Постанова № 42375764, 15.01.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/7860/14-а

Номер провадження 2-а/489/23/15

Постанова

Іменем України

15 січня 2015 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

суддів: Спінчевської Н. А., Губницького Д. Г.,

при секретарі Антоненко А. С.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Саламатіна О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та стягнення одноразової грошової допомоги

встановив

В листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, мотивуючи свої вимоги тим, що проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України та наказом від 04.04.2003 за № 79 його було звільнено з військової служби у відставку за пунктом 67, підпунктом "б" (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу з правом носіння військової форми одягу та наказом військового комісара Миколаївського обласного військового комісаріату (далі - МОВК) від 30.04.2003 за № 54 був виключений із списків особового складу військомату.

Згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії від 03.01.2014 його визнано інвалідом третьої групи, яку встановлено в результаті травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

Після отримання третьої групи інвалідності, він звернувся до МОВК з метою направлення документів на комісію Міністерства оборони України з встановлення одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності, однак йому було відмовлено.

В квітні 2014 року він самостійно звернувся до Департаменту фінансів Міністерства оборони України із відповідною заявою, але також отримав відповідь про відмову у виплаті зазначеної допомоги.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначені та виплаті йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, визнати його право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі 182 700,00 грн. та стягнути з відповідача на його користь суму одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності у розмірі 182 700,00 грн.

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Пояснив, що інвалідність настала у зв"язку з проходженням військової служби. Зазначив, що 03.01.2014 отримав статус який дає пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Представник відповідача Міністерства оборони України позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними, оскільки виплату одноразової грошової допомоги вперше було встановлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок та військову службу» від 04.04.2006 року, а позивача звільнено з військової служби 04.04.2003, тому враховуючи, що закон не має зворотної дії в часі, вказує, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги і у задоволенні позову слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України.

Наказом Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 04.04.2003 за № 79 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у відставку за п. 67, підпункт "б" (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу з правом носіння військової форми одягу.

Наказом МОВК від 30.04.2003 за № 54, підполковника ОСОБА_1, старшого помічника начальника 2-го відділу (призову) МОВК, звільненого наказом Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 04.04.2003 за № 79, з 30 квітня 2003 року виключено зі списків особового складу МОВК, з усіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Ленінського РВК м. Миколаєва.

Відповідно до дублікату довідки від 18.04.2003 серії МСЕ-02 № 007612 (а. с. 26) ОСОБА_1 в результаті первинного обстеження встановлено третю групу інвалідності у зв"язку із захворюванням пов"язаним з проходженням військової служби.

Згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії від 03.01.2014 ОСОБА_1 за результатами повторного огляду визнано інвалідом третьої групи, яку встановлено в результаті травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (а. с. 27).

Позивач вказує, що має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон).

Вказаний пункт передбачає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Норма на яку посилається позивач виникла у зв"язку із прийняттям закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов"язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 03.11.2006 за № 328-V (набрав чинності з 01.01.2007).

Таким чином, позивачу було встановлено інвалідність та звільнено його задовго до прийняття норми, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На час встановлення позивачу інвалідності він мав право на страхове відшкодування у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Згідно з листом НАСК "Оранта" (а. с. 35) позивач отримав страхове вказане відшкодування.

Враховуючи конституційний принцип встановлений ст. 58 Конституції України суд вважає, що норма, яка передбачає виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб не підлягає застосуванню, оскільки така норма прийнята та набрала чинності задовго після встановлення позивачу інвалідності.

Посилання позивача на те, що у 2014 році йому було змінено статус, не може бути прийнято судом, оскільки підставою для виплати допомоги є не набуття статусу учасника бойових дій, навіть не час звільнення, а саме час первинного встановлення інвалідності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв"язку з інвалідністю є правомірною.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, достовірності та достатності, оцінивши їх в сукупності колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв"язку з їх безпідставністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

постановив

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та стягнення одноразової грошової допомоги в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В. В. Кокорєв

Судді Н. А. Спінчевська

Д. Г. Губницький