Постанова № 42383184, 20.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2015 року № 826/16987/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз»до відповідача Святошинського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві третя особа-1Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2»третя особа-2ОСОБА_2провизнання протиправними дій та скасування рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз» з позовною заявою до відповідача Святошинського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2», про визнання протиправними дій та скасування рішення щодо реєстрації місця проживання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2014 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16987/14 та призначено справу до судового розгляду на 27.11.2014 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2014 р. було залучено до участі у справі № 826/16987/14 в якості третьої особи-2 ОСОБА_2, дії та рішення відповідача щодо реєстрації місця проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 оскаржуються позивачем в даній адміністративній справі, а також оголошено перерву в розгляді адміністративної справи № 826/16987/14 до 09.12.2014 р.

Так, у судовому засіданні 09.12.2014 р. представник позивача заявлені у позовній заяві позовні вимоги підтримав повністю та просив суд:

- визнати реєстрацію місця проживання фізичних осіб ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що проведена з порушенням вимог законодавства;

- скасувати рішення про реєстрацію місця проживання фізичних осіб ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування зазначених позовних вимог представник позивача послався на те, що відповідачем Святошинським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві було необґрунтовано (безпідставно) та протиправно зареєстровано місце проживання громадян ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1, оскільки по-перше, власник такої квартири позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз» (що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 21951297 від 21 травня 2014 року, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 травня 2014 року, що підтверджується витягом № 21951644 від 21 травня 2014 року) такої згоди на реєстрацію вказаних осіб у зазначеній квартирі (власниками та належними користувачами якої останні не являються) - не надавав, та по-друге, 19 грудня 2012 року Виконавчим органом Київської міської ради (Київської державної адміністрації) було видано розпорядження № 2268, відповідно до п. 1.2. якого ОСОБА_2 на сім'ю з двох осіб (він та син) було надано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 у м. Києві.

Також, представник позивача наголосив на тому, що Департаментом будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28 грудня 2012 року було видано на ім'я ОСОБА_2 ордер на жиле приміщення № 2 серія А (за адресою саме: АДРЕСА_2), проте як виправлення у номері дому з « 14-В» на « 14-У» у вказаному ордері на жиле приміщення були безпідставно зроблені невідомою особою, хоча жодні виправлення в ордері не допускаються згідно вимог Житлового кодексу України та Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР.

Відповідачем, у свою чергу, до матеріалів справи були надіслані поштою письмові заперечення проти позову, в яких Святошинський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві зазначає про правомірність його дій щодо реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1, оскільки 05.06.2014 р. ОСОБА_2 надав до Святошинського РВ ГУДМС України в місті Києві вищезазначений ордер на жиле приміщення, в якому було внесено виправлення у адресі, а саме номер будинку «В» змінено на «У», та звернувся із письмовою заявою щодо внесення змін у штампі реєстрації адреси його місця проживання у паспорті громадянина України на його ім'я, внаслідок чого, на виконання даної заяви у паспорті заявника було скасовано штамп реєстрації АДРЕСА_3 та проставлено новий штамп реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 відповідно до змін у ордері.

Третьою особою-1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2» до матеріалів справи також були надані письмові пояснення з приводу даного спору, в яких останнє зазначає про те, що Житлового будинку з поштовою адресою АДРЕСА_1 у місті Києві не існувало та не існує, житловий будинок АДРЕСА_1 у місті Києві був введений в експлуатацію тільки 29 вересня 2013 року (проте як ордер на жиле приміщення на ім'я ОСОБА_2 було видано ще 28 грудня 2012 року), а поштова адреса цьому житловому будинку була присвоєна розпорядженням Святошинської РДА м. Києва тільки 30.12.2013 року.

Також третя особа-1 наголосила на тому, що 03.06.2014 року ТОВ «Явір-Житлобуд-2» в реєстрації громадянину ОСОБА_2 за адресою квартири АДРЕСА_4 було відмовлено листом № 179, у зв'язку з відсутністю згоди власника квартири (позивача ТОВ «Стиль-Блюз») та пред'явлення ордеру, який не відповідає вимогам чинного законодавства, а також листом № 217 від 26.06.2014 року ТОВ «Явір-Житлобуд-2» відмовило ОСОБА_2 в укладанні договору на утримання будинку та прибудинкової території, який він пропонував укласти, з тих самих підстав.

У судовому засіданні 09.12.2014 р. представник третьої особи-1 проти задоволення позову не заперечував та просив суд його задовольнити.

Судова кореспонденція, що скеровувалася третій особі-2 ОСОБА_2 на адресу його реєстрації: АДРЕСА_1, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «за вказаною адресою не проживає».

У судове засідання 09.12.2014 р. відповідач та третя особа-2 не прибули та не скерували своїх представників, хоча останні належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, а саме не прибуття відповідача та третьої особи-2, що були повідомлені належним чином, в судове засідання 09.12.2014 р., суд ухвалив продовжити розгляд даної адміністративної справи № 826/16987/14 в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, проти чого також не заперечили представник позивача та третьої особи-1.

Про перехід до розгляду справи № 826/16987/14 в порядку письмового провадження, відповідача та третю особу-2 було повідомлено належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

09.01.2015 р. відповідачем через канцелярію суду були додатково подані копії документів, що стали підставою для реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: копія заяви ОСОБА_2 про реєстрацію місця проживання; копія заяви ОСОБА_2 про внесення зміни в штамп реєстрації на підставі ордеру № 2 серії А від 28.12.2002 р., а також копія самого виправленого ордеру № 2 серії А від 28.12.2002 р.

За наслідками переходу судом до розгляду адміністративної справи № 826/16987/14 в порядку письмового провадження, станом на 20.01.2015 р. інших документів з приводу даного спору від сторін по справі до канцелярії суду не надходило.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-1, повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також врахувавши позицію судів вищих інстанцій щодо розгляду аналогічних спорів, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач ТОВ «Стиль-Блюз» є власником квартири АДРЕСА_1-У, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 21951297 від 21 травня 2014 року, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 травня 2014 року, що підтверджується витягом № 21951644 від 21 травня 2014 року.

Того ж дня, 21 травня 2014 року, позивач уклав договір № 8062 із експлуатуючою організацією третьою особою-1 ТОВ «Явір-Житлобуд-2» про компенсацію витрат на утримання будинку та прибудинкової території, постачання холодної і гарячої води, теплової енергії та водовідведення, виконання інших додаткових робіт та про правила користування приміщеннями.

Так, з моменту реєстрації права власності до теперішнього часу в зазначену квартиру АДРЕСА_1 -У (надалі за текстом - квартира) ніхто не вселявся та не проживає, а ключі від помешкання знаходяться у самого позивача.

Після отримання свідоцтва про право власності, позивач повідомив відповідача Святошинський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про те, що ТОВ «Стиль-Блюз» (власник квартири) не має наміру реєструвати у вищевказаній квартирі місце проживання будь-яких фізичних осіб, що підтверджується листом, вихідний № 18/06/14 від 18 червня 2014 року та квитанцією про відправлення листа із описом вкладеного. Факт отримання відповідачем даного листа підтверджується роздруківкою із сервісу відстеження поштових відправлень на офіційному сайті Укрпошти.

Проте, у вересні 2014 року, під час звернення до третьої особи-1, позивач з'ясував, що в наведеній квартирі зареєстровані фізичні особи: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до відомостей картки форми А, місце проживання вищевказаних осіб зареєстроване по ордеру 05 березня 2013 року, та разом з тим в картці зроблено виправлення в адресі місця проживання, виправлено номер будинку з « 14-В» на « 14-У».

З даного приводу позивач вважає, що така реєстрація є неможливою та такою, що проведена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки станом на 05 березня 2013 року зазначеного будинку взагалі фізично не існувало, а такий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса № 35) з'явився в місті Києві в момент присвоєння йому поштової адреси 30 грудня 2013 року, згідно розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, а введений в експлуатацію він був тільки 29 серпня 2013 року, відповідно до сертифіката Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29 серпня 2013 року, серія ІV № 164132420047 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта: Будівництво житлових будинків з комплексом соціально-побутового обслуговування на АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва (житловий будинок № 35, ТП № 5 (7199).

Зважаючи на таке, невідкладно, 23 вересня 2014 року позивач звернувся до відповідача із вимогою зняти з реєстрації місця проживання у належній позивачу квартирі фізичних осіб ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2

Своїм листом від 02.10.2014 року відповідач відмовив в задоволенні заяви позивача та повідомив, що дане питання має бути вирішено в судовому порядку.

Враховуючи наведене, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва, та просив суд: визнати реєстрацію місця проживання фізичних осіб ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що проведена з порушенням вимог законодавства; та скасувати рішення про реєстрацію місця проживання фізичних осіб ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-1, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як підтверджується наявними у справі доказами, та жодним належним чином не було заперечено (спростовано) відповідачем, 19 грудня 2012 року Виконавчим органом Київської міської ради (Київської державної адміністрації) було видано розпорядження № 2268, відповідно до п. 1.2. якого ОСОБА_2 на сім'ю з двох осіб (він та син) надано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (надалі за текстом - Розпорядження).

На підставі зазначеного Розпорядження, Департамент будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28 грудня 2012 року видав ОСОБА_2 ордер на жиле приміщення № 2 серія А, в якому адреса жилого приміщення зазначена: АДРЕСА_2.

Відповідно до вимог ст. 58 Житлового кодексу України, ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

З даного приводу, відповідно до Державних будівельних норм України «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення (ДБН В.2.2-15-2005)», затверджених наказом Державного комітету з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 року - Житлове приміщення - опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, станом на дату видачі вказаного ордеру ОСОБА_2 (28 грудня 2012 року), зазначеного житлового будинку з поштовою адресою АДРЕСА_1 у місті Києві не існувало.

