Постанова № 42382647, 19.01.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5124/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Загрійчук О.В.

сторін:

представників позивача Буданцева Р.О., Гюрова Д.І.

представників відповідача Воловяшко Т.Д., Петренко С.В.

представник третьої особи не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «АГРОІНВЕСТ 2008» до державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, третя особа: Олександрівська сільська рада про скасування податкового повідомлення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, третя особа: Олександрівська сільська рада, в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Болградському районі №0017651703 від 26 серпня 2014 року в частині нарахування ПП «АГРОІНВЕСТ 2008» податку на доходи фізичних осіб в сумі 40 684,32 грн. та штрафних санкцій у сумі 20 947 91 грн.

В обґрунтування правової позиції позивач зазначив, що не згодний з висновками перевірки, викладеними в Акті перевірки.

Так, на думку позивача, податковий орган помилково трактує норми цивільного та податкового законодавства стосовно оплати за земельні паї.

ПП «Агроінвест 2008» орендує земельні ділянки, що належать на праві власності пайовикам, та використовує вказані земельні ділянки для ведення господарської діяльності. Діяльність підприємства безпосередньо пов'язана із вирощуванням зернових та олійних культур та їх подальшою реалізацією.

Також, позивач сплачує орендні платежі за користування земельними ділянками та перераховує ПДФО.

Взаємовідносини між підприємством та пайовиками регулюється в першу чергу нормам Цивільного та Земельного законодавства, Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998р.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються «земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю, відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про оренду землі», встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюється відповідно до Податкового кодексу України). Як передбачено статтею 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до статті 288.4. Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З вищевказаних правових норм вбачається, що розмір орендної плати за землю встановлюється сторонами відповідно до умов договору оренди земельної ділянки.

В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Болградському районі №0017651703 від 26 серпня 2014 року в частині нарахування ПП «Агроінвест 2008» податку на доходи фізичних осіб в сумі 40 684,32 грн. та штрафних санкцій у сумі 20 947 91 грн.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (том 1 а/с. 54- 59), в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що перевіркою питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті орендної плати за орендовані земельні ділянки (паї) у громадян встановлено, що взаємовідносини між приватним підприємством «Агроінвест 2008» та власниками земельних паїв регулюються чинними нормативно-правовими актами у сфері земельного законодавства та відповідно договорами оренди цих земельних ділянок (паї) укладеним Приватним підприємством «Агроінвест 2008» з власниками таких земельних ділянок.

Під час перевірки ДПІ у Болградському районі ГУ Міндоходів в Одеській області спрямовано запит до Олександрівської сільської ради Болградського району Одеської області щодо отримання інформації про загальну площу орендованих земельних паїв у власників земельних часток (паїв) за період 2011-2013 роки.

З отриманого листа від 04.08.2014 року № 139 вбачається, що ПП «Агроінвест 2008» орендувало у власників земельних часток (паїв) у 2011 році 970,74 га, у 2012 році 970,74 га, у 2013 році 969,22 га. Загальна кількість орендованих паїв у 2011 році склала 422 паї, у 2012 році 422 паї, у 2013 році 421 пай.

Перевіркою наявності укладених договорів оренди землі сільськогосподарського призначення із власниками земельних часток (паїв) встановлено, що протягом 2011 року на підставі договорів оренди землі, які були укладені між ПП «Агроінвест 2008» (орендар) та власниками земельних часток (паїв) (орендодавці), ПП «Агроінвест 2008» орендував 422 пая, загальна площа орендованих земельних паїв складала 970,74 га., нормативна грошова оцінка одного гектару з урахуванням індексу інфляції становила 11008,64 грн. У 2012 року - 422 пая, загальна площа орендованих земельних паїв складала 970,74га., нормативна грошова оцінка одного гектару з урахуванням індексу інфляції становила 19331,17 грн. У 2013 році - 421 пай, загальна площа орендованих земельних паїв - 969,22 га., нормативна грошова оцінка одного гектару з урахуванням індексу інфляції - 19334,17 грн.

Також перевіркою встановлено, що відповідно до вимог п. 8-11 укладених договорів оренди земельних паїв розмір орендної плати складає 3% нормативно грошової оцінки, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Нарахована орендна плата надається у не грошової формі до 01 листопада щорічно.

