Ухвала суду № 42383388, 20.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 січня 2015 року Справа № 909/471/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Демидової А.М.,

суддів Акулової Н.В,

Ємельянова А.С. (доповідач у справі)

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на рішеннягосподарського суд Івано-Франківської області від 22.07.2014 р. та на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 р. у справі№909/471/14 господарського суду Івано-Франківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" доПриватного підприємства "Лагуна" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2прозвернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок оплати заборгованості за договором про надання кредиту №11148811000 від 26.04.2007 р. в сумі 115 944,54 швейцарських франків, що згідно курсу НБУ складає 1 020 230 грн.10 коп., шляхом передачі права власності на предмет іпотеки; про припинення права власності на предмет іпотеки іпотекодавця; про зобов'язання Приватного підприємства "Лагуна" звільнити нежитлову будівлю кафе з перукарнею; про витребування від Приватного підприємства "Лагуна" правовстановлюючих документів на предмет іпотеки.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Приватного підприємства "Лагуна" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про:

- звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на нежитлову будівлю кафе з перукарнею - нежитлові приміщення (цегла) вцілому, загальною площею 463,3 кв.м, які є власністю Приватного підприємства "Лагуна" та розташовані в Івано-Франківській області, м. Калуш, АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1134 га, кадастровий номер 26104000000:08:012:0003, шляхом передачі іпотекодержателю - Публічному акціонерне товариству "Дельта Банк" права власності на вказане майно на підставі договору іпотеки №б/н від 28.04.2007 р. для виконання основного зобов'язання ОСОБА_2 за договором про надання кредиту №11148811000 від 26.04.2007 р. у розмірі 115 944,54 швейцарських франків, що згідно курсу НБУ складає 1 020 230 грн. 10 коп.;

- припинення права власності (права володіння, користування та розпорядження) іпотекодавця - Приватного підприємства "Лагуна" - на предмет іпотеки, а саме на нежитлову будівлю кафе з перукарнею - нежитлові приміщення (цегла) вцілому, загальною площею 463,3 кв.м, які розташовані в Івано-Франківській області, м. Калуш, АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1134 га, кадастровий номер 26104000000:08:012:0003;

- зобов'язання Приватного підприємства "Лагуна" звільнити нежитлову будівлю кафе з перукарнею - нежитлові приміщення (цегла) вцілому, загальною площею 463,3 кв.м, які розташовані в Івано-Франківській області, м. Калуш, АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1134 га, кадастровий номер 26104000000:08:012:0003;

- витребування від Приватного підпримства "Лагуна" правовстановлюючих документів, а саме: свідоцтва про право власності на кафе, виданого 04.11.2002 р. Виконавчим комітетом Калуської міської ради, державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 04.09.2005 р. Виконавчим комітетом Калуської міської ради та технічного паспорта на нежитлову будівлю кафе з перукарнею - нежитлові приміщення (цегла) в цілому, загальною площею 463, 3 кв.м, які розташовані в Івано-Франківській області, м. Калуш, АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1134 га, кадастровий номер 26104000000:08:012:0003.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2014 р. у справі №909/471/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 р., в позові відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2014 р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 р. та передати справу №909/471/14 на новий розгляд до господарського першої інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, касаційна скарга підписується особою, яка подала касаційну скаргу або її уповноваженим представником.

Статтею 246 Цивільного кодексу України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

З поданої касаційної скарги вбачається, що остання підписана ОСОБА_3 - представником за довіреністю Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк". На підтвердження повноважень представника до касаційної скарги додано копію довіреності №48.2-08д/381/14 від 06.08.2014 р., видану головою Ради директорів позивача ОСОБА_4

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що вказана копія довіреності не є належним доказом на підтвердження повноважень ОСОБА_3 підписувати касаційні скарги від імені скаржника, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 р., "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів." передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, копія довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_3, не містить відмітки про засвідчення копії документа.

З огляду на викладене, додана до касаційної скарги копія довіреності не може бути прийнята в якості належного та допустимого доказу на підтвердження повноважень представника скаржника, оскільки не засвідчена належним чином та не відповідає вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

В матеріалах справи також відсутній оригінал або належним чином засвідчена копія довіреності, яка б підтверджувала повноваження ОСОБА_3 підписувати від імені позивача касаційні скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

В свою чергу ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, який відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" у 2014 році складає 1 218 грн. 00 коп.

Пунктом 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р. роз'яснено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

В поданій касаційній скарзі, скаржник просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2014 р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 р. та передати справу №909/471/14 на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що предмет спору у справі №909/471/14 складається з двох вимог майнового характеру та двох вимог немайнового характеру.

У даному випадку судовий збір за подання до господарського суду касаційної скарги підлягав сплаті у розмірі 22 109 грн. 80 коп. (20 404 грн. 60 коп. від ціни позову, розрахованої з двох вимог майнового характеру, а також 1 705 грн. 20 коп. з двох вимог немайнового характеру, тобто 852 грн. 60 коп. окремо з кожної з них).

Проте, до касаційної скарги, в якості доказу сплати судового збору, додано платіжне доручення №97309822 від 02.12.2014 р. про сплату судового збору у розмірі 2 557 грн. 00 коп. з позовних вимог немайнового характеру та платіжне доручення №97300054 від 02.12.2014 р. про сплату судового збору у розмірі 10 202 грн. 30 коп. з позовних вимог майнового характеру. Отже, заявник касаційної скарги сплатив судовий збір лише з однієї майнової вимоги.

Таким чином, скаржником надано суду докази сплати судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено нормами чинного законодавства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на вищевикладене, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2014 р. та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 р. у справі №909/471/14 підлягає поверненню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2014 р. та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 р. у справі №909/471/14 повернути скаржнику.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 557 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням №97309822 від 02.12.2014 р., та судовий збір у розмірі 10 202 (десять тисяч двісті дві) грн. 30 коп., сплачений за платіжним дорученням №97300054 від 02.12.2014 р.

Справу №909/471/14 повернути до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді Н.В. Акулова

А.С. Ємельянов