Рішення № 42381261, 13.01.2015, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1996/14-ц

провадження 2/694/37/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

13.01.2015 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Гончаренко Т.В.,

при секретарі Літвін Н.М.,

з участю представника позивача Яковенко Л.М.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Звенигородського підприємства теплових мереж до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за теплову енергію,-

встановив:

позивача просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь Звенигородського підприємства теплових мереж, заборгованість в сумі 6681, 04 грн. по сплаті за теплову енергію за період з 01.12.2012 р. по 01.10.2014 р. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Звенигородське підприємство теплових мереж являється постачальником теплової енергії в будинку АДРЕСА_1 по квартирі №34, де проживає ОСОБА_2 Квартира має загальну площу 71,6 м.кв. Особовий рахунок НОМЕР_1 виписаний на ім'я відповідачки. Підприємство теплових мереж виконує свої обов'язки по забезпеченню квартири тепловою енергією, але плати своєчасно не отримує. З 01.12.2010 року відповідно до рішення міської ради №430 від 25.11.2010 року розмір щомісячної плати становить 3,13 гривні за 1 квадратний метр протягом року, або 342,77 за 1 Гкал. протягом опалювального сезону, або 6,26 гривні за 1 кв. метр протягом опалювального сезону. З 01.02.2013 року відповідно до рішення мвської ради №406 від 29.12.2012 року розмір щомісячної плати становить 4,38 грн. за один квадратний метр протягом року, або 479,88 грн. за Гкал. протягом опалювального сезону, або 8,76 гривні за 1 кв.метр протягом опалювального сезону. Своїми діями споживач порушує умови ст.ст.12, 20, 21 "Правил надання послуг з централізованого опалення населенню, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 та п.3(5) ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги " № 1875-4 від 24.05.2004 року ,та ст..25 (п.6) Закону України "Про теплопостачання" № 2633 від 02.06.2005 року, який введений в дію з 06.07.2005 року. Відповідачка булла неодноразово попереджена про суму боргу, необхідність його негайного погашення, але до цього часу борг так і не сплачений, тому позивач просить стягнути з відповідачки даний борг за теплову енергію.

Представник позивача Яковенко Л.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просить їх задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала, проти задоволення цивільного позову заперечила. Суду пояснила, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 30.08.2012 року, її малолітній син ОСОБА_3, в інтересах якого вона діяла, придбав квартиру, розташовану АДРЕСА_1. По 01.12.2012 року вона сплачувала за теплову енергію. З 01.12.2012 року вона дійсно перестала сплачувати за теплову енергію, оскільки 16.01.2013 року за №12 було винесено рішення виконавчого комітету Звенигородської міської ради про надання дозволу на проведення реконструкції квартири. Оскільки дане рішення не виконувалося, то вона вважає, що не повинна сплачувати за теплову енергію.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Черкаській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована з 28.03.2006 року за адресою АДРЕСА_2 (а.с.14). Проте проживає за адресою АДРЕСА_1, про що відповідач не заперечила.

Позивачем у повній відповідності з вимогами діючого законодавства України надавались відповідачу послуги по постачанню централізованого опалення, за адресою: АДРЕСА_3, але відповідач виконує свої зобов'язання по оплаті наданих послуг не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01 грудня 2012 року по 1 жовтня 2014 року утворилася заборгованість, яка складає 6681,04 грн., що підтверджується розрахунком по особовому рахунку № 1363 (а.с.3-4).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

З'ясовано, що шляхом відкриття особового рахунку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, між сторонами склались фактичні договірні відносини, згідно яких підприємство зобов'язалось надавати послуги з централізованого опалення, а відповідач своєчасно їх оплачувати.

Відповідно п. 29 Правил, споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання у встановленому порядку за письмовою заявою споживача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушення зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що позивач виконував свій обов'язок по наданню послуг, такі послуги позивачем надавались, відповідач ними користувався, а тому виходячи із положень ст. 162 ЖК України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Відмови від надання послуг, або нарікання на якість послуг від відповідача до позивача не надходило.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Правил, плата за надані послуги вноситься щомісячно.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України, наймачі (власники) квартир зобов'язані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення.

З урахуванням викладено, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду від 20.11.2014 року Звенигородське підприємство теплових мереж було звільнене від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути із ОСОБА_2 243 грн. 60 коп. судового збору за розгляд справи в суді.

На підставі ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 67, 68, 162 ЖК України, Правил надання послуг з централізованого опалення населенню, постачання холодної води і водовідведення, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання" та керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов Звенигородського підприємства теплових мереж до ОСОБА_2 про стягнення боргу за теплову енергію - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Звенигородського підприємства теплових мереж заборгованість за теплопостачання за період з 01.12.2012 року по 01.10.2014 року в сумі 6681 (шість тисяч шістсот вісімдесят одну) грн. 04 коп. ( код 02082717 ПІН 020827123120 р/р 26037923235443 ф.Черк. ОУ АТ "Ощадбанк").

Стягнути із ОСОБА_2 243 грн. 60 коп. судового збору за розгляд справи в суді.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 січня 2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд.

Суддя