Рішення № 42383778, 15.01.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 р. Справа № 909/1377/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.

при секретарі судового засідання Мартиненко І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська, вул. Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ, 76000, в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004,

до відповідача: підприємця Даниліва Андрія Семеновича, вул. Коновальця, 113 кв.3, м. Івано-Франківськ, 76018,

за участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська, м. Івано-Франківськ, вул. Л.Курбаса, 2, 76000,

про стягнення неустойки в розмірі 17 746,73 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: представник Аверкова Н.О.., посвідчення №015218 від 13.02.2013,

від позивача: представник Устінський А.В., довіреність №2194/01-20/66-в від 06.01.2014,

від відповідача: представник Безрукий О.В., довіреність від 22.12.2014,

від третьої особи: представник Тріщ Р.З., довіреність №ФКВ 05/1282 від 31.12.2014,

встановив:

Заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до підприємця Даниліва Андрія Семеновича про стягнення неустойки в розмірі 17 746,73 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.03.2010 між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як орендодавцем, та підприємцем Данилівим А.С., як орендарем, укладено договір оренди нежитлових приміщень №ДО-3391, предметом якого є нежитлові приміщення площею 15,44 кв.м, розташовані на першому поверсі в будинку по вул.Бельведерська,4 в м.Івано-Франківську. Посилається на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2014, яким задоволено позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до підприємця Даниліва Андрія Семеновича - стягнуто з останнього заборгованість з орендної плати, пеню, інфляційні витрати та неустойку та зобов'язано відповідача повернути позивачу майно в передбаченому законом порядку. Вказує, що відповідачем повернуто позивачу орендовані нежитлові приміщення згідно акту прийому-передачі від 20.03.2014. А тому у період з 01.10.2013 по 20.03.2014 відповідач безпідставно використовував вказані нежитлові приміщення, внаслідок чого на підставі ст.ст.624, 785 ЦК України та п.2.4. та п.5.1.3. договору оренди просить стягнути неустойку в розмірі подвійної орендної плати, що підлягала сплаті на користь позивача за цей період, в розмірі 17 746,73 грн.

Аналогічні пояснення представник позивача дав у судовому засіданні.

Представник прокуратури та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в судовому засіданні підтримали вимоги позивача.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, виклав свої заперечення у відзиві на позов за вх.№ 20441/14 від 23.12.2014. Вказав, що на його звернення до міського голови з клопотанням про надання дозволу на продовження терміну дії договору оренди йому було відмовлено з тих підстав, що будинок, де знаходяться вказані нежитлові приміщення, відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради від 22.09.2005 № 311 визнано аварійним. Зазначив, що він при підписанні договору оренди майна не знав про визнання приміщення аварійним, а після одержання відомостей не користувався даними приміщеннями через ризик обвалу будинку. Посилається на приписи ст. 233 ГК України, відповідно до яких суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. У зв'язку з чим просить суд зменшити розмір неустойки на 99% до 177,47грн.

Представники позивача, прокуратури та третьої особи заперечили проти задоволення даного клопотання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.

22.03.2010 між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як орендодавцем, та підприємцем Данилівим А.С., як орендарем, було укладено договір оренди нежитлових приміщень №ДО-3391. Об'єктом оренди були нежитлові приміщення площею 15,44кв.м, розташовані на першому поверсі в будинку по вул.Бельведерська,4 в м.Івано-Франківську. Термін дії договору - до 28.02.2010.

Відповідно до п.3.2 даного договору місячний розмір орендної плати, яку повинен був сплачувати орендар на дату укладення цього договору, було визначено на підставі п.3.1 договору в розмірі 759,17 грн., крім того ПДВ - 151,83 грн. Місячний розмір орендної плати, яку повинен сплачувати орендар за кожний наступний місяць оренди, визначався шляхом множення розміру місячної орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць оренди.

Угодою №УО-3391-1 від 10.04.2013 про внесення змін до "Договору оренди нежитлових приміщень №ДО-3391 від 22.03.2010" продовжено строк дії договору до 30.06.2013 та змінено розмір орендної плати, який з 10.04.2013 становив 1300,67грн., крім того ПДВ - 260,13 грн.

