Ухвала суду № 42375966, 14.01.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/8002/13-ц 14.01.2015 14.01.2015 14.01.2015

Провадження №22-ц/784/154/15 Головуючий першої інстанції - Притуляк І.О.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за участю:

представника заявника - ОСОБА_2,

представника боржника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_4 -

ОСОБА_3

на судовий наказ Заводського районного суду м.Миколаєва

від 04 жовтня 2013 року,

виданий за заявою публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" про стягнення з ОСОБА_4 боргу, за спожиті послуги з теплопостачання, -

В С Т А Н О В И Л А:

05 вересня 2013 року публічне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі - ПАТ "Миколаївська ТЕЦ") звернулось до суду із вищезазначеною заявою, яку обґрунтувало наступним.

Між ним та боржником було укладено договір про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого ОСОБА_4 зобов'язувався своєчасно оплачувати надані послуги.

Однак, зазначеного належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 28 серпня 2013 року в нього утворилась заборгованість в сумі 2282 грн.41 коп.

Посилаючись на вказані обставини та ст.ст.525, 526, 625 ЦК України, заявник просив стягнути з ОСОБА_4 зазначену заборгованість, суму інфляції у розмірі 5 грн.72 коп. та три відсотка річних в сумі 35 грн.10 коп.

04 жовтня 2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва було видано судовий наказ, яким з ОСОБА_4 на користь заявника було стягнуто вищезазначені суми та 114 грн.70 коп. судового збору.

21 листопада 2014 року представник боржника ОСОБА_3 звернувся до даного суду із заявою про скасування вказаного судового наказу.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 05 грудня 2014 року в задоволенні заяви було відмовлено.

08 грудня 2014 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати судовий наказ.

Перевіривши законність і обґрунтованість виданого судом наказу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При видачі оскаржуваного судового наказу, суд виходив з того, що заявлена заявником вимога є обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Статті 319, 322 ЦК України передбачають, що власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.ст.19, 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен своєчасно укладати договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії і щомісячно здійснювати оплату даній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з цією статтею підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, інші правочини та юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 526 ЦК України регламентує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання до квартири АДРЕСА_1 здійснює ПАТ "Миколаївська ТЕЦ".

ОСОБА_4 є власником зазначеної квартири.

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради своїм рішенням від 24 грудня 2010 року затвердив тарифи на постачання теплової енергії, на підставі яких заявник здійснює нарахування оплати за надану послугу.

Між тим, ОСОБА_4, користуючись наданою послугою, у період з 01 червня 2012 р. по 31 липня 2013 р., її не оплатив. У зв'язку з чим його заборгованість становить 2282 грн.41 коп., сума інфляції - 5 грн.72 коп. та три відсотка річних - 35 грн.10 коп.

Встановивши ці обставини, суд, виходячи з доведеності факту неналежного виконання боржником зобов'язання, яке виникло з факту споживання комунальної послуги, прийшов до правильного висновку про наявність вини ОСОБА_4 у невиконанні зобов'язання та необхідності покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків, завданих підприємству, яке надає зазначені послуги, з урахуванням ст.625 ЦК України.

Посилання апелянта на те, що боржник не є споживачем послуг заявника, оскільки у спірній квартирі проживає його бувша дружина, яка на його думку і повинна оплачувати послугу, колегія суддів вважає безпідставними, тому що ОСОБА_4, як власник квартири, відповідно до вищенаведеного законодавства, повинен утримувати майно, що йому належить.

Проживання у квартирі бувших його членів сім'ї не впливає на даний його обов'язок.

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування судового наказу, оскільки він є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 відхилити.

Судовий наказ, виданий Заводським районним судом м.Миколаєва від 04 жовтня 2013 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді