Ухвала суду № 42376850, 13.01.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/132/15

Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія - 79

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Процик М.В., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі судового засідання Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові перспективи" в особі представника Гончар В.М. на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 листопада 2014 року по цивільній справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" на бездіяльність державного виконавця Першого Приморського Відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Білик Р.В. та начальника відділу Галата Д.В., -

ВСТАНОВИЛА:

До Овідіопольського районного суду Одеської області звернувся представник Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові перспективи" в особі генерального директора Дудник М.П. зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Першого Приморського Відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Білик Р.В. та начальника відділу Галата Д.В. В обґрунтування скаржник посилався на те, що державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Білик Р.В. та начальником відділу Галата Д.В. не було здійснено жодних виконавчих дії по виконанню рішення Овідіопольського районного суду Одеської області №2-513/ 2010 від 06.01.2011 року. Скаржник просив визнати бездіяльність державного виконавця Першого Приморського Відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Білик Р.В. та начальника відділу Галата Д.В.- неправомірною та зобов'язати Перший Приморський Відділ Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції вжити заходи, які спрямовані на примусове виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області №2-513/ 2010 від 06.01.2011 року (а.с. 1-5).

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 листопада 2014 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" на бездіяльність державного виконавця Першого Приморського Відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Білик Р.В. та начальника відділу Галата Д.В.- залишено без розгляду (а.с. 7).

27.11.2014 року представник Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові перспективи" в особі представника Гончар В.М. подав апеляційну скаргу на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 листопада 2014 року. В обґрунтування апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, апелянт посилається на те, що про бездіяльність державного виконавця йому стало відомо після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, вважає, строк для звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця не порушив, оскільки суд першої інстанції відрахував десятиденний строк з моменту винесення державним виконавцем постанови про призначення експерта - 23.04.2014 року, при цьому, як стверджує апелянт, не звернув уваги на те, що скаржник не оскаржує вказану постанову - тобто рішення державного виконавця, а оскаржує бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби (а.с. 9-10).

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав. Інші учасники, заявлені в поданій скарзі до суду першої інстанції, в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.

Постановляючи ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 листопада 2014 року про залишення без розгляду скарги представника Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" на бездіяльність державного виконавця Першого Приморського Відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Білик Р.В. та начальника відділу Галата Д.В., суд першої інстанції виходив з того, що заявник пропустив строк на подання скарги на бездіяльність державного виконавця та не ставить питання про поновлення строку.

Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов передчасно, без встановлення всіх обставин справи та їх оцінки, з порушенням норм процесуального права.

Дійсно, як роз'яснив ВССУ в п. 16 постанови "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" N 6 від 07.02.2014 року, відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна ( Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, представник Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові перспективи" в особі генерального директора Дудник М.П. в поданій 31.10.2014 року до Овідіопольського районного суду Одеської області скарзі на бездіяльність державного виконавця Першого Приморського Відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Білик Р.В. та начальника відділу Галата Д.В. посилається на те, що 20.01.2014 року постановою державного виконавця № 41591343 було відкрито виконавче провадження. На підставі ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.06.2013 року № 509/2142/13-ц державним виконавцем 21.01.2013 року винесено постанову про заміну сторони у виконавчому провадженні з ПАТ "УкрСиббанк" на ПАТ "Дельта Банк". Таким чином стягувачем по виконавчому провадженню №41591343 є ПАТ "Дельта Банк".

Як стверджує апелянт, використавши своє законне право стягувача представником ПАТ "Дельта Банк" - ТОВ "Фінансові Перспективи" 17.04.2014 направлено заяву до Відділу про звернення до суду державного виконавця з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_7 у праві виїзду за межі України, яку державним виконавцем виконано не було, відповідь на заяву взагалі не надано, чим порушено вимоги ст. ст. 6,11,12 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, 20.06.2014 року та 16.08.2014 року було направлено заяви про вжиття заходів примусового виконання рішення суду, які також державним виконавцем та начальником Відділу проігноровані.

Так, заявою від 16.08.2014 року було повідомлено про нерухоме майно боржника (кватира № 36 у будинку № 8/13 по пр. Шевченка у м. Одеса), на яке можливо звернути стягнення та додано до неї копію договору купівлі-продажу вказаної квартири та копію технічного паспорту на неї.

За весь період виконання, починаючи з 20.01.2014 року з моменту відкриття виконавчого провадження державним виконавцем 23.04.2014 року винесено постанову про призначення експерта, яка, як вважає апелянт є формальною, бо її надалі залишено без виконання.

Крім того, скаржник посилається на те, що за весь період виконання, починаючи з 20.01.2014 року з моменту відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не було проведено виконавчих дій, не направлено запити до реєструючих органів, не здійснено вихід за місцем проживання боржника з метою проведення опису нерухомого майна боржника, не накладено арешт на все майно боржника у межах суми стягнення, не перевірено майновий стан боржника (рухоме, нерухоме майно), також не було відправлено до суду заяву про обмеження боржника у праві виїзду за кордон, у зв`язку з чим рішення залишається не виконаним, крім того про вказані порушення зі сторони державних виконавців, як вказує скаржник йому стало відомо після ознайомлення із матеріалами справи.

Аналіз вищевказаної скарги свідчить про оскарження факту невиконання рішення у встановлені законом строки, а не оскарження постанови про призначення експерта як було вказано суддею під час прийняття ухвали про залишення без розгляду. При цьому через редакцію скарги залишається відкритим питання про порядок обчислення строків на оскарження бездіяльності державного виконавця, яку слід відрізняти від оскарження конкретних дій, що були вже вчиненні державним виконавцем.

Так, представник Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові перспективи" в особі генерального директора Дудник М.П. в поданій скарзі від 31.10.2014 року вказує в додатках ряд документів, які приєднує до матеріалів справи на підтвердження своїх доводів, однак як вбачається з матеріалів справи вказані документи, яки б підтверджували достовірність доводів скаржника, відсутні. Будь-які акти про відсутність вказаних документів у поштовому вкладенні зі скаргою відсутні, а тому слід зробити висновок про порушення вимог Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 173 від 17.12.2013 р. в частині оформлення матеріалів справи.

Між тим, згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з роз'ясненнями п. 8 Постанови ВСУ від 18.12.2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим, рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається. Таким чином, процесуальне рішення суду повинно бути чітким, зрозумілим, що буде сприяти його однозначному розумінню всіма категоріями учасників цивільного провадження.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та передаючи справу на новий розгляд колегія суддів виходить з того, що розгляд скарги за правилами розділу VII ЦПК України є формою судового контролю за виконанням судових рішень, яке характеризується особливим порядком розгляду звернення до суду. Виходячи зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 року, права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс.

Оскільки з надісланих матеріалів справи не вбачаться обставин, на які посилався суддя залишаючи скаргу без розгляду, а суд апеляційної інстанції може прийняти рішення по суті скарзі тільки у разі перевірки прийнятого по суті процесуального рішення, то апеляційний суд позбавлений можливості вирішити скаргу по суті.

На підставі вищевказаного, колегія суддів скасовує прийняте процесуальне рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України та передає розгляд скарги на новий розгляд.

На підставі та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові перспективи" в особі представника Гончар В.М. на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 листопада 2014 року - задовольнити частково.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 листопада 2014 року скасувати.

Питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

Є.С.Сєвєрова

М.В.Процик