Ухвала суду № 42386019, 13.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 р.Справа № 524/7556/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області та Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.11.2014р. по справі № 524/7556/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області , Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області і Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, в якому просив суд визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука стосовно не виплати йому в 2014 році щорічної разової допомоги до 5-го травня в належному розмірі; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на користь позивача невиплачену частину щорічної разової грошової допомоги за 2014 рік в сумі 3 950,00 грн.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.11.2014 року зазначений позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2014 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області провести нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2014 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області провести виплати щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2014 рік ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Відповідач, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області також не погодився з постановою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій, просить рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі, вважає, що судом порушені норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 195 та п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження та в межах доводів апеляційних скарг.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 користується пільгами як учасник бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 12.07.2006 року, наявною в матеріалах справи та має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» (а.с. 2).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5-го травня за 2014 рік у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме - 5-ти мінімальних пенсій за віком.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5-го травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога.

У квітні 2014 року допомога до 5-го травня була нарахована та виплачена позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 року № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у розмірі 795,00 грн., що значно зменшує розмір передбачених законом виплат.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 року № 102 «Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивачу правомірно виплачено грошову допомогу до 5-го травня за 2014 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 року № 102, у зв'язку з тим, що положеннями ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 22.05.2014 року (зі змінами від 28.12.2007 року), визначено, що допомога до 5-го травня інвалідам війни виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційними зміни, внесені до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» п.п. «б» п.п. 2 п. 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI.

Відповідно до ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, чинною є редакція ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 09.07.2007 року, якою передбачено виплату інвалідам війни грошової допомоги до 5-го травня у встановленому розмірі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідачів щодо правомірності нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5-го травня, в розмірах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 102.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області недоплаченої йому разової грошової допомоги до 5-го травня за 2014 рік та зазначає наступне.

Так, згідно п. 1 Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006 року № 147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.06.2006 року за № 683/12557, центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр) є державною установою і підпорядковується головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної (у місті Києві - Головному управлінню соціального захисту населення міської) державної адміністрації.

За приписами п. 3.2 зазначеного Положення, одним із завдань центру є підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги.

Згідно п.п. 4.6, 4.9 Положення, центр відповідно до покладених на нього завдань разом з регіональними органами праці та соціального захисту населення та під їх керівництвом уживає заходів до попередження і погашення сум переплат і недоплат соціальної допомоги, інших грошових виплат; проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв'язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.

Таким чином, враховуючи, що грошову допомогу до 5-го травня у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком ОСОБА_1 нараховано не було, підстави для стягнення зазначеної суми з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не згоди з позивачем стосовно способу захисту своїх прав у вигляді стягнення з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області недоотриманої суми разової грошової допомоги до 5-го травня відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у визначеній позивачем грошовій сумі, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування недоотриманих сум разової грошової допомоги замість органу, якому надані такі повноваження.

При цьому, колегія суддів зазначає, що з метою належного захисту порушених прав позивача та у відповідності до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області провести перерахунок та виплату спірної разової грошової допомоги за 2014 рік у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення по справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачами не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області та Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.11.2014р. по справі № 524/7556/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.