Ухвала суду № 42385167, 10.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2014 рокусправа № 804/7090/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

при секретарі - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 р.

у справі № 804/7090/14

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - позивач)

до відповідача Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі - відповідач)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову - Державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Пілярчук О.В., Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив:

- визнати протиправними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Пілярчук О.В. та начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Полуектова С.Ю. у частині складення, підписання та направлення до управління Національного банку України у Дніпропетровській області платіжної вимоги В23-743/14 від 30.04.2014 року про стягнення 6 101,58 грн. з кореспондентського рахунку позивача на підставі рішення управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області № 448 від 08.10.2012 року;

- зобов'язати відповідача повернути на рахунок позивача грошові кошти в сумі 6 101,58 грн., незаконно списані на підставі платіжної вимоги В23-743/14 від 30.04.2014 року;

- зобов'язати державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Пілярчука О.В. винести постанову про зупинення виконавчого провадження № 36772275.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 р. позовні вимоги залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України, у зв'язку із пропуском позивачем десятиденного строку звернення до суду, який передбачений ч. 5 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження». Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач суду не надав.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 р., позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність ухвали суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позивач у своїй апеляційній скарзі посилається на вимоги ст. 1071 ЦК України, а саме кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом.

Зазначає, що без згоди банку було примусове стягнення з позивача грошових коштів у розмірі 6 101,58 грн. 12.05.2014 року НБУ отримав платіжну вимогу № В23-743/14 від 30.04.2014 року (що підтверджується штампом вхідного НБУ на платіжній вимозі, яка знаходиться в матеріалах справи), а вже 14.05.2014 року з рахунку Банку було здійснено примусове списання, тобто в трьох денний строк. З адміністративним позовом, як вбачається з оскаржуваної ухвали позивач звернувся 21.05.2014 року, а отже без пропущення 10-денного строку.

Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції зазначено, що 21.05.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом щодо оскарження дій виконавчої служби.

Позовні вимоги залишено без розгляду на підставі того, що позивачем пропущено 10-денний строк звернення до суду та клопотання про поновлення строку позивачем заявлялось. Зазначає, що спірні правовідносини виникли 30.04.2014 року, а позивач звернувся до суду лише 21.05.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова виконавчої служби може бути оскаржена до відповідного суду в 10-денний строк з моменту отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України, яка передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, позовна заява подається до суду у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи платіжна вимога В23-743/14 виконавчої служби, відповідно до вхідного штампу, надійшла до Національного Банку України 12.05.2014 року (а.с. 5), а отже суд апеляційної інстанції вважає, що позивач міг дізнатися про оскаржувану у даній справі платіжну вимогу лише з 12.05.2014р..

Відповідно до штампу на конверті, позивач звернувся до суду 15.05.2014 (а.с. 19), а, отже, процесуальний строк звернення до суду з адміністративним позовом ним не пропущено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» необхідно задовольнити, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 р. - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.195,196, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст. 204, ст.ст. 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 р. у справі № 804/7090/14 - скасувати.

Справу № 804/7090/14 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала не підлягає оскарженню відповідно до ст. 211 КАС України .

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко