КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/13441/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
20 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Романчук О.М. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент Лтд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сегмент Лтд», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить:
визнати протиправними дії та скасувати наказ ДПІ від 16 червня 2014 року № 1818 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»;
визнати протиправними дії ДПІ з проведення заходів позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складений Акт від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141;
визнати протиправними дії ДПІ щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) ТОВ «Сегмент Лтд» в розрізі контрагентів на підставі Акта від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за період з січень 2014 року;
зобов'язати ДПІ вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі Акта від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за період з січень 2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту в електронній базі даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» ТОВ «Сегмент Лтд» в розрізі контрагентів на підставі акта перевірки від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, в тому числі АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта перевірки від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що органи доходів і зборів використовують інформаційні бази даних для визначення відповідної суми розбіжностей. Виходячи з викладеного, для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ платник податку може вимагати від контролюючого органу достовірності даних інформаційних баз. Тому до інформаційних баз даних органів доходів і зборів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені) або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку. Відтак суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно проведено коригування в електронній базі даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», оскільки за наслідками вищевказаної перевірки не приймались податкові повідомлення-рішення, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 16.06.2013р. начальником ДПІ видано наказ № 1818 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сегмент Лтд» з питання дотримання вимог дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р.
ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сегмент Лтд» з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р, за результатами якої складено акт від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141.
В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 256337,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 249889,00 грн., а також за результатами перевірки ТОВ «Сегмент Лтд» не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за січень 2014 року, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за січень 2014 року.
Таким чином, ДПІ зібрано податкову інформацію та результати її опрацювання внесено до бази даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Вважаючи вказані дії протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Колегія суддів керується нормами частини 1 статті 195 КАС України, за якими суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, та відповідно, розглядає даний спір в частині вимог апеляційної скарги відповідача щодо правомірності задоволених позовних вимог.
Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до вимог п. 79.3 ст. 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у відповідності до вимог ст.ст. 16, 20, 42, 62, 73 та 85 ПК України направлено позивачу запит від 24.03.2014р. № 14189/10/26-55-22-07-10 про надання інформації та її документального підтвердження, оскільки за результатами аналізу податкової звітності ТОВ «Сегмент Лтд», отриманої в установленому законом порядку, виявлені факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, у зв'язку з чим ДПІ просила позивача надати інформацію та її документальне підтвердження для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах та підтвердження факту включення до податкових зобов'язань податкових накладних виписаних на адресу ДТГО «ПЗЗ» за січень 2014 року.
Листом від 01.04.2014р. вих. № 01/04 позивачем на адресу відповідача було направлено відповідь на такий запит.
В наступному, у зв'язку з надходженням інформації, що свідчить про можливі випадки порушення податкового законодавства при нарахуванні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ «Сегмент Лтд» з ПП «Еко-Строй-Град» та ДП «Украерорух» за період з 01.01.2013р. по 30.04.2014р. ДПІ у відповідності до вимог ст.ст. 19, 20, та 73 ПК України направлено позивачу запит від 12.05.2014р. № 21924/10/26-55-22-08-10 про надання пояснень та їх документального підтвердження, у якому ДПІ просила протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання цього запиту, надати пояснення та їх документальне підтвердження стосовно фінансово-господарських операцій ТОВ «Сегмент Лтд» з ПП «Еко-Строй-Град» та ДП «Украерорух» за період з 01.01.0213р. по 30.04.2014р.
Листом від 12.06.2014р. вих. № 11/06 позивачем на адресу відповідача було направлено відповідь на вказаний запит.
Водночас, позивачем не надано обґрунтованого пояснення та його документального підтвердження, оскільки, документи, які витребовувалися контролюючим органом, надано позивачем не в повному обсязі, зокрема, не надано у повному обсязі копії первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують придбання товарів та послуг від СГД, а також використання складських, виробничих приміщень та обладнання тощо.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність наказу ДПІ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сегмент Лтд».
Разом з тим, підпунктом 62.1.3 п. 6.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до вимог п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
За змістом п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ за наслідками перевірки здійснено коригування в електронній базі даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту».
Статтею 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.
Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При розгляді спорів, пов'язаних із оскарженням формування облікових даних щодо платника податків суд повинен виходити з того, що обробка відповідних даних є формальним рівнем податкового контролю. На цьому етапі органи доходів і зборів не повинні робити висновків про достовірність даних податкового обліку, задекларованих платником податків.
Дані інформаційних баз органів доходів і зборів можуть безпосередньо впливати на обсяг прав та обов'язків платників податків. Так, відповідно до пп. 200.19.4 п. 200.19 ст. 200 ПК України право на автоматичне відшкодування ПДВ з бюджету має той платник податку, у якого, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.
При цьому органи доходів і зборів використовують інформаційні бази даних для визначення відповідної суми розбіжностей. Виходячи з викладеного, для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ платник податку може вимагати від контролюючого органу достовірності даних інформаційних баз. Тому до інформаційних баз даних органів доходів і зборів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені) або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.
Дані інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.
Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно проведено коригування в електронній базі даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», оскільки за наслідками вищевказаної перевірки не приймались податкові повідомлення-рішення, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались.
Отже, судом першої інстанції правильно задоволено позовні вимоги в цій частині та, вимоги про зобов'язання ДПІ вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту») в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі Акта від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Пилипенко О.Є.
Суддя: Романчук О.М.
Шелест С.Б.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 20.01.2015 року.
.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Романчук О.М
Шелест С.Б.
Судове рішення № 42385468, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.01.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/13441/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: