Постанова № 42383084, 20.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2015 року № 826/16895/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва

до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва»

про стягнення заборгованості в розмірі 38 412,01 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» про стягнення заборгованості в розмірі 38 412,01 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2014 р., відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суддею Добрянською Я.І. було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/16895/14 та запропоновано відповідачу у строк до 17.11.2014 року, або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження, надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

За наслідками зазначеного, 17.11.2014 р. від відповідача до канцелярії суду надійшло письмове заперечення на позовну заяву, в якому Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з нього заборгованості в розмірі 38 412,01 грн.

Зважаючи на викладене, а також з метою з'ясування всіх фактичних обставин у справі, що будуть мати значення при вирішенні справи по суті, суд ухвалою від 18.11.2014 р. призначив адміністративну справу № 826/16895/14 до розгляду в судовому засіданні із викликом сторін.

Так, у судовому засіданні 11.12.2014 р. представник позивача заявлені у позовній заяві позовні вимоги підтримав повністю та просив суд:

- стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» заборгованість у розмірі 38 412,01 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста дванадцять грн. 01 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва р/р 256033012603 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, ЄДРПОУ 22869448.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до наявних у справі доказів, що кореспондується з вимогами чинного законодавства (Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»), станом на час розгляду судом вказаної справи № 826/16895/14 у відповідача Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» наявна несплачена сума заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та № 2 в загальному розмірі 38 412,01 грн., що відповідно має бути стягнута з відповідача в примусовому порядку.

Також, представником позивача у судовому засіданні 11.12.2014 р. були подані письмові пояснення на заперечення відповідача з детальним обґрунтуванням заявлених позовних вимог по кожному із зазначених у позовній заяві пенсіонерів (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11), які працювали на підприємстві відповідача.

У свою чергу представники відповідача в судовому засіданні 11.12.2014 р. проти задоволення позовних вимог позивача заперечили частково (проте як частково позов був визнаний відповідачем), з підстав наведених у письмових запереченнях, а саме: оскільки тільки чотири особи з восьми зазначених у позові (на переконання відповідача) мають відношення до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.), проте як інші чотири особи з восьми зазначених у позові (на переконання відповідача) не мають жодного відношення до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» (ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11).

Також, у судовому засіданні 11.12.2014 р. представником відповідача було подано письмове клопотання (заяву) про розгляд вказаної адміністративної справи № 826/16895/14 по суті в порядку письмового провадження, проти чого також письмово не заперечив і представник позивача.

Зважаючи на таке, суд 11.12.2014 р. ухвалив перейти до розгляду адміністративної справи № 826/16895/14 по суті в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За наслідками зазначеного, відповідачем до канцелярії суду 12.12.2014 р. були також подані додаткові письмові пояснення по справі.

Станом на 20.01.2015 р. інших документів (доказів) з приводу зазначеного спору по справі № 826/16895/14 від сторін до канцелярії суду не надходило.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши пояснення представників сторін та врахувавши позицію судів вищих інстанцій з приводу аналогічних спорів, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» (надалі також - КНП «КДЦ») є платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Так, відповідно до наявних у справі доказів, у КНП «КДЦ» працювали громадяни, яким пенсії були призначені відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, згідно матеріалів адміністративної справи № 826/16895/14, Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва до Комунального некомерційного підприємства «Консультативне-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з липня 2014 року по листопад 2014 року, та загальна сума таких фактичних витрат позивача становить 38 412,01 грн.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, направлялися позивачем на адресу відповідача по наступних пенсіонерах, які працювали на підприємстві відповідача, а саме:

1. ОСОБА_4;

2. ОСОБА_12;

3. ОСОБА_8;

4. ОСОБА_6;

5. ОСОБА_9;

6. ОСОБА_10;

7. ОСОБА_11;

8. ОСОБА_7.

Відповідно до наявних у справі доказів, органами Пенсійного фонду України вищевказаним громадянам були призначені пенсії із зниженням пенсійного віку на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі довідок, що підтверджують пільговий стаж.

З даного приводу, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2004 року № 1058-ІV (далі - Закон), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку, розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Згідно пункту 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно пункту 6.2 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Згідно пункту 6.3 Інструкції, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Згідно пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно пункту 6.9 Інструкції, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пункту 6.10 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Так, як було зазначено вище, робота громадян з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України у Комунальному некомерційному підприємстві «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій громадянам які працювали у відповідача.

