Постанова № 42383169, 12.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 січня 2015 року 12:42 № 826/19058/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., за участю секретаря судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івакан»до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській областіпро визнання протиправним та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення,за участю сторін:

представник позивача: Корень О.М.

представники відповідача: Костюк А.Ю., Харчик О.О.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12.01.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Івакан» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Іваничівського відділення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області та Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області, у якій просить суд визнати протиправними та скасувати наказ №604 від 27.10.2014 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та податкове повідомлення-рішення від 25.11.2014 №0002212200.

В судовому засіданні 18.12.2014 неналежного відповідача Іваничівське відділення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області замінено на належного - Нововолинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Волинській області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на відсутність у відповідача права для проведення позапланової перевірки ТОВ «Івакан». Зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність виконання договорів з вказаним контрагентом у періоді, що перевірявся. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Посилався на те, що оскаржуваний наказ №604 від 27.10.2014 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки виданий у відповідності до вимог законодавства. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначив, що контрагенти позивача ТОВ «Кронос-МК» та ПП «Біговал» не мають виробничих потужностей та персоналу, необхідних для виконання умов договорів з переробки давальницької сировини та виготовлення олії конопляної. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про відсутність реального характеру правочинів з постачання олії конопляної на адресу ТОВ «ЛГЗ «Прайм».

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Посадовими особами відповідача, на підставі наказу №604 від 27.10.2014, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Івакан» (код ЄДРПОУ 34640157) щодо встановлення фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» (код ЄДРПОУ 33867056) за червень 2014.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 03.11.2014 №949/148/220/34640157 (далі - акт №949/148/220/34640157), згідно висновків якого, відповідач встановив порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, статей 185, 186, 187, 18 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість по спец декларації за червень 2014 року в сумі 1 998 000 грн.

На підставі акта перевірки №949/148/220/34640157 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25.11.2014 №0002212200, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання, що залишається у розпорядженні с/г підприємства на суму 1 998 000,00 грн.

Вважаючи протиправним наказ про проведення вищезазначеної перевірки та не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням від 25.11.2014 №0002212200 ТОВ «Івакан» оскаржило їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 27.10.2014 №604, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд встановив, що відповідач направив на адресу позивача письмовий запит від 16.07.2014 №325/15.1-17 про надання інформації та її документального підтвердження стосовно взаємовідносин з ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» за червень 2014 року. На даний запит позивач надав відповідь листом від 25.07.2014 №5.

Позивач посилався на те, що оскільки ним надана відповідь на письмовий запит відповідача, то у останнього були відсутні підстави для призначення позапланової перевірки.

Суд відхиляє наведені доводи, оскільки сам факт надання платником податків відповіді на письмовий запит податкового органу не свідчить про відсутність права у останнього після отримання такої відповіді здійснювати перевірку. Адже, якщо надана відповідь є неповною та не містить або містить неповний перелік документів на підтвердження викладеної у ній інформації, то, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, податковий орган має право здійснити перевірку такого платника податків.

У відповідності до підпункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

27.10.2014 відповідач видав оскаржуваний наказ №604 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Івакан» на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Наказом Державної податкової служби України від 31.10.2012 №948 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації №948).

Пунктом 1.2.1 Методичних рекомендацій №948 встановлено, що рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки приймається керівником органу ДПС відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу із зазначенням суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться, мети, виду перевірки, підстав для проведення перевірки, дати початку та тривалості перевірки тощо, яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Дослідивши наказ від 27.10.2014 №604, суд встановив, що він відповідає вимогам щодо до оформлення рішення про проведення документальної перевірки, встановленим Методичними рекомендаціями №948.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ відповідача від 27.10.2014 №604 виданий у відповідності до положення законодавства та відповідає вимогам до його оформлення, з огляду на що, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Крім того, суд встановив, що станом на дату звернення позивача до суду, позивач отримав акт від 03.11.2014 №949/148/2200/34640157 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Івакан» та податкове повідомлення-рішення від 25.11.2014 №0002212200, прийняте на підставі даного акта.

Оскільки перевірка на підставі наказу від 27.10.2014 №604 вже проведена, то даний наказ вже вичерпав свою дію і його скасування не призведе до анулювання результатів проведеної відповідачем перевірки, яка оформлена актом від 03.11.2014 №949/148/2200/34640157.

Таким чином, вимога про визнання протиправним та скасування наказу №604 від 27.10.2014 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2014 №0002212200, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ліцензії Державної служби України з контролю за наркотиками серія AE №269606 ТОВ «Івакан» надано дозвіл на культивування, придбання, зберігання. Перевезення, реалізація (відпуск), знищення, використання рослин (списку 3 таблиці І) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів».

Предметом перевірки, оформленої актом №949/148/220/34640157 є встановлення фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків позивача з ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» (код ЄДРПОУ 33867056) за червень 2014 року.

Суд встановив, що між ТОВ «Івакан» (Продавець) та ТОВ «ЛГЗ «Прайм» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товару від 19.06.2014 №19/06/14-1, предметом якого є придбання олії конопляної у кількості 2495 літрів, ціною 2400 за 1 літр, всього на суму 5 988 000,00 грн. (а.с. 90-91 Т. І).

На підтвердження виконання даного договору позивач надав копії видаткової та податкової накладної, згідно яких 23.06.2014 олія конопляна в кількості 2495,0 літрів на суму 5988000,00 грн. була передана покупцю - ТОВ «ЛГЗ «Прайм».

Між ТОВ «Івакан» (Продавець) та ТОВ «ЛГЗ «Прайм» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товару від 26.06.2014 №26/06/14-1, предметом якого є придбання олії конопляної у кількості 2500 літрів, ціною 2400 за 1 літр, всього на суму 6 000 000,00 грн. (а.с. 105-106 Т. І).

На підтвердження виконання даного договору позивач надав копію податкової накладної, згідно яких 23.06.2014 олія конопляна в кількості 2495,0 літрів на суму 5988000,00 грн. була передана покупцю - ТОВ «ЛГЗ «Прайм».

Між ТОВ «Івакан» (Зберігач) та ТОВ «ЛГЗ «Прайм» (Власник) було укладено договори відповідального зберігання від 23.06.2014 №23/06/2014-1 та від 30.06.2014 №30/06/2014-1, на виконання яких позивач прийняв на зберігання олію конопляну, що підтверджується актами прийому-передачі «Майна» на зберігання, в подальшому олія конопляна була повернута зі зберігання, про що сторонами договору складено та підписано відповідні акти.

Згідно вказаних договорів, товар зберігався Київська обл. м. Вишневе, вул. Київська, 23. Дане приміщення належить позивачу на праві користування згідно договору суборенди нежилого приміщення від 05.05.2014 б/н, укладеного з ТОВ «Торгова компанія «Агро-Інкам СВО» (а.с. 84-86 Т. І).

Розрахунки ТОВ «ЛГЗ «Прайм» із позивачем здійснював у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

З матеріалів справи видно, що олія конопляна, яка була продана ТОВ «ЛГЗ «Прайм» була виготовлена із насіння коноплі, самостійно вирощеної позивачем. Для засіву землі насіння коноплі було придбане у Дослідної станції луб'яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, що підтверджується первинними документами, сертифікатами, дозволами, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 100-116 Т. ІІ).

Також позивач уклав ряд угод із обробки землі, збирання урожаю, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 117-186 Т. ІІ).

Виготовлення олії конопляної здійснювало ТОВ «Кронос-МК» на підставі укладеного з ТОВ «Івакан» договору про переробку давальницької сировини від 15.04.2014 №1504. На виконання даного договору позивач відправив на адресу ТОВ «Кронос-МК» насіння коноплі в кількості 12400,00 кг та каністри пластикові в кількості 499 штук (перевізник ПП «Укрінтерсофт»), що підтверджується актами прийому передачі сировини та матеріалів, податковою накладною, товарно-транспортними накладними.

Якість виготовленої олії підтверджується сертифікатом якості, виданим ТОВ «Кронос-МК» (а.с. 66 Т. І).

Також, матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ «Івакан» (замовник) та ПП «Біговал» (Виконавець) укладено договір на переробку сировини та фасування продукту переробки від 02.06.2014 №02.06/2014, на виконання якого ПП «Біговал» здійснило переробку насіння коноплі в кількості 46388 кг, виготовило з нього олію конопляну та розфасувало у тару по 5 л.

Тара була придбана у ПП «Біговал» згідно договору купівлі-продажу від 01.10.2012 №01.10/2012 (а.с.176-177 Т. IV).

Внаслідок переробки насіння коноплі позивач отримав від ПП «Біговал» 10000,00 літрів олії коноплі та 22153 кг жмиху коноплі, що підтверджується актом приймання-передачі.

Олія конопляна в кількості 2500 літрів була перевезена із пункту навантаження: Харківська обл., Харківський р-н, смт. Бабаї, вул. 1 Травня, 97 у пункт розвантаження Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 23, що підтверджується товарно-транспортною накладною (перевізник ТОВ «Т.Л.Транс»).

Відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ «Івакан» не має права на відображення результатів господарських операцій з ТОВ «ЛГЗ «Прайм» у бухгалтерській та податкові звітності, посилаючись на відсутність реального характеру правочинів, укладених з ТОВ «Кронос-МК» та ПП «Біговал».

Відповідач зазначив, що вказані контрагенти позивача не мають виробничих потужностей та персоналу, необхідних для виконання умов вищезазначених договорів з переробки давальницької сировини.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність реального характеру господарських взаємовідносин між ТОВ «Івакан» та його контрагентами ТОВ «Кронос-МК» і ПП «Біговал», оскільки первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи підтверджують належне виконання договорів, укладених між ТОВ «Івакан» та ТОВ «Кронос-МК», ПП «Біговал» і ТОВ «ЛГЗ «Прайм».

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів купівлі-продажу між ТОВ «Івакан» та ТОВ «Кронос-МК», ПП «Біговал» і ТОВ «ЛГЗ «Прайм» не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Крім того, предметом перевірки, за результатом якого складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення є встановлення фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ «ЛГЗ «Прайм», а не з ТОВ «Кронос-МК», та з ПП «Біговал».

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бух

У відповідності до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно із пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України встановлено, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із пунктом 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Суд дійшов висновку, що первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, складені в ході здійснення взаємовідносин із зазначеними контрагентами у відповідності з порядком, встановленими положеннями законодавства та їхні реквізити відповідають вимогам первинних документів, які передбачено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «ЛГЗ «Прайм» документально підтверджені та мали реальний характер.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для зменшення позивачу суми податку на додану вартість, що залишається у розпорядженні с/г підприємства оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Івакан» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Іваничівського відділення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 25.11.2014 №0002212200.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Івакан» (ЄДРПОУ 34640157) судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський

Повний текст постанови складено та підписано 19.01.2015.