Рішення № 42380666, 12.12.2014, Франківський районний суд м. Львова

465/5819/14-ц

2/465/3019/14

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12.12.2014 року Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді- Лозинського Б.М.

при секретарі- Попик А.Б.

за участі позивача- Костирки Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про повернення банківського вкладу та стягнення моральної шкоди, суд, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася з позовом до відповідача ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про повернення банківського вкладу та просить стягнути на її користь 21477 доларів США 87 центів депозитного вкладу з урахуванням відсотків за вкладом, 304 долари США 66 центів пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а всього 21782 долари США 53 центи та 5735,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач покликається на те, що 23 липня 2013 року між нею та відповідачем був укладений договір строкового банківського вкладу "Пенсійний подарунок" "Тринадцятимісячний" №621838/2013. 29 липня 2013 року між позивачем та відповідачем укладений інший договір строкового банківського вкладу "Пенсійний подарунок" "Тринадцятимісячний" №624063/2013. Вихідний залишок станом на 29.08.2014 року відповідно до виписки по особових рахунках з 28.08.2014 р. по 29.08.2014 р. становив 7345 доларів США 01 центів за Договором №621838/2013 і 14132 долари США 86 центів за Договором №624063/2013, а взагалі 21477 доларів США 87 центів. Починаючи з 25.08.2014 року позивач неодноразово зверталася до відповідача про повернення вкладу за договором №621838/2013 у зв'язку з його закінченням, однак відповідач вкладу не повернув. 29.08.2014 року позивач звернулася до відповідача уже із письмовою заявою про видачу у повному обсязі вкладу за договором №621838/2013, термін дії якого закінчився. Відповідач відмовив позивачу у поверненні вкладу, пославшись на відсутність у нього коштів. 01.09.2014 року позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою про видачу у повному обсязі вкладів за договором №621838/2013 і за договором №624063/2013, терміни дії яких закінчились, однак відповідач свої зобов'язання в черговий раз не виконав, кошти не повернув. 09.09.2014 року позивач втретє звернулася до відповідача із заявою з проханням повернути належні їй кошти у повному обсязі, попередивши відповідача, що у випадку неповернення цих коштів він вимушена буде звернутись до суду. Станом на 16.09.2014 року відповідач не вчинив жодних дій щодо повернення належних позивачеві коштів та не надав жодної відповіді на письмові звернення позивача.

В судовому засіданні позивач підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки від 14.11.2014 року та 03.12.2014 року. У відповідності до ст.ст.169, 224-226 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечує.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернулася до банку із заявами про повернення вкладів в зв'язку з закінченням строку його дії. Відповідач вклади не повернув та не надав жодної відповіді на письмові звернення позивача.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Оскільки, вимоги ч.ч.2,3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов'язання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає вклад в сумі 21477 доларів США 87 центів з урахуванням відсотків за вкладом, 304 долари США 66 центів пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а всього 21782 долари США 53 центи.

Також позивач відповідно до ст.23 ЦК України просить стягнути із відповідача моральну шкоду, яку вона зазнала у зв'язку з неправомірними діями відповідача в процесі повернення коштів за договорами банківського вкладу у розмірі 5735,00 грн.

Згідно роз'яснень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються судами, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції, або випливає з її положень; у випадках, передбачених відповідними статтями ЦК України та іншим законодавством, яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди; про порушенні зобов'язань, що підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів», чи інших законів, якими врегульовано такі зобов'язання і передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Судом встановлено, що правовідносини, що виникли між сторонами, є договірними і випливають із умов укладеного між ними договору банківського вкладу - депозиту.

Ні умовами цього договору, ні розділом «Банківський вклад» глави 71 ЦК України не передбачено відшкодування банком, тобто відповідачем по цій справі, моральної шкоди при порушенні ним договірних зобов'язань.

Оскільки правовідносини, що виникли між сторонами по цій справі, є договірними, вимога позивача про відшкодування їй моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 27, 31, 60, 88, 169, 208, 209, 212- 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Головного експерта відділення №25 ПАТ «ВіЕйБі Банку» на користь ОСОБА_1 21477 доларів США 87 центів депозитного вкладу з урахуванням відсотків за вкладом, 304 долари США 66 центів пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а всього 21782 долари США 53 центи.

Стягнути з відповідача на користь позивача понесених нею суму судових витрат у розмірі 243,60 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

На заочне рішення суду може бути подано відповідачем заяву про його перегляд судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через районний суд.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Франківського районного суду м. Львова Лозинський Б.М.