Орендна плата сплачувалась у не грошовій формі з урахуванням відповідного коефіцієнту - 1,176 визначеного відповідно до п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України.

Також, перевіркою достовірності та повноти включення доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) встановлено порушення п. 1 Указу президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (з урахуванням внесених змін), яким визначено, що одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки є забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово - економічного стану орендаря, пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, яким визначено що об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендованого платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі, п. 8-11 укладених договорів оренди земельних паїв, а саме те, що Приватне підприємство «Агроінвест 2008» занизило базу оподатковуваного доходу у вигляді орендної плати нарахованої на користь платників податків та не нарахувало за даними бухгалтерського обліку дохід відповідно до вимог договорів у сумі 271228,74 грн., у тому числі за 2011 рік - 78882,09 грн., 2012 рік - 97311,25 грн., 2013 рік - 95035,40 грн., що призвело до не нарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 40684,32 грн., у тому числі за 2011 рік - 11832,31 грн., 2012 рік. - 14596,69 грн., 2013 рік - 14255,31 грн.

Перевіркою правильності застосування до бази оподаткування розміру ставок податку щодо доходів нарахованих (виплачених, наданих), у формі орендної плати за орендовані земельні паї, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику за договорами оренди землі сільськогосподарського призначення із власниками земельних часток (паїв) порушень п. 167.1 статті 167 Кодексу не встановлено, то б то базовою є ставка податку у розмірі 15 відсотків, яка застосовується щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), зокрема, у формі орендної плати за орендовані земельні паї.

В судовому засіданні представники відповідача підтримав наданні суду заперечення та просили відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

На підставі пп.78.1.13 п.78.1. статті 78 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Болградському районі ГУ Міндоходів в Одеської області № 294 від 18.07.2014р., завідувачем сектору контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Болградському районі Головного Управління Міндоходів в Одеській області інспектором податкової та митної справи І рангу Петренко С. В., головним державним ревізор - інспектором сектору контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Болградському районі Головного Управління Міндоходів в Одеський області, інспектором податкової та митної справи І рангу Шишенко В. І., проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства «Агроінвест 2008» щодо дотримання вимог податкового законодавства при виплаті орендної плати за орендовані земельні паї у громадян за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Агроінвест 2008» проінформовано письмовим повідомленням від 18.07.2014р. № 163, яке вручено 18.07.2014р. під розписку особисто директору ПП «Агроінвест 2008» Гюрову Д.І.

Копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки вручена 18.07.2014р. під розписку директору ПП «Агроінвест 2008» Гюрову Д.І.

Перевірку проведено з відома директора ПП «Агроінвест 2008» Гюрова Дмитра Івановича та присутності головного бухгалтера Балашової Антоніни Вікторівни, тел. НОМЕР_1.

За результатами перевірки було складено акт № 879/1703/35639619 від 06.08.2014 року яким встановлено порушення:

- п.1 Указу президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" від 02.02.2002р. №92/2002 з урахуванням внесених змін, п.п. 170.1.1 ст. 170 Податкового кодексу України, занижено базу оподатковуваного доходу, у вигляді орендної плати нарахованої на користь платників податків та не нарахувало за даними бухгалтерського обліку дохід відповідно до вимог договорів у сумі 271228,74.грн., у тому числі за 2011р. -.78882,09.грн, 2012р. - 97311,25.грн., 2013р. - 95035,40 грн., що призвело до не нарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 40684,32 грн., у тому числі за 2011р. - 11832,31 грн., 2012р. - 14596,69 грн., 2013р. - 14255,31 грн.;

- п. 168.1.4 ст. 168 Податкового кодексу України, ПП «Агроінвест 2008» перерахування до бюджету сум нарахованого податку здійснювало з порушенням термінів сплати, в частині того що при наданні доходу у не грошовій формі, податок був перераховано до бюджету протягом більш ніж банківського дня, що настає за днем виплати, а саме 26.12.2011 р. при виплаті орендної плати за орендовані земельні паї у натуральному виразі, утримано податку з доходів фізичних осіб у сумі 17122,81 грн., сплачено за рахунок наявної переплати 26.10.2011р. у сумі 402,02 грн., сума до перерахування склала 16720,79 грн., яку перераховано лише 25.01.2012р. (т. 1 а/с. 7-12).