Пунктом 6.2.7 договору сторони визначили, що припинення цього договору може мати місце у випадку відмови орендодавця від договору у порядку визначеному ст. 782 ЦК України, якщо орендар не вносить орендну плату визначену згідно п.3.2 цього договору, протягом трьох місяців підряд. У разі такої відмови договір вважається розірваним з дня одержання орендарем письмового повідомлення орендодавця про припинення Договору.

Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

В зв" язку із несплатою відповідачем орендної плати протягом трьох місяців підряд, листом №1226/01-15/48 в від 12.07.2013 орендодавець повідомив орендаря про відмову від договору оренди та запропонував звільнити і повернути орендовані приміщення за актом приймання-передачі не пізніше як протягом 20-ти календарних днів із дня отримання цього повідомлення. Даний лист отримано відповідачем 15.07.2013. Таким чином, договір оренди нежитлового приміщення №ДО-3517 від 29.02.2012 припинив свою дію і відповідач після припинення дії договору продовжував безпідставно використовувати орендоване приміщення.

Викладені обставини встановлені рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2013 у справі №909/1256/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2014, яким задоволено позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до підприємця Даниліва Андрія Семеновича - стягнуто з останнього заборгованість, що виникла з неналежного виконання зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №ДО-3391 від 22.03.2010 в сумі 15 665,09грн, з яких 5364,22грн - заборгованість по орендній платі, 803,20грн - пеня, 12,08грн - інфляційні витрати, 9321,10грн- неустойка, 164,49грн - 3% річних та зобов'язано відповідача повернути позивачу майно в передбаченому законом порядку. Рішення набрало законної сили 12.03.2014. Даним рішенням неустойка за безпідставне користування приміщеннями стягнута за період з 01.07.2013 по 30.09.2013 в сумі 9321,10 грн, про що свідчить розрахунок, наведений у постанові суду апеляційної інстанції. Також в даній постанові вказано на відсутність доказів про аварійний стан орендованого приміщення на час його передачі в оренду.

Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. А тому посилання відповідача на те, що він не користувався даними приміщеннями через ризик обвалу будинку, не можуть бути взяті до уваги.

В ч.1 ст.785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Аналогічні положення містить ст.27 Законом України "Про оренду державного та комунального майна", а також в п.2.4. договору. Договором передбачено, що майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Факт передачі приміщень орендодавцю підтверджується актом прийому-передачі від 20.03.2014. В п.2.4. встановлено, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення приміщень після припинення договору оренди, він сплачує орендодавцю неустойку, нараховану згідно з п.5.1.3. цього договору.

За умовами п.5.1.3. договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати, встановленої і нарахованої згідно з цим договором з врахуванням суми ПДВ, за період безпідставного користування приміщеннями. Дані умови договору відповідають приписам ч.2 ст. 785 ЦК України.

З представлених Фондом комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська розрахунків орендної плати та неустойки вбачається, що неустойка в розмірі подвійної орендної плати, що підлягала сплаті на користь позивача за період з 01.10.2013 по 20.03.2014, становить 17 746,73 грн.

При розгляді клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки суд виходить з наступного.

Як зазначено в п. 5.4. постанови пленуму ВГСУ №12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Неустойка, передбачена нормою ст.785 ЦК України, є засобом забезпечення виконання зобов'язань, метою якого являється захист інтересів орендодавця в разі неповернення орендованого майна після закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання, розмір якої ставиться в залежність від строку такого безпідставного користування майном. Враховуючи зазначене, до вказаної неустойки не можуть застосовуватися положення п.3 ч.1 ст.83 ГПК України щодо права суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Крім того, виходячи з вимог ст. 33 ГПК України, відповідачем не представлено доказів, які підтверджують наявність обставин, з яким пов'язується застосування ст. 233 ГК України.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43, 49, ст. 82 - 85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до підприємця Даниліва Андрія Семеновича про стягнення неустойки в розмірі 17 746,73 грн.

Стягнути з підприємця Даниліва Андрія Семеновича на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради неустойку в розмірі 17 746,73 грн (сімнадцять тисяч сімсот сорок шість гривень сімдесят три копійки).

Стягнути з підприємця Даниліва Андрія Семеновича в доход державного бюджету 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн судового збору.

Накази видати стягувачам після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.01.15

Суддя Малєєва О. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Мартиненко І. В. 20.01.15