Ухвала суду № 42381806, 14.01.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Галичанського А. Д.

суддів: Перепелюк І.Б., Яремка В.В.

секретар Тодоряк Г.Д.

за участю ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2, Буздуги Н.І. - представника ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, на заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2011 року ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилалося на те, що 14 травня 2007 року ОСОБА_4 уклав з ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» кредитний договір № 926рv11-07, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав кредит на суму 89325 доларів США з оплатою за процентними ставками, передбаченими цим договором, для придбання автомобіля Audi G7. Строк повернення кредиту 14 травня 2014 року. Позичальник повинен був здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором шляхом внесення у періоди, визначені графіком, та у визначених розмірах, щомісячні ануїтетні платежі, куди входили проценти за користування кредитом у визначених договором процентних ставках.

_________________

№ 22-ц/794/8/15 р. Головуючий у 1-й інстанції Цуренко В.А.

категорія 19/27 Доповідач Галичанський А.Д.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 24 грудня 2008 року позивач уклав договір поруки № 926pv11-07 із ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_4 зобов'язався повернути кредит та сплатити його згідно графіку погашення заборгованості.

Свої зобов'язання за вищезазначеним договором відповідачі належним чином не виконали, а тому просило стягнути з них кредитну заборгованість по договору в сумі 1 087 348,72 грн.

Повторним заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором в сумі 1 087 348,72 грн.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вищезазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, ухвалене з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до кредитного договору № 926рv11-07 від 14 травня 2007 року ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 89325 доларів США з кінцевим терміном повернення до 14 травня 2014 року.

На час розгляду справи заборгованість по договору склала 1087348,72 грн., зокрема, сума основного боргу - 75812,46 доларів США (що становило 604430 грн.), сума прострочених відсотків за користування кредитом - 7421,99 доларів США (що становило 59173,30 грн.), сума пені за прострочення погашення відсотків та кредиту - 53149,55 доларів США (що становило 423745,42 грн.).

24 грудня 2008 року позивач уклав із ОСОБА_2 договір поруки № 926pv11-07, відповідно до якого ОСОБА_2 поручився перед банком за належне виконання ОСОБА_4 взятих зобовязань за кредитним договором.

15 трваня 2007 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір застави № 926рv 11-07 відповідно до якого ОСОБА_4, з метою забезпечення виконання взятих на себе зобов'язань за договором кредиту, передав у заставу банку автомобіль Audi G7, 2007 року випуску.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Вищезазначені обставини, встановлені судом першої інстанції повно, на підставі належних та допустимих доказів, яким дана правильна юридична оцінка і до спірних правовідносин застосовані норми матеріального права, що їх регулюють.

Доводи апеляційної скарги про те, що нарахування заборгованості не відповідає умовам договору, тому обґрунтованість наданого позивачем розрахунку слід перевірити шляхом призначення судової бухгалтерсько-економічної експертизи спростовуються наступним.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 9 жовтня 2014 року задоволено клопотання ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, про призначення по даній цивільній справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено. Листом судового експерта ОСОБА_5 від 16 грудня 2014 року дана справа повернута до суду апеляційної інстанції в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не виконав свої зобов'язання по оплаті за проведення експертизи та ухвала залишена без виконання.

Таким чином, апелянт належними та допустимими доказами не спростував обґрунтованість наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 926рv11-07 від 14 травня 2007 року щодо відповідності нарахованої суми умовам договору.

Доводи апелянта про відсутність у позивача права на звернення до суду з приводу дострокового стягнення боргу спростовуються частиною 2 статті 1050 ЦК України та п.3.5 кредитного договору № 926рv11-07 від 14 травня 2007 року відповідно до якого банк має право зупинити видачу кредитних ресурсів, відмовити позичальнику в продовженні строку дії цього договору, а також вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки відповідно до умов цього договору, зокрема, у випадку, якщо позичальник у період дії цього договору порушував будь-які його умови.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що вимоги до ОСОБА_2, як до поручителя є безпідставними, оскільки порука відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України є припиненою з моменту прострочення внесення боржником чергового платежу є помилковими, оскільки згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 926рv11-07 від 14 травня 2007 року останній черговий платіж по відсоткам в сумі 500 дол. США ОСОБА_4 внесено 29 червня 2011 року, а позов у даній справі пред'явлено 27 жовтня 2011 року, тобто в межах строку дії поруки.

Доводи апеляційної скарги щодо надмірно нарахованої пені та необхідності її зменшення у відповідності до вимог чинного законодавства є безпідставними, оскільки розмір пені становить 423745 грн. 42 коп., а сума неповернутого основного боргу та прострочених відсотків за користування кредитом становить 663603 грн. Таким чином відсутня одна із основних умов, передбачених ч.3 ст.551 ЦК України за наявності якої суд може своїм рішенням зменшити розмір неустойки, оскільки сума пені не перевищує суми неповернутих коштів.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, відхилити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно