Ухвала суду № 42385379, 15.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2015 рокусправа № 804/7186/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області в якому просив:

- визнати протиправним: а) відсутність повідомлення про час та місце розгляду скарги; б) порушення його права на участь у розгляді скарги; в) відсутність відповіді на поставлене в скарзі питання; г) порушення його права на отримання письмової відповіді про результати розгляду скарги в місячний строк;

- зобов'язати відповідача розглянути скаргу від 25.02.2014 року і дати на неї відповідь відповідно до вимог Закону «Про звернення громадян»;

- стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану його протиправними діями при розгляді скарги, в розмірі 6000 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не запрошення ОСОБА_1 на розгляд його скарги від 25.02.2014 року, визнано протиправними дії відповідача щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 25.02.2014 року без його присутності та порушення місячного строку при повідомленні ОСОБА_1 про результати розгляду його скарги від 25.02.2014 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.02.2014 року ОСОБА_1 подав до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області скаргу, яка була зареєстрована за вхідним № Б-466 (а.с. 3).

У відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» позивач просив повідомити його про час та місце розгляду скарги, оскільки виявив бажання бути присутнім при її розгляді.

На підтвердження факту повідомлення позивач про дату, час та місце розгляду його скарги відповідачем надано лист від 04.03.2014 року № 02-50/1160, з якого вбачається, що розгляд скарги було призначено на 11.03.2014 року об 11 годині у приміщенні Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 38).

Разом з тим, відповідачем не були надані докази того, що вказаний лист був надісланий заявнику, та ним отриманий.

Листом від 12.03.2014 року № Б-466-02, позивачу було надано відповідь на подану ним 25.02.2014 року скаргу, даний лист отримано позивачем особисто 23.04.2014 року, що підтверджується відповідною відміткою (а.с. 39-40).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вживались заходи щодо повідомлення позивача про час та місце розгляду скарги та було порушено місячний строк, передбачений для надання відповіді на скаргу.

Апеляційний суд вважає обґрунтованим такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі-Закон) передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст. 18 Закону передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право зокрема бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Окрім того, ст. 19 Закону визначається, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції ні під час розгляду апеляційної скарги не було надано доказів направлення позивачу та отримання ним листа від 04.03.2014 року № 02-50/1160 яким повідомлялось про час та дату розгляду скарги.

За таких обставин апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про допущення відповідачем бездіяльності щодо не запрошення ОСОБА_1 на розгляд його скарги від 25.02.2014 року.

Відповідно до ст. 20 Закону визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Частиною 1 ст. 14 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, про результати розгляду скарги, заявника було повідомлено листом від 12.03.2014 року № Б-466-02, даний лист отримано позивачем особисто 23.04.2014 року.

Як на підтвердження повідомлення заявника про результати розгляду його скарги у строк визначений Законом, відповідач посилався на витяг з журналу вихідної кореспонденції за 19.03.2014 року (а.с. 41-42)

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що запис у журналі не можуть вважатись судом як належні доказ на підтвердження того, що відповідь на скаргу було надіслано протягом визначеного Законом строку.

Крім того, матеріалами справи підтверджується отримання відповіді від 12.03.2014 року, лише 23.04.2014 року, тобто більше ніж через місяць після розгляду скарги.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем було дотримані строки розгляду скарги передбачені ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», є безпідставними, оскільки в даному випадку заявником була подана скарга відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 25.02.2014 року без його присутності та порушення місячного строку при повідомленні ОСОБА_1 про результати розгляду його скарги від 25.02.2014 року є протиправними.

Оскільки, в частині відмови у задоволенні позовних вимог постанова суду першої інстанції сторонами не оскаржувалась, а під час апеляційного провадження не встановлено порушень які призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, колегія суддів переглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції, повно, всебічно та в межах заявлених вимог, з'ясовано обставини справи, надано належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішено питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішено справу, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 19 січня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов