Ухвала суду № 42385563, 20.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1097/10/1070( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Горяйнова А.М., Мамчура Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Білоцерківської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Сімейкінське" про стягнення коштів отриманих за нікчемним правочином,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство" у якому просив стягнути кошти, отримані за нікчемним правочином у сумі 78 827 грн. 46 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року позовні вимоги було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 20.12.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, щ о судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство" - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, з 22 вересня 2000 року відповідач зареєстрований Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 679043 та копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 261. У період з 17 лютого по 2 березня 2009 року позивачем було проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2006 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої 13 березня 2009 року було складено акт перевірки № 885/23-2-19405691/54. Зазначеним актом встановлено, що договір між відповідачем та третьою особою на поставку яєць інкубаційних на суму 78 827 грн 43 коп. (в т.ч. ПДВ - 13 137 грн 91 коп.) було вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, водночас, суперечать моральним засадам суспільства, а, отже, згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2, ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно до ч. 1 ст. 208 ГК України - якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5. 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України). Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до з ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Як вже зазначалося, 13 березня 2009 р. позивачем було складено акт перевірки № 885/23-2-19405691/54. Зокрема, названим актом встановлено, що позивач у лютому - березні 2007 р. не мав господарських відносини з третьою особою. Дані правовідносини були предметом судового дослідження в межах адміністративної справи № 2а- 722/1070/13-а за позовом закритого акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство" (відповідача в адміністративній справі № 2а-1097/10/1070) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (позивача в адміністративній справі № 2а-1097/10/1070) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25 вересня 2009 року № 1150/0003750232/0. Зокрема, постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року у справі № 2а-722/10/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року, позивачу було відмовлено у задоволенні адміністративного позову до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (позивача у даній справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25 вересня 2009 року № 1150/0003750232/0.

Під час розгляду даної адміністративної справи судами першої та апеляційної інстанцій, з поміж іншого, було встановлено, що: - товарно-транспортні накладні, товаро-супровідні документи, сертифікати якості, довіреності на матеріально-відповідальних осіб та інші документи, які б свідчили про відвантаження, транспортування та розвантаження товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) від відповідача від його контрагентів не виявлено; - під час перевірки та під час розгляду справи відповідача не надано жодного документального підтвердження списання ТМЦ для передачі покупцям-контрагентам та документів, які б підтвердили отримання підприємством ТМЦ від продавців, подальшого їх зберігання та використання безпосередньо у своїй господарській діяльності; - відповідачем не надано документів, що свідчать про конкретні правочини з контрагентами, а саме сертифікати якості та відповідності із зазначенням виду (сорту) товару, санітарно-ветеринарні документи, номенклатури товарів, специфікації, асортименти, договірні ціни тощо. За таких обставин названі судові інстанції дійшли висновку, що відповідачем не підтверджено дійсності та направленості на настання реальних наслідків укладених між ним та третьою особою (ВАТ "Сімейкинське") правочинів, а також не доведено їх відображення в бухгалтерському обліку позивача. Наведене свідчить, що судами встановлено недійсність (нереальність) договору між відповідачем та третьою особою на поставку яєць інкубаційних у лютому - березні 2007 року. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 254 постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 р. набрала законної сили. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Фіктивність правочину між позивачем та третьою особою підтверджується також такими доказами: - відповіддю відповідача на запит позивача про відмову у наданні копій документів для проведення перевірки від 26 березня 2009 року № 29 (т. 1 а.с. 111-112); - листом відповідача на адресу позивача від 10 березня 2009 року б/н, в якому відсутня інформація стосовно господарських відносин з третьою особою (т. 1 а.с. 113 - 115); - додатком 1-2 до довідки позивача про загальну інформацію суб'єкта господарювання за результатами його діяльності, в якій під № 8 зазначений контрагент - третя особа, а вид товару яйце інкубаційне (т. 1 а.с. 140); - листом третьої особи від 27 лютого 2009 року № 127, згідно якого у період лютий - березень 2007 р. третя особа договірних відносин з позивачем не мала і продукцію на його адресу не поставляли (т. 1 а.с. 201); - податковими деклараціями третьої особи за лютий - березень 2007 року (т. 1 а.с. 202 - 208, 210 - 213, 215 - 216, 219 - 220, 222); - довідками третьої особи щодо цільового використання сум податку на додану вартість сільськогосподарськими товаровиробниками, які скористалися режимами, визначеними пунктами 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" за даними лютого 2007 р. (т. 1 а.с. 209 - 214, 221). З огляду на викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 20.12.2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство" - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство" - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Мамчур Я.С