Ухвала суду № 42384383, 15.10.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"15" жовтня 2014 р.Справа № 922/4499/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом ФО ОСОБА_3, м. Харків до ТОВ "Харківський проектний інститут", м. Харків про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ФО ОСОБА_3, м. Харків звернулась до господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з ТОВ "Харківський проектний інститут", м. Харків 136 667,65 грн. недоотриманих девідендів відповідно до її долі у статутному капіталі ТОВ "Харківський проектний інститут" за період з січня по грудень 2013 року.

Ухвалою від 15.10.2014 року порушено провадження у справі №922/4499/14.

Разом із позовною заявою ОСОБА_3 звернулась із заявою про вжиття заходів забезпечення позову від 14.10.2014 року.

Своє прохання обґрунтовує вимогами ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши подані позивачем разом із заявою про забезпечення позову матеріали, враховуючи підтверджені ними обставини справи, проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, керуючись вимогами статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (з подальшими змінами та доповненнями), питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як вбачається із поданої позивачем заяви та доданих до справи документів, ОСОБА_3 є учасником ТОВ "Харківський проектний інститут", доля якої у статутному капіталі Товариства у період з січня 2013 року по липень 2013 року складала 54,6675% та за період з серпня 2013 року по грудень 2013 року - 56,26 % відповідно від статутного капіталу ТОВ "Харківський проектний інститут".

Відповідно до Звіту про фінансові результати чистий прибуток ТОВ "Харківський проектний інститут" за 2013 рік склав 247 000,00 грн.

Однак в порушення приписів п.п.10.3-10.5 статуту підприємства заявник до теперішнього часу не отримав дивідендів за 2013 рік відповідно до його долі у статутному капіталі ТОВ "Харківський проектний інститут".

Неодноразові звернення та вимоги щодо виплати належних їй дивідендів залишені відповідачем без задоволення.

Крім того, як вбачається із переписки, що мала місце між сторонами, відповідачем вчиняються підготовчі дії, спрямовані на реалізацію майна належного йому на праві власності.

Враховуючи викладене, заявник просить суд до вирішення спору по суті накласти арешт на нерухоме майно відповідача.

Як вбачається із наданих до справи витягів про державну реєстрацію прав відповідач є власником об"єкту нерухомості, що складається з нежитлової будівлі: літ. «Б-8» загальною площею 5871,8 кв.м, літ. «Ж-1» загальною площею 373,4 кв.м. літ. «З-1» загальною площею 296,9 кв.м; нежитлових приміщень 1-го поверху № 1а, 2, 2а, 15, І; другого поверху №1,3, 3а, 4, 5, 5а, 10, 10а, 11-:-21, 21а, 22, 22а, 22б, 22в, 23, 23а, 23б, 23в, 23г, 24-28, І, III, ІV, загальною площею 1223,7 кв.м., які розташовані в нежитловій будівлі літ «А-5» за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Лермонтовська, буд. 27; а також 1/2 частини нежитлових приміщень 1-го поверху №1 загальною площею 26,0 кв.м та №6 загальною площею 44,6 кв.м, які розташовані в нежитловій будівлі літ «А-5» за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Лермонтовська, буд. 27.

В процесі розгляду спору по суті відповідач має можливість вчинити дії спрямовані на реалізацію належного йому на праві власності нерухомого майна, що в свою чергу позбавить позивача вподальшому в разі задоволенні позову судом здійснити стягнення за рахунок майна відповідача у разі відсутності у останнього грошових коштів на його банківських рахунках.

Суд вважає, що такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно, які належить відповідачу, є обґрунтованими, відповідають вимогам розумності, обґрунтованості й адекватності, забезпечують збалансованість інтересів сторін, оскільки саме ці заходи спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

З іншої сторони суд враховує, що зазначений вид та спосіб забезпечення позову не є суттєвими обмеженнями для відповідача, оскільки жодним чином не заважає веденню ним власної господарської діяльності.

На думку суду існує зв'язок між визначеним предметом спору й заходами до забезпечення позову, і заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача й забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Вищевикладене свідчить, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову - задовольнити.

До вирішення спору по суті накласти арешт на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ» (код 14312163, адреса реєстрації: вул. Лермонтовська, №27, м.Харків, 61024) на праві власності, а саме: на нежитлові будівлі: літ. «Б-8» загальною площею 5871,8 кв.м, літ. «Ж-1» загальною площею 373,4 кв.м. літ. «З-1» загальною площею 296,9 кв.м; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1а, 2, 2а, 15, І; другого поверху №1,3, 3а, 4, 5, 5а, 10, 10а, 11-:-21, 21а, 22, 22а, 22б, 22в, 23, 23а, 23б, 23в, 23г, 24-28, І, III, ІV, загальною площею 1223,7 кв.м. які розташовані в нежитловій будівлі літ «А-5» за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Лермонтовська, буд. 27; а також на 1/2 частини нежитлових приміщень 1-го поверху №1 загальною площею 26,0 кв.м та №6 загальною площею 44,6 кв.м, які розташовані в нежитловій будівлі літ «А-5» за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Лермонтовська, буд. 27.

Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ПІН НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2 виданий 05.07.2013 року Київським РВ у м.Харкові ГУ ДМС України в Харківській області).

Боржником за цією ухвалою є ТОВ "Харківський проектний інститут" (61024, м. Харків, вул. Лермонтовська,27, код ЄДРПОУ 14312163).

Дана ухвала відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 15.10.2014 року, та може бути пред'явлена до виконання протягом року, тобто до 16.10.2015 року.

Суддя С.А. Прохоров