Згідно зазначених розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які направлялися до КНП «КДЦ» з травня 2014 по вересень 2014 року, загальна сума фактичних витрат позивача становить 38 412,01 грн., та згідно картки особового рахунку КНП «КДЦ» вказана заборгованість не сплачена відповідачем.

Таким чином, Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» повинно згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплатити до Пенсійного фонду заборгованість, що виникла у зв'язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 38 412,01 грн.

З даного приводу, суд не може погодитися із посиланнями відповідача на те, що тільки чотири особи з восьми зазначених у позові (на переконання відповідача) мають відношення до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.), проте як інші чотири особи з восьми зазначених у позові (на переконання відповідача) не мають жодного відношення до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» (ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11).

Щодо наведеного, то наявні у справі докази та детальні роз'яснення позивача по кожному із зазначених пенсіонерів із посиланнями на певні підтверджені факти, - спростовують доводи відповідача відносно того, що громадяни ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ніколи не працювали на підприємстві відповідача (підприємствах, правонаступником яких є відповідач).

Зокрема, листом відповідача КНП «КДЦ» від 05.08.2014 року № 239 було повідомлено позивача Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, що ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 є співробітниками КНП «КДЦ», проти чого також не заперечували представники відповідача в судовому засіданні.

Щодо інших громадян, проти яких заперечував відповідач стосовно їх праці на підприємстві відповідача (підприємствах, правонаступником яких є відповідач), то відповідно до наявних у справі довідок: ОСОБА_8 працювала в Поліклініці № 2 Дніпровського району м. Києва (після реорганізації з 11.04.2012 р. - КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського району м. Києва»), ОСОБА_11 працювала в Поліклініці № 3 Дніпровського району м. Києва (після реорганізації з 11.04.2012 р. - КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дніпровського району м. Києва»), ОСОБА_10 та ОСОБА_9 працювали в поліклініці № 1 Дніпровського району м. Києва (після реорганізації з 11.04.2012 р. - КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м. Києва»).

З даного приводу, листом відповідача КНП «КДЦ» від 15.08.2012 року № 261 було повідомлено позивача Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, що згідно розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.04.2012 року № 155 «Про структуру комунальних некомерційних підприємств-центрів первинної медико-санітарної допомоги та консультативно-діагностичних центрів Дніпровського району м. Києва» була затверджена структура комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» до штату якого, з 01.07.2012 року ввійшли співробітника з КНП «Центру ПМСД «Русанівка», КНП «Центру ПМСД № 1» (де працювали ОСОБА_10 та ОСОБА_9), КНП «Центру ПМСД № 2» (де працювала ОСОБА_8), КНП «Центру ПМСД № 3» (де працювала ОСОБА_11).

Враховуючи зазначене, на базі цих центрів було відкрито філії КНП «КДЦ», та крім того, КНП «КДЦ» просило позивача направляти розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по співробітниках: ОСОБА_4; ОСОБА_6; ОСОБА_8, оплата по яких гарантується (копія листа від 15.08.2012 року наявна в матеріалах справи).

З даного приводу, як було зазначено вище, відповідно до пункту 6.3 Інструкції, у разі ліквідації або зміни власника підприємства, суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Крім того, відповідно до наявних у справі доказів (платіжних доручень), до липня 2014 року КНП «КДЦ» здійснював оплату по всіх вищезазначених пенсіонерах (зокрема також і по тих, по яких відповідач заперечував щодо їх праці на підприємстві відповідача, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - а отже визнавав необхідність такої сплати по зазначених пенсіонерах), проте як з липня 2014 року відповідач припинив оплату по всіх пенсіонерах взагалі.

Так, станом на 10.12.2014 року згідно картки особового рахунку відповідача, заборгованість Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» за період з липня 2014 року по листопад 2014 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не сплачена та становить 38 412,01 грн.

Згідно вимог ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, несплата відповідачем боргу завдає шкоди інтересам держави та порушує конституційні права громадян.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність заявлених ним позовних вимог, а відповідач не надав суду допустимих доказів на підтвердження обґрунтувань щодо підстав повної або часткової відмови в позові, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (список № 1, № 2) у загальному розмірі 38 412,01 грн.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» заборгованість у розмірі 38 412,01 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста дванадцять грн. 01 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва р/р 256033012603 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, ЄДРПОУ 22869448.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 20.01.2015 р.