Ухвала суду № 42386489, 19.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 січня 2015 року м. Київ К/800/2371/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку,

встановив:

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2014 року скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, а позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Головне управління Держземагенства в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі) за період з 7 липня 2009 року по 23 грудня 2010 року включно та стягнути з Головного управління Держземагенства в Кіровоградській області в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

Відповідач звернувся із заявою про роз'яснення рішення апеляційного суду з підстав його неузгодженості з постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1999 року № 1398 "Про внесення змін і доповнень до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року відмовлено в задоволені заяви відповідача про роз'яснення судового рішення.

Судове рішення мотивоване тим, що роз'ясненню підлягає резолютивна частина рішення, роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення. Заява ж не містить посилань на обставини, що ускладнюють виконання судового рішення. Відповідач, фактично, звернувся не за роз'ясненням судового рішення, а за тлумаченням змісту юридичних норм.

У касаційній скарзі Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 30 липня 1999 року № 1398 "Про внесення змін і доповнень до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100", просить скасувати судове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак