Кіа» д.н. АА8708МТ.; Актом узгодження робіт від 31.03.2014 року, ремонтними калькуляціями, сертифікатами суб'єкта оціночної діяльності, кваліфікаційними свідоцтвами оцінювача, договором та актом виконаних робіт, а також платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2014 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено і підписано 19.01.2015 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.