На підставі вказаних висновків, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0017651703 від 26.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентами із доходів платника податку

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) вбачається, що користування землею в Україні є платним.

З 1 січня 2011 року набрав чинності ПК, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК, плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Положеннями статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, у зв'язку з чим мінімальний розмір орендної плати, визначений цим Кодексом, може бути застосований лише до орендних відносин, які виникли після набрання ним чинності. Орендні відносини підприємства виникли на підставі договорів, які укладені в період з 2008 по 2011 року, є чинними та обов'язковими до виконання.

У зв'язку з тим, що зміни до договорів оренди в частині збільшення орендної плати в установленому порядку внесені не були, у позивача немає підстав для сплати орендної плати за землю в розмірі, який не визначений договором.

Вказану правову позиції висловила колегія суддів Верховного Суду України, розглянувши справи № К/800/21471/13, № К/800/7444/13, № К/9991/25977/12 на предмет неоднакового застосування.

Аналіз викладених правових норм дає підстави суду для відмови позивачу в задоволенні його позовних вимог та відхиленні його доводів щодо неправомірності застосування податковим органом приписів Податкового кодексу України і самостійного донарахування податку на доходи фізичних осіб.

При цьому, суд критично ставиться до доводів позивача щодо завищення податковим органом площі орендованих земель, виходячи з наступного.

Позивач посилається на довідку Олександрівської сільської ради від 28.02.2013 р. № 75, в якій вказана площа орендованих земель і вважає, що саме ця площа повинна враховуватись відповідачем, а також на довідку відділу Держкомзему у Болградському районі Одеської області № 77-07/6 від 25.01.2012 р. про кількість та якісні характеристики земельної ділянки (згідно форми 6-ЗЕМ) станом на 01.01.2012 р., яка відображає площу орендованих земель за зареєстрованими договорами оренди.

Відповідач в свою чергу надав довідку тієї ж Олександрівської сільської ради від 04.08.2014 р. № 139, в якій вказана площа орендованих земель у розмірі: у 2011 р. - 970, 74 га, у 2012 р. - 970, 74 га, у 2013 р. - 969, 22 га.

Крім того, відповідач наголошує, що під час нарахування і сплати податку необхідно враховувати договори оренди землі, які не пройшли державну реєстрацію.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податкові органи наділені повноваженнями контролювати дотримання платниками податків норм податкового та окремих норм господарського законодавства у випадках, прямо передбачених законом. Функції контролю за дотриманням норм земельного законодавства до повноважень органів державної податкової служби не належить. Відповідно, порушення платниками норм іншого законодавства, дотримання якого не контролюється органами державної податкової служби, не можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами Податкового кодексу України.

Водночас об'єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком відповідно до пункту 302.1 статті 302 Податкового кодексу України є площа сільськогосподарських угідь, надана платнику податку у власність чи користування, в тому числі на умовах оренди.

Отже, об'єктом оподаткування є ті сільськогосподарські угіддя, що перебувають у власності або в користуванні платника податку на будь-яких умовах, включаючи, але не обмежуючись, орендою.

При цьому зазначеною нормою не встановлено, що відповідні права на ділянки (зокрема, право користування) мають бути певним чином оформлені та зареєстровані.

За таких обставин відсутність належного оформлення земельних ділянок, зокрема, відсутність державної реєстрації відповідних договорів оренди, не є підставою для звільнення платника фіксованого сільськогосподарського податку від нарахування податку з площі всіх ділянок, що перебувають у його користуванні.

Таким чином, фіксований сільськогосподарський податок сплачується з усіх земель, що фактично використовуються платником цього податку для виробництва сільськогосподарської продукції.

Вказана правова позиція визначена у Інформаційному листі ВАСУ від 28.12.2012 р. №2614/12/13-12.

Суд з урахуванням викладеного приймає, довод відповідача, як такий, що відповідає приписам чинного законодавства та практиці яка склалася з приводу спірного питання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

19 січня 2015 року.