Ухвала суду № 42385518, 20.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №810/5096/14 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Кобаля М.І.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазресурс ФКП» до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання незаконними дій, незаконними та скасування наказу від 18 червня 2014 року №564, податкового повідомлення - рішення від 15.07.2014 року №0001542209,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання незаконними дій щодо проведення перевірки згідно наказу від 18 червня 2014 року, визнання незаконними та скасування наказу від 18 червня 2014 року №564, податкового повідомлення - рішення від 15.07.2014 року №0001542209.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення - рішення від 15.07.2014 року №0001542209, в інший частині позовних вимог відмолено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 195 КАС України колегія суддів дійшла висновку про перегляд постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Укргазресурс ФКП» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ БК «Гранд Білдінг» за лютий 2014 року; за наслідками перевірки складено акт від 02.07.2014 року №319/22-09/33715907.

Актом перевірки встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2014 року на 37963,00 грн.

В обґрунтування заниження податкового зобов'язання відповідач посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ БК «Гранд Білдінг», оскільки згідно акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БК «Гранд Білдінг» від 03.04.2014 року №1019/26-55-22-08/38913054 вказаний контрагент відсутній за юридичною адресою, за результатами проведення почеркознавчого дослідження по документах, що містяться в матеріалах реєстраційної справи підписи від імені керівника товариства були виконані різними особами. Також, відповідач посилається на розбіжність податкових зобов'язань позивача по господарським операціям з ТОВ БК «Гранд Білдінг».

15.07.2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0001542209, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 47454,00 грн.

Задовольняючи позов в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.07.2014 року №0001542209 суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження, тому останнім правомірно сформовані дані податкового обліку по господарських операціях з зазначеним вище контрагентом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другої статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з зазначеним вище контрагентом, на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (покупець) та ТОВ Будівельна компанія «Гранд Білдінг» (постачальник) укладено договір від 01.02.2014 року №0102-01, відповідно до якого останній зобов'язується поставити труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках - фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим договором. Достатнім підтвердженням всіх умов поставки, зазначених в товаросупровідних документах, буде також приймання покупцем товару в порядку, передбаченому п. 3.4 незалежно від наявності замовлення або підтвердження покупцем умов поставки, зазначених у рахунку - фактурі.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані видаткові накладні, податкові накладні.

Також, на підтвердження постачання товару позивачем надані товарно - транспортні накладні, які підтверджують постачання товару.

Оплата підтверджується актом перевірки, згідно якого розрахунки проводились у безготівковій формі.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з зазначеним вище товариством здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 зазначеного Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегією суддів встановлено, що на дату підписання договорів та розрахункових документів контрагент позивача не був припинений та був платником податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначений вище правочин є таким, що спрямований на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність податкового повідомлення - рішення від 15.07.2014 року №0001542209.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 20.01.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: М.І. Кобаль

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Кобаль М.І.