Рішення № 4238076, 15.10.2008, Ємільчинський районний суд Житомирської області

  Справа № 2-452/08р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2008 року смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючої-судді Прищепи Т.П.

при секретарі Лук'янчук Т. В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1доОСОБА_2 про розірвання договору найму житла та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням внаслідок того, що тривалий час були відсутніми, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1/далі позивач/ звернувся в суд з позовною заявою, в якій просив постановити рішення, котрим розірвати договір найму жилого приміщення від 18 вересня 2006 року між ним та ОСОБА_2 , визнати її та членів її сім'ї:ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням у житловому будинку по АДРЕСА_1.

В позовній заяві вказав, що він проживає і зареєстрований вАДРЕСА_1 в будинку, який належить йому на праві приватної власності. Крім позивача в даному будинку зареєстрованні також відповідачка, як квартиронаймач та троє її неповнолітніх дітей:ОСОБА_3, 1991 року народження, ОСОБА_4, 1993 року народження, ОСОБА_5, 1998 року народження.

У липні 2007 року відповідачка разом з дітьми забрала всі свої та деякі речі позивачаОСОБА_1 та виїхала із його приватного житлового будинку за межі області, тобто більше одного року не проживає у вказаному будинку.

Факт реєстраціїОСОБА_2 та її дітей негативно впливає на отримання позивачем відповідних пільг, а також по дальшого продажу даного житлового будинку.

Відповідачка Першута добровільно з житлового будинку виписуватись не бажає, чим ставить у незручне становище позивача та інших членів його сім'ї.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві, а також не заперечив постановленню рішення при заочному розгляді справи, оскільки відповідачка повторно не з'явилася в судове засідання.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, місце знаходження суду невідоме. З-за таких обставин суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ч. 2 п. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Свідок ОСОБА_6, підтвердив факт непроживання ОСОБА_2та її сім'ї в житловому будинку АДРЕСА_1більше одного року. Він не знає, куди виїхала відповідачка і де знаходиться на даний час.

Свідок ОСОБА_7пояснила, що більше одного року ОСОБА_2та її дітей на подвір'ї житлового будинку АДРЕСА_1не бачить, відповідачка у липні 2007 року виїхала з вказаного будинку, куди - невідомо.

Суд, вислухавши пояснення позивача, свідків та вивчивши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки виконкому Ємільчинської селищної ради Ємільчинського району Житомирської області від 22 вересня 2008 року, ОСОБА_2, 1975 року народження, разом з дітьми зареєстрована в смт. АДРЕСА_1, згідно довідки від 14.07.2008 року ОСОБА_2 і її сім'я не проживають вАДРЕСА_1з 07.07.2007 року по даний час.

Відповідно до витягу № 11340708 від 26.07.2006 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1, власником будинку є ОСОБА_1.

Статтею 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Позивач не бажає, щоб відповідачка була прописана у його домоволодінні і має для цього всі підстави, оскільки будинок є його приватною власністю.

Керуючись ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Як встановлено ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивача звільнено від сплати державного мита на підставі п. 18 ст. 4 ДКМ України «Про державне мито» як потерпілу від аварії на ЧАЕС.

У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати державного мита, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому підлягає стягненню з відповідачки державне мито в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 30, 60, 79, 88, 169 ч. 2 п. 4, 209, 212-215, 224-227, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 72, 150 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Розірвати договір найму жилого приміщення від 18 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

2. Визнати ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням у житловому будинку по АДРЕСА_1.

Стягнути зОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 51 (п'ятдесят одну) гривню, кошти перерахувати на: код одержувача - 22062361, р/р - 31114095700158, код - 22090200, МФО - 811039, банк УДК в Житомирській області.

Стягнути зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) гривень 50 копійок.

Копію заочного рішення направити відповідачці - ОСОБА_2 рекомендованим листом не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Ємільчинського районного суду Т.П. Прищепа