Ухвала суду № 42385283, 15.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2015 рокусправа № 804/12987/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року по справі № 804/12987/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євробуд Плюс» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробуд Плюс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000352201 від 12.08.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що операції, які формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість були фактично здійснені та підтверджені належно складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції. Позивач вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення таким, що порушує норми чинного законодавства

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.08.2014 року № 0000352201, прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає: в товарно-транспортній накладній № 3 від 27.08.2013 року зазначено вантажоотримувачем ППф «Сіол», але відсутні реквізити, підписи та печатки ТОВ «Євробуд Плюс», що ставить під сумнів здійснення господарської операції з перевезення товару.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем в період з 21.07.2014 р. по 22.07.2014 р. на підставі наказу № 591 від 21.07.2014 року, згідно із п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75, ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Євробуд Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за серпень 2013 року та реальність здійснення господарських операцій при взаємовідносинах з ППф «Сіол».

За результатом проведеної перевірки складено акт від 22.07.2014 року, яким встановлено порушення п.198.1., п.198.2., п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 33 191,25 грн. у серпні 2013 року.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000352201 від 12.08.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 33 191,25 грн., та за штрафними санкціями на суму 16 595,63 грн., а всього на загальну суму 49 786,88 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, який перевірявся, між позивачем (покупець) та ППф «Сіол» (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 21.08.2013 року № 21/08-1, відповідно до якого ППф «Сіол» (продавець) зобов'язується поставити позивачу (покупцю) бітум нафтовий дорожній в'язкий БИД 60/90 ДСТУ 4044-2001.

Згідно товарно-транспортної накладної № 3 від 27.08.2013 р. вбачається, що ППф «Сіол» придбав у ПП «Титан-Кремінь» товар, а саме бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90, маса 25050 кг, а ТОВ «Приватбудіндустрія» здійснювало перевезення даного товару на підставі договору на надання автотранспортних перевозок № 11/А від 01.08.2013 р.

Водій ТОВ «Приватбудіндустрія» ОСОБА_2 отримав товар від ПП «Титан-Кремінь» в м. Кременчук Полтавської області та доставив його ППф «Сіол», яке також знаходиться м. Кременчук Полтавської області. В той же день, цим транспортом було здійснено поставку товару (бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90) до ТОВ «Євробуд Плюс» в м.Павлоград Дніпропетровської області за товарно-транспортною накладною № 1 від 27.08.2013 р.

Таким чином, фактичне виконання вказаного договору підтверджено товарно-транспортною накладною № 1 від 27.08.2013 р. та видатковою накладною № РН-0000002 від 27.08.2013 р. з печатками та підписами сторін.

Вищевикладене свідчить про фактичне здійснення господарської операції, та спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність реквізитів, підписів та печатки ТОВ «Євробуд Плюс» в товарно-транспортній накладній № 3 від 27.08.2013 року, оскільки вказаним документом підтверджено отримання товару ППф «Сіол» від ПП «Титан-Кремінь». Разом з тим, подальшу реалізацію цього товару ТОВ «Євробуд Плюс» підтверджено товарно-транспортною накладною № 1 від 27.08.2013 р.

Крім того, відповідач зазначає, що один водій (ОСОБА_2) проїхав за день більш, ніж 1 000 км, але аналіз вказаних документів не підтверджує вказані доводи апеляційної скарги , оскільки шлях по м. Кременчук Полтавської області між ППф «Сіол» та ПП «Титан-Кремінь» та подальший шлях між м. Кременчук та м. Павлоград не перевищує 300 км.

Розрахунки по договору від 21.08.2013 року № 21/08-1 були проведені в безготівковій формі, що підтверджено виписками з банківського рахунку.

Фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача підтверджено оборотною відомістю по розрахунку 6311 та журналом-ордером по рахунку 201 за серпень 2013 р., згідно яких ТОВ «Євробуд Плюс» оприбуткувало бітум на рахунок 201 від ТОВ «Сіол».

Тобто доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства матеріали справи не містять: сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ППф «Сіол» задекларована позивачем у податковій звітності з ПДВ за серпень 2013 року.

Виходячи із змісту вказаних документів, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Доказів порушень відображення вищевказаної господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку підприємства матеріали справи не містять.

На момент укладення та реалізації вказаного вище договору контрагент позивача ППф «Сіол» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання вказаного вище договору, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі обставини щодо не підтвердження здійснення господарської операції спростовано матеріалами справи, документами бухгалтерського та податкового обліку.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 19 січня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов