Ухвала суду № 42385618, 14.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4329/14 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Самсонової М.М., за участю представників позивача Мудрик М.В. та Грибути С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Восход-України" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 р. у справі № 810/4329/14 за позовом Приватного підприємства "Восход-України" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Восход-України" (далі -ПП "Восход-України") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 червня 2014 року №0000782201/1814, 0000702201/1815, 0000712201/1816, 0000692201/1817.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки в акті перевірки про порушення вимог чинного податкового законодавства є безпідставними, а податкові зобов'язання нараховано підприємству необґрунтовано.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 р. позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27 червня 2014 року №0000702201/1815, №0000712201/1816, №0000692201/1817. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними й такими, що підлягають скасуванню податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 27 червня 2014 року №0000702201/1815, №0000712201/1816, №0000692201/1817. Проте, визнав необґрунтованими позовні вимоги щодо податкового повідомлення-рішення № 0000782201 від 27 червня 2014 року, оскільки вважає, що встановивши невідповідність даних відомості на виплату грошей №В-040 даним касової книги, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про неоприбуткування готівки та правомірно нарахував штрафні санкції за порушення п.2.6 ст.2 Положення №637.

Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу в частині відмови у задоволені решти позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції в цій частині скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано доводами, аналогічними позовній заяві.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача до суду не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Тобто, перегляду підлягає постанова Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 р. в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо повідомлення рішення № 0000782201 від 27 червня 2014 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно довідки АБ №473694 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ПП «Восход-України» зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 11 червня 1991 року (т.1, а.с. 90-91) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції Обухівського району Головного управління Міндоходів у Київській області.

У період з 11 квітня 2014 року по 14 травня 2014 року, посадовими особами Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, на підставі пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку ПП «Восход-України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складений акт від 04 червня 2014 року №1435/220/14279843 (т.1, а.с. 15-49), в якому зазначено порушення ПП «Восход-України: пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, абзац 2 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»; абзац 3 пункту 2.11 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, абзац 4 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 27 червня 2014 року №0000782201/1814, яким до позивача на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 86043,85 грн. (т.1, а.с. 81).

Не погоджуючись із висновками податкового органу та рішенням позивач звернувся до суду.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Касовими операціями є операції, під час яких грошові кошти переміщуються у вигляді готівки, облік яких здійснюється відповідно до вимог Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (далі - Положення № 637).

Касові операції здійснюються на підставі належним чином оформлених документів, а саме прибуткових, видаткових касових ордерів та інших прирівняних документів.

Відповідно до п. 1.2 Положення № 637, видаткові касові ордери в свою чергу, є первинними документами, що застосовуються для оформлення видачі готівки під звіт, тобто засвідчують витрачання грошових коштів підзвітною особою за цільовим призначенням.

Пунктом 3.4. розділу 3 Положення № 637 передбачено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Згідно з п. 7.37 розділу 7 Положення № 637, під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівникам іншому тощо.

Відповідно до п. 7.39 розділу 7 Положення № 637, під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо.

Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Згідно з п. 7.41 розділу 7 Положення № 637, під час перевірки правильності оформлення видачі готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів, а також слід звертати увагу на повне і своєчасне звітування підзвітних осіб у разі використання ними під час відрядження значних сум підзвітних коштів для вирішення господарських питань.

Відповідно до п. 7.47 розділу 7 Положення для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Незалежно від того, чи видавалися гроші працівнику під звіт або він придбав товар (роботи, послуги) на потреби підприємства за власні кошти, такий працівник подає звіт та оригінали підтверджуючих документів.

Крім того, невикористання підзвітною осою виданих підприємством коштів не звільняє від обов'язку щодо складання звіту.

Зі змісту пункту 2.11 Положення №637 вбачається, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до підпункту 170.9.2. пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також, постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 одержані з каси ПП «Восход-України» готівкові кошти на підставі видаткових касових ордерів від 10 вересня 2012 року на суму 7000,00 грн., від 11 вересня 2012 року на суму 7000,00 грн., від 12 вересня 2012 року на суму 15000,00 грн., від 13 вересня 2012 року на суму 15000,00 грн., від 17 грудня 2013 року на суму 15000,00 грн., від 18 грудня 2013 року на суму 15000,00 грн., від 19 грудня 2013 року на суму 30000,00 грн. (т.3, а.с .19, 21, 23, 25, 30, 32, 34).

Проте, звіти про використану готівку підзвітної особи в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем вірно встановлено порушення позивачем правил видачі готівкових коштів, оскільки звіти про використану готівку підзвітною особою не складались.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо висновків податкового органу про не оприбуткування ПП «Восход-України» готівкових коштів у розмірі 12358.77 грн. з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 2 серпня 2012 року ПП «Восход-України» здійснювало виплату заробітної плати, згідно відомості на виплату коштів №В040 (т.3, а.с. 18).

Проте, відповідно до висновків акту перевірки, в наданому до перевірки аркуші касової книги підприємства за 2 серпня 2012 року сума коштів, отримана підприємством та видана на виплату заробітної плати не зазначена.

Оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; касова книга - це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; книга обліку доходів і витрат - це документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України. Зазначене передбачено пунктом 1.2 глави 1 Положення № 637.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

З огляду пунктів 4.1 та 4.2 Положення № 637, для забезпечення здійснення розрахунків готівкою, підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися (пункт 4.3 цього Положення).

Виходячи з зазначеного, оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у касовій книзі підприємства на підставі касових документів.

Судом апеляційної інстанції не спростовано, що позивач у перевіреній господарській одиниці проводив готівкові розрахунки без застосуванням реєстратора розрахункових операцій, відтак оприбуткуванням готівки для нього є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі підприємства на підставі касових документів.

Матеріали справи свідчать та не заперечено позивачем, що у касовій книзі виплата заробітної плати за 2 серпня 2012 року на підставі відомості №В040 на суму 12358,77 не відображена, водночас, представник позивача зазначив, що не оприбуткування коштів відбулось за механічної помилки касира у даті відомості №В-040.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. №436/95, у разі порушення фізичними або юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлені НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість висновку податкового органу щодо неоприбуткування готівки позивачем та правомірне нарахування штрафних санкцій позивачу за порушення п.2.6 ст.2 Положення № 637 через невідповідність даних відомості на виплату грошей №В-040 даним касової книги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено протиправність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000782201 від 27 червня 2014 року .

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текс ухвали виготовлено 19.01.2015 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Восход-України" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 р., залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 р. у справі № 810/4329/14 за позовом Приватного підприємства "Восход-України" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.