Ухвала суду № 42376002, 14.01.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/12217/13-ц 14.01.2015 14.01.2015 14.01.2015

Провадження №22-ц/784/49/15 Суддя суду 1-ї інстанції - Боброва І.В.

Категорія 24 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2015 року м.Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за участю:

представників позивача - Арушанової В.М. та Авербух Г.В.,

відповідача - ОСОБА_5,

представника відповідача - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на рішення Заводського районного суду м.Миколаєва

від 04 листопада 2014 року

за позовом

об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рассвет" (далі - ОСББ "Рассвет") до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И Л А:

20 грудня 2013 року ОСББ "Рассвет" пред'явило зазначений позов, який в подальшому уточнювало та обґрунтовувало наступним.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1.

У вказаному будинку створено ОСББ "Рассвет", яке відповідно до статуту має право встановлювати розміри платежів і внесків членів об'єднання.

Позивач вказував, що внаслідок наявності у ОСББ "Рассвет" заборгованості перед комунальними службами за надані послуги, ревізійною комісією об'єднання було здійснено перевірку нарахування комунальних послуг.

В результаті перевірки було встановлено наявність у відповідача заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з січня 2007 р. по жовтень 2013 р.

У зв'язку з цим загальними зборами об'єднання 14 жовтня 2012 року було вирішено зобов'язати ОСОБА_5 погасити борг за надані йому комунальні послуги, а також частку штрафів і судових витрат, виходячи з його суми заборгованості, які були стягнуті з об'єднання судовими рішеннями у зв'язку з неналежною оплатою отриманих послуг.

Відповідачем зазначеного не було зроблено, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь заборгованість з урахуванням штрафів та судових витрат у сумі 17 946 грн.36 коп.

Заперечуючи проти задоволення позову, ОСОБА_5 зазначав, що ОСББ "Рассвет" не було надано доказів надання йому комунальних послуг на зазначену суму. Крім того, відповідач вказував, що його квартира відключена від опалювання, а тому вимога про стягнення заборгованості за вказану послугу є безпідставною. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні позову.

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 04 листопада 2014 року позов ОСББ "Рассвет" задоволено. З ОСОБА_5 на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 17 946 грн.36 коп. та судовий збір у сумі 229 грн.60 коп.

ОСОБА_5 подав на рішення апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно з ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, поточний ремонт тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкції та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкції тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Статтею 32 цього ж Закону передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкової території встановлюється в залежності від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Згідно з статтею 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року (далі - Закон) основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до ст.10 Закону вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх членів об'єднання. До виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання.

Статті 17,18 Закону передбачають, що об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту: приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об'єднання; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту; встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів, та зобов'язане забезпечувати дотримання інтересів усіх членів об'єднання при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між членами об'єднання витрат на експлуатацію та ремонт неподільного та загального майна.

Статті 13-15 Закону регламентують, що у разі відмови власника приміщення сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Здійснення прав власника не може порушувати права інших власників. Власник - член об'єднання зобов'язаний: виконувати вимоги статуту об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі, виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням.

Відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором (ст.22 Закону).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 29 травня 1996 року належить трикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 54,9 кв.м, житловою 40,4 кв.м.

Будинок знаходиться на балансі та обслуговуванні ОСББ «Рассвет», яке було створено 05 жовтня 1997 року.

Статути Товариства від 05.10.1997 р. та від 02.06.2009 р. передбачають, що ОСББ «Рассвет» є самостійною юридичною особою і діє у відповідності до законодавства України. Об'єднання здійснює управління та утримання будинком і прибудинковою територією, виступає колективним замовником комунальних послуг у постачальників цих послуг, шляхом укладення окремих господарських договорів.

Відповідачу надаються послуги з теплопостачання, водопостачання і водовідведення, вивезення твердих відходів, з обслуговування будинку та прибудинкової території.

Між тим, починаючи з 2007 року, він їх не оплачує у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за період з 01 січня 2007 р. по 01 жовтня 2013 р. у сумі 9774 грн.44 коп.

Невиконання ОСОБА_5 обов'язку щодо своєчасної сплати комунальних платежів призвело до примусового стягнення з ОСББ «Рассвет» на користь постачальників заборгованості по платежах, штрафів та судових витрат.

У зв'язку з зазначеним, загальними зборами об'єднання, які відбулися 14 жовтня 2012 року, було вирішено зобов'язати неплатників платежів відшкодувати об'єднанню заборгованість по платежах та стягнуті з нього штрафи та судові витрати у відсотковому відношенні до суми наявної у них заборгованості.

ОСОБА_5 було зобов'язано сплатити об'єднанню 8171 грн.92 коп.

Зазначене рішення відповідачем оскаржено не було.

Про застосування позовної давності в суді першої інстанції ОСОБА_5 не заявляв.

Встановивши зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСББ «Рассвет», оскільки відповідач належним чином не оплачує комунальні послуги та у добровільному порядку не виконав рішення загальних зборів об'єднання від 14.10.2012 року про визначення йому розмірів внесків та платежів.

Посилання апелянта на недоведеність позову, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки позивач належними доказами довів несплату відповідачем послуг, тоді як він на спростування зазначеного не надав суду доказів, які б доводили сплату ним платежів.

Твердження ОСОБА_5 про те, що йому не надаються послуги теплопостачання, а тому він їх і не повинен оплачувати, є безпідставними.

Постачальник даної послуги не підтвердив факту відключення квартири відповідача від теплопостачання.

Надані ж відповідачем докази як не підтверджують зазначеного, так і не свідчать про правомірність відключення квартири від теплової мережі.

Що ж стосується доводів відповідача, викладених ним в апеляційній скарзі, про наявність підстав для застосування позовної давності, то вони є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У суді першої інстанції відповідач такої заяви не зробив, а апеляційний суд згідно з зазначеною нормою закону не наділений правом застосування позовної давності.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування рішення суду, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 04 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: