Ухвала суду № 42383128, 11.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

11 грудня 2014 року м. Київ № 826/18582/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Приходько О.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю "Маркасон" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

На підставі ч.ч. 3, 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 11 грудня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлене клопотання, об'єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для його розгляду та вирішення, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 27 листопада 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Маркасон" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача по призначенню позапланової документальної виїзної перевірки позивача, а також визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 21 листопада 2014 року № 3450 "Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Маркасон" (податковий номер 37118680)" (далі - оскаржуваний наказ).

Ухвалою суду від 02 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 08 грудня 2014 року представником позивача заявлено письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії оскаржуваного наказу;

- заборони відповідачу приймати рішення та вживати заходів по арешту майна позивача (у тому числі накладення рахунку на грошові кошти позивача) з підстав недопущення посадових осіб відповідача до проведення перевірки, призначеної оскаржуваним наказом;

- заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо фактичного проведення перевірки позивача на підставі оскаржуваного наказу (далі - заявлене клопотання).

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, зокрема, що оскаржуваний наказ, яким є предметом розгляду у даній справі, безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у позивача, тому є таким, що має правове значення.

У той же час, згідно з листом Державної фіскальної служби України від 12 вересня 2014 року № 4352/7/99-99-10-02-02-17 "Про узагальнення судової практики ВАСУ та ВСУ з питань оскарження наказів на проведення перевірок та актів перевірок" та відповідно до правової позиції Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень шляхом проведення незаконно призначеної перевірки, з огляду на наступне.

Позивач, отримавши наказ про призначення перевірки, листом від 21 листопада 2014 року за вих. № 2358/01 відмовив відповідачу у допуску його посадових осіб до проведення перевірки. Станом на даний час посадові особи відповідача за адресою місцезнаходження позивача не прибували, посвідчення не пред'являли. Допустити їх фактично до здійснення перевірки не вимагали.

Однак, після отримання вище вказаного листа відповідачем, позивач отримав наказ № 3588 від 26 листопада 2014 року про зупинення термінів проведення документальної перевірки до усунення причин, які призвели до неможливості її проведення, а саме до 25 лютого 2015 року.

Вище вказаним наказом відповідач додатковий раз підтвердив намір проведення незаконно призначеної перевірки, незважаючи на доводи позивача.

Окрім того, позивач наголошує, що існує небезпека неправомірного застосування до позивача заходів забезпечення виконання платником податків його обов'язків у вигляді адміністративного арешту майна на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Адже згідно із зазначеною нормою, адміністративний арешт майна платника податків може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

У судовому засіданні 11 грудня 2014 року представник позивача підтримав заявлене клопотання та просив задовольнити його, а представник відповідача заперечував проти заявленого клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 117, ч.ч. 1, 3 ст. 118 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених ч. 1 цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розглядаючи та вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, вислухавши думку присутніх у судовому засіданні представників позивача, а також оцінивши докази, які подано на обґрунтування заявленого клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки, за переконанням суду, представником позивача не обґрунтовано та не доведено, що до прийняття у справі судового рішення по суті дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд вважає, що зазначені у заявленому клопотанні доводи представника позивача є тільки його припущеннями, оскільки належних і допустимих доказів, на підставі яких суд міг би прийти до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача, до заявленого клопотання не додано.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 122, 133, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання законного представника товариства з обмеженою відповідальністю "Маркасон" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 826/18582/14.

Копію ухвали у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Ухвала у повному обсязі складена 18 грудня 2014 року