Ухвала суду № 42386049, 13.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 р.Справа № 816/3243/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ІНТЕРТЕХРЕСУРС - ОІЛ" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2014р. по справі № 816/3243/14

за позовом Приватного підприємства "ІНТЕРТЕХРЕСУРС - ОІЛ"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

14 серпня 2014 року Приватне підприємство "ІНТЕРТЕХРЕСУРС-ОІЛ" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області ( далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2014 № 0000462301.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2014 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ІНТЕРТЕХРЕСУРС-ОІЛ" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову судом першої інстанції зроблено висновок, що податкове повідомлення - рішення від 30.04.2014 року № 0000462301 винесене ДПІ у м. Полтаві на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з врахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що позивач ПП "ІНТЕРТЕХРЕСУРС-ОІЛ", ідентифікаційний код 36903458, є юридичною особою, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.01.2010 за № 52359, станом на час проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у м. Полтаві.

У термін з 19.03.2014 по 08.04.2014 посадовими особами ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну документальну перевірку ПП "ІНТЕРТЕХРЕСУРС-ОІЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт від 15.04.2014 року № 2430/16-01-22-01-09/36903458 /том 1 а.с. 139-154/.

За висновками перевірки, зокрема, встановлено порушення п.п.135.5.4, п. 135.5, ст. 135, п.п. 138.10.3, п. 138.10, ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 20858 грн., у тому числі: за 3 квартал 2012 року в сумі 5772 грн.; за 4 квартал 2012 року в сумі 6536 грн., за 2013 рік в сумі 8550 грн. /том 1 а.с. 152/.

Так, перевіркою встановлено, що відповідно до регістрів бухгалтерського обліку, а саме: головних книг за 2012 р. та 2013 р., журналу ордеру по рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" за 2012 р. та 2013 р. встановлено, що на підприємстві по кредиту рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" перед ФОП ОСОБА_1 рахується безнадійна кредиторська заборгованість в сумі 45000 грн., яка виникла у ПП "ІНТЕРТЕХРЕСУРС-ОІЛ" перед ФОП ОСОБА_1 за надані ним юридичні послуги у 2 кварталі 2010 року та станом на 31.12.2013 є непогашеною. 19.10.2011 припинена реєстрація ФОП ОСОБА_1 в органах державної реєстрації та 20.11.2011 ФОП ОСОБА_1 знятий з обліку в ДПІ за місцем реєстрації. Однак, безнадійна кредиторська заборгованість в сумі 45000 грн. не включена позивачем до інших доходів у декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік.

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем було завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 58607 грн. 47 коп., у тому числі по періодах: 3 квартал 2012 р. в сумі 27483 грн. 32 коп. та 4 квартал 2012 р. в сумі 31124 грн. 15 коп. по господарських операціях з ФОП ОСОБА_2 Зокрема, позивач не здійснював придбання або реалізацію товару, транспортування якого би відбувалося по маршруту, зазначеному в актах здачі-приймання робіт (послуг), перелік яких зазначено у акті перевірки /том 1 а.с. 142/, складених на виконання договору перевезення № 2 від 05.01.2012, укладеного з ФОП ОСОБА_2

30.04.2014 ДПІ у м. Полтаві на підставі акту перевірки від 15.04.2014 № 2430/16-01-22-01-09/36903458 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000462301, яким ПП "ІНТЕРТЕХРЕСУРС-ОІЛ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в загальному розмірі 26072 грн. 50 коп., у тому числі: за основним платежем - в сумі 20858 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - в сумі 5214 грн. 50 коп. /том 1 а.с. 37/.

Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 08.07.2014 № 1398/10/16-31-10-04-12 податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000462301 від 30.04.2014 залишено без змін, а скаргу ПП "ІНТЕРТЕХРЕСУРС-ОІЛ" без задоволення /том 1 а.с. 39-46/.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 № 679/6/99-99-10-01-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000462301 від 30.04.2014 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу позивача - без задоволення /том 1 а.с. 47-55/.

Не погоджуючись із висновком відповідача, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів зазначає:

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що відповідно до регістрів бухгалтерського обліку, а саме: головних книг за 2012 р. та 2013 р., журналу ордеру по рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" за 2012 р. та 2013 р. встановлено, що на підприємстві по кредиту рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" перед ФОП ОСОБА_1 рахується безнадійна кредиторська заборгованість в сумі 45000 грн., яка виникла у ПП "ІНТЕРТЕХРЕСУРС-ОІЛ" перед ФОП ОСОБА_1 за надані ним юридичні послуги у 2 кварталі 2010 року /том 1 а.с. 141/.

Факт виникнення кредиторської заборгованості за юридичні послуги у позивача перед ФОП ОСОБА_1 у 2 кварталі 2010 року на суму 45000 грн. не спростовується позивачем та підтверджується копіями журналів - ордерів і відомостей по рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" /том 1 а.с. 166-169/, журналом-ордером і відомістю по рахунку 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами " за 2012 рік /том 2 а.с. 96/, копією оборотів по рахунку 6851 за 2013 рік /том 1 а.с. 170, том 2 а.с. 91/ та додатком № 4 до акту ДПІ у м. Полтаві від 07.07.2012 № 1819/22-5/36903458 /том 2 а.с. 128/.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 припинена 19.10.2011, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том 1 а.с. 131-132/, що також унеможливлює стягнення вказаної заборгованості.

Таким чином, сума кредиторської заборгованості позивача перед ФОП ОСОБА_1 в розмірі 45000 грн., яка виникла у 2 кварталі 2010 року, та залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, підлягає включенню до складу доходів позивача, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком ДПІ у м. Полтаві про порушення позивачем п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП "ІНТЕРТЕХРЕСУРС-ОІЛ" занижено дохід на суму 45000 грн. у декларації на прибуток підприємства за 2013 рік.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Згідно до п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Аналіз викладеного свідчить, що підставою для зменшення платником податків об'єкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є витрати платника податку, визначені на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та здійснені для провадження господарської діяльності платника податку.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 (надалі -Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Відповідно до пунктів 7.5.6 -7.5.8 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

При цьому, форма товарно-транспортної накладної № 1-ТТН (нафтопродукт) є додатком № 3 до Інструкції.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2012 між ФОП ОСОБА_2 /перевізник/ та ПП "ІНТЕРТЕХРЕСУРС-ОІЛ" /замовник/ укладено договір № 2 /том 1 а.с. 179/, умовами якого передбачено, що даний договір регулює взаємовідносини, які виникають між сторонами при перевезенні вантажу автомобільним транспортом. Відповідно до п. 2.1 договору перевізник зобов'язується надати замовнику водія з автомобілем марки DAF 95XF 430, здатним до перевезення вантажів; забезпечити доставку вантажу до пункту призначення, який вказаний замовником, та нести відповідальність за збереження вантажу при його транспортуванні.

Замовник зобов'язується підготовити вантаж до транспортування та оплатити транспортні послуги згідно акту виконаних робіт протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку п. 3.4 /п. 2.2 договору/. Згідно п. 5.2 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року, з моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Листом ПП "ІНТЕРТЕХРЕСУРС-ОІЛ" № 15 від 22.04.2014 до перевірки надано акти здачі-приймання робіт (послуг) № ОУ-0000186 від 04.07.2012, № ОУ-0000194 від 10.07.2012, № ОУ -0000240 від 06.08.2012, № ОУ-0000254 від 20.08.2012, № ОУ-0000367 від 12.10.2012, № ОУ-0000369 від 12.10.2012, № ОУ-0000470 від 03.11.2012, № ОУ-0000473 від 06.11.2012, № ОУ-0000465 від 13.11.2012, № ОУ-0000487 від 20.11.2012, перелік яких наведено у таблиці на сторінці 8 акту перевірки /том 1 а.с. 142/ та копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 156-165/.

У зазначених вище актах здачі-приймання робіт (послуг) зазначено про здачу-прийняття автопослуг за певними маршрутами.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано до перевірки та до суду товарно-транспортних накладних на підтвердження перевезення нафтопродуктів. Надані позивачем копії товарно-транспортних накладних жодним чином не підтверджують перевезення паливо-мастильних матеріалів за маршрутами, що зазначені у вказаних вище актах здачі-приймання робіт (послуг).

Натомість, згідно акту здачі-приймання робіт (послуг) № ОУ-0000194 від 10.07.2012 перевезення мало здійснюватися за маршрутом: Полтава - Макіївка Луганська область -Полтава /том 1 а.с. 157/, а згідно наданої товарно-транспортної накладної за 10.07.2012 перевезення ФОП ОСОБА_2 здійснювалося за маршрутом: Полтава - Київ /том 2 а.с. 70/. Згідно акту здачі-приймання робіт (послуг) № ОУ-0000254 від 20.08.2012 перевезення мало здійснюватися за маршрутом: Полтава - Макіївка Луганська область - Полтава /том 1 а.с. 159/, а згідно наданої товарно-транспортної накладної за 20.08.2012 перевезення ФОП ОСОБА_2 здійснювалося за маршрутом: Полтава - Дніпродзержинськ /том 2 а.с. 74/.

Колегія суддів зазначає, що лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Даного висновку суд дійшов з огляду на положення підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не можуть бути відображені в податковому обліку.

Також, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів використання автопослуг, прийняття яких оформлено актами здачі-приймання робіт (послуг) № ОУ-0000186 від 04.07.2012, № ОУ-0000194 від 10.07.2012, № ОУ -0000240 від 06.08.2012, № ОУ-0000254 від 20.08.2012, № ОУ-0000367 від 12.10.2012, № ОУ-0000369 від 12.10.2012, № ОУ-0000470 від 03.11.2012, № ОУ-0000473 від 06.11.2012, № ОУ-0000465 від 13.11.2012, № ОУ-0000487 від 20.11.2012, у власній господарській діяльності, хоча ухвалою суду від 14.10.2014 суд першої інстанції витребував від позивача такі докази.

Крім того, як вбачається з журналів - ордерів та відомостей по рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" за 07.2012, 08.2012, 10.2012, 11.2012, копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 166-169/, позивачем відносилися витрати по ФОП ОСОБА_2 як на рах. 23 "Товари", так і на рах. 93 "Витрати на збут". При цьому, у листопаді 2012 позивач відносив витрати по ФОП ОСОБА_2 виключно на рах. 93 "Витрати на збут" /том 1 а.с. 169/.

Таким чином, доводи позивача про те, що навіть з урахуванням завищення валових витрат на збут, визначених в акті перевірки на суму 58607 грн., при визначенні об'єкта оподаткування за 2012 рік в декларації з податку на прибуток підприємства завищено об'єкт оподаткування на суму 279093 грн. є необґрунтованими, оскільки розмір витрат, що враховані при визначенні об'єкта оподаткування, були самостійно визначені позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік /том 1 а.с. 56/.

Враховуючи недоведеність фактичного вчинення на користь позивача господарських операцій з надання послуг з перевезення за зазначеними вище актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) та недоведеність використання автопослуг, прийняття яких оформлено актами здачі-приймання робіт (послуг), у господарській діяльності позивача, колегія суддів погоджується з висновками ДПІ у м. Полтаві про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 58607 грн. 47 коп., у тому числі: за 3 квартал 2012 року в сумі 27483 грн. 32 коп. та за 4 кварталі 2012 року в сумі 31124 грн. 15 коп.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення від 30.04.2014 року № 0000462301 винесене ДПІ у м. Полтаві на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з врахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватного підприємства "ІНТЕРТЕХРЕСУРС-ОІЛ" - необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ІНТЕРТЕХРЕСУРС - ОІЛ" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2014р. по справі № 816/3243/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М.