Стосовно зазначеного, невідомими особами було зроблено виправлення в ордері ОСОБА_2 на жиле приміщення, замінивши (виправивши чорнильною ручкою) номер дому з « 14-В» на « 14-У», проте як сама третя особа-1 наголошувала на тому, що 03.06.2014 року ТОВ «Явір-Житлобуд-2» в реєстрації громадянину ОСОБА_2 за адресою квартири АДРЕСА_4 було відмовлено листом № 179, у зв'язку з відсутністю згоди власника квартири (позивача ТОВ «Стиль-Блюз») та пред'явлення ордеру, який не відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, згідно вимог Житлового кодексу України та Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР забороняється внесення будь-яких виправлень у ордери на жилі приміщення.

Так, у даному випадку, виправлення в ордері на жиле приміщення стосується адреси будинку, а саме виправлено букву «В» в номері будинку на букву «У».

Разом з тим, як наголосив позивач, в іншій судовій справі Департаментом будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було надано копію корінця такого ордеру, де видно, що ніяких виправлень там немає і квартира, надана громадянину ОСОБА_2 знаходиться саме в будинку АДРЕСА_1

Таким чином є очевидним, що ордер на жиле приміщення був наданий ОСОБА_2 на іншу квартиру, оскільки по-перше у такому ордері номер квартири зазначено саме як « 14-В», та по-друге, станом на час видачі такого ордеру на жиле приміщення - 28 грудня 2012 року, будинку за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса № 35) - взагалі не існувало, та останній з'явився в місті Києві в момент присвоєння йому поштової адреси 30 грудня 2013 року, згідно розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, а введений в експлуатацію він був тільки 29 серпня 2013 року, відповідно до сертифіката Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29 серпня 2013 року, серія ІV № 164132420047 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта.

Відповідно до вимог п. 69 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984 р. № 470, ордер дійсний протягом 30 (тридцяти) днів, про що також зазначено і в самому ордері від 28 грудня 2012 року, а отже, внесення до вказаного ордеру будь-яких змін (відомостей), що він є дійсним до 20.05.2014 року, а тим більше виправлень у самій адресі жилого приміщення, є протиправним, та зазначене не передбачено жодними вимогами законодавства.

Враховуючи наведене у сукупності та наявні у справі докази є очевидним, що реєстрація місця проживання фізичних осіб ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 без згоди власника такого жилого приміщення (позивача ТОВ «Стиль-Блюз»), а також на підставі ордеру, який не відповідає вимогам чинного законодавства (ручкою виправлено номер будинку, та ордер видавався на момент відсутності будинку взагалі), - є протиправною та має бути скасована.

Разом з тим, на виконання положень Закону № 1382, Міністерством внутрішніх справ України Наказом від 22.11.2012 року № 1077 було затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (надалі - Порядок № 1077).

Так, розділом II Порядку № 1077 врегульовано питання реєстрації місця проживання особи, де зазначено, що документами, які підтверджують право на проживання в житлі є ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи.

У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

Проте, з даного приводу, як було зазначено вище та підтверджується наявними у справі доказами, власником наведеного жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є саме позивач ТОВ «Стиль-Блюз», та останній не надавав згоди на реєстрацію у даній квартирі будь-яких фізичних осіб, а навпаки повідомив відповідача листом № 18/06/14 від 18 червня 2014 року про те, що ТОВ «Стиль-Блюз» (власник квартири) не має наміру реєструвати у вищевказаній квартирі місце проживання будь-яких фізичних осіб.

Відповідно до розділу 7 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС від 22.11.2012 р. № 1077, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи скасовується в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.

Згідно з вимогами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також, згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено суду правомірності його дій щодо проведення реєстрації місця проживання фізичних осіб ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 без згоди власника такого жилого приміщення (позивача ТОВ «Стиль-Блюз»), а також на підставі ордеру, який не відповідає вимогам чинного законодавства (ручкою виправлено номер будинку, та ордер видавався на момент відсутності будинку взагалі).

Натомість позивач надав суду відповідні обґрунтування, що підтверджуються допустимими доказами у справі, щодо протиправності дій відповідача по проведенню реєстрації місця проживання фізичних осіб ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 без згоди власника такого жилого приміщення (позивача ТОВ «Стиль-Блюз»), а також на підставі ордеру, який не відповідає вимогам чинного законодавства (ручкою виправлено номер будинку, та ордер видавався на момент відсутності будинку взагалі).

Однак, у даному випадку, відповідачем не приймалося жодного окремого рішення про реєстрацію місця проживання фізичних осіб ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, яке просить скасувати позивач (тобто просто була здійснена реєстрація без прийняття будь-якого окремого рішення з даного приводу), а відповідно, у цій частині позовних вимог позивача слід відмовити.

Зважаючи на таке, суд вирішив частково задовольнити позовні вимоги позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з державного бюджету пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати реєстрацію місця проживання фізичних осіб ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 такою, що проведена з порушенням вимог законодавства

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-Блюз» (код ЄДРПОУ 32210186, адреса: 03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 9) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 36,54 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Святошинського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови - 20.01.2015 р.