Постанова № 42383430, 21.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року Справа № 911/2594/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 рокуу справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ФУДЗ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Бленд"простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у липні 2014 року, ТОВ "ЕКО ФУДЗ" звернулась до господарського суду з позовом до ТОВ "БМБ Бленд" про стягнення 10 000 грн. заборгованості за товар, поставлений за договором купівлі-продажу № 82 від 10.09.2013 року та 558,91 грн. пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.09.2014 року позов задоволено в повному обсязі.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 22.12.2014 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення змінити, надавши відстрочку виконання рішення суду на шість місяців.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ч. 2. ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відносини сторін врегульовані договором купівлі-продажу № 82 від 10.09.2013 року, за яким ТОВ "ЕКО ФУДЗ" (продавець) зобов'язався продати ТОВ "БМБ Бленд" (покупець) товар, а останній прийняти його та оплатити на визначених у п. п. 3.1, 3.2 цього договору умовах, за якими покупець розраховується за товар шляхом перерахування грошової суми зазначеної у накладній постачальником, в строк 10-ти календарних днів з дати отримання товару.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін взятих на себе зобов'язань судами обох інстанцій встановлено, що за видатковими накладними № 961 від 07.08.2013 року, № 983 від 21.08.2013 року, № 1005 від 29.08.2013 року № 1014 від 30.08.2013 року, № 1018 від 04.09.2013 року, № 1036 від 10.09.2013 року, № 1063 від 23.09.2013 року, № 1077 від 26.09.2013 року, № 1086 від 30.09.2013 року, № 1104 від 04.10.2013 року, № 1121 від 15.10.2013 року № 1129 від 21.10.2013 року, № 1140 від 25.10.2013 року, № 1162 від 15.11.2013 року, № 1181 від 03.12.2013 року та № 1198 від 12.12.2013 року позивач поставив, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень товар на загальну суму 46 215 грн., за який останній розрахувався частково, сплативши лише 36 215 грн., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 10 000 грн., що підтверджується належними доказами та ним і не оспорюється.

За таких обставин, коли відповідач в порушення умов договору вчасно та в повному обсязі не оплатив вартість поставленого йому товару, позивач вправі вимагати сплати ним боргу з урахуванням відповідальності за порушення грошових зобов'язань, передбаченої п. 7.1 даного договору в примусовому порядку, а тому суд першої інстанції та апеляційний господарський суд правомірно задовольнили позов, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 10 000 грн. та 558,91 грн. пені, обґрунтовано відхиливши клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення за відсутності виняткових обставин, які б унеможливлювали або ускладнювали виконання судового рішення, і підстав для скасування чи зміни судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко