Вирок № 42372201, 21.01.2015, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/5541/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області - одноособово суддя Довгий І.І.

при секретарі - Сосюк Н.В.

розглянувши у судовому розгляді кримінальне провадження № 12014180200001068 від 12.08.2014 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Артерчука А.О.,

потерпілого - ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Кримінальне правопорушення вчинене при наступних обставинах.

ОСОБА_1 близько 7 год. 55 хв. 12 серпня 2014 року, керуючи технічно несправним транспортним засобом марки «CITROEN BERLINGO», р.н. НОМЕР_1 (робоча рульова система якого через збільшення сумарного люфту знаходилась в стані часткової відмови), що міг виявити перед виїздом, та, рухаючись на 313 кілометрі + 375 метрів автодороги Київ-Ковель-Ягодин по вул. Варшавській с.Іванівка Сарненського району Рівненської області зі сторони Володимирецького району Рівненської області у напрямку м. Сарни, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та допустив з'їзд транспортного засобу, котрим керував, за межі проїзної частини з послідуючим виїздом на праве асфальтоване узбіччя по ходу свого руху, внаслідок чого вчинив наїзд на ОСОБА_2, котра рухалася велосипедом марки "ММВЗ" по вищевказаному узбіччю у зустрічному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого поперечно-уламкового перелому середньої третини правого передпліччя зі зміщенням по довжині, закритого косого перелому мета епіфізу правої променевої кістки зі зміщенням по довжині, обширно-забійних ран голови, забійних ран ІІ-ІІІ пальця правої кисті, забою середньої третини, верхньої третини правого стегна, забою плечового суглобу, травматичного шоку 2 степені, травматичного зламу 1/2 корешків 1 _ 1 зубів, при вагітності 22-23 неділі, які за критерієм тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали довготривалий розлад здоров'я.

Таким чином, за вказаних обставин, у прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, а саме:

- п. 10.1., згідно якого, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Також ОСОБА_1 порушив наступні пункти Правил дорожнього руху України, які вимагають:

- п. 1.5., згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п.2.3.(б), згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі;

- п.2.9(б), згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;

- п.31.4.2, згідно якого забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: сумарний люфт у рульовому керуванні перевищує такі граничні значення: легкові автомобілі та вантажні автомобілі з дозволеною максимальною масою до 3,5 т - граничне значення сумарного люфту не більше, ніж 10 градусів.

Суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження; і визнає його винними у вчиненні даного кримінального правопорушення. Встановлені судом обставини повністю підтверджується наступними дослідженими доказами.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю та щиро розкаявся, дав повні та детальні пояснення про обставини вчинення кримінального правопорушення. Пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення внаслідок втоми, оскільки заснув за кермом, вважав, що зіткнувся боком автомобіля з іншим автомобілем, що потягло незначні пошкодження, у зв'язку з чим автомобіль не зупинив, а продовжив рух.

Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення за обставин викладених у обвинувальному акті. Вказала, що внаслідок отриманих травм пальці правої руки не згинаються, постійно відчуває наслідки забою правих руки та ноги. Внаслідок вагітності та післяродового періоду не може пройти повноцінне лікування.

Інші докази стосовно фактичних обставин справи у судовому слідстві відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувались, так як учасниками судового розгляду не оспорювались, судом з'ясоване правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд враховує, що за місцем проживання обвинувачений характеризуються позитивно.

Як обставини, які пом'якшують покарання, суд приймає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у виді обмеження волі.

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що призначити міру покарання обвинуваченому слід в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин у виді обмеження волі, з застосуванням відповідно до ст. 75 КК України інституту звільнення від відбування покарання з випробовуванням, враховуючи сукупність обставини, що пом'якшують покарання та характеристику за місцем проживання, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Додатковий вид покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає застосуванню, враховуючи наслідки кримінального правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 45000 гривень та 2000 гривень витрат на правову допомогу.

В заяві вказує, що знаходиться під негативним впливом вчинених відносно неї відповідачем злочинних дій, її здоров'я значно погіршилось.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково та просить зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 10 тисяч гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 9 постанови від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування такої шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Враховуючи винність обвинуваченого ОСОБА_1 в вчиненні кримінального правопорушення доведеною, суд приходить до висновку, що позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню, виходячи з того, що внаслідок неправомірних дій відповідача вона отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, які викликали довготривалий розлад здоров'я, внаслідок отриманих травм пальці правої руки не згинаються, постійно відчуває наслідки забою правих руки та ноги. Саме тілесне ушкодження отримала в період вагітності. Внаслідок вагітності та післяродового періоду не може пройти повноцінне лікування по відновленню здоров'я та протезуванню зубів.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що порушено нормальні життєві зв'язки потерпілої, ритм її життя, вона пережили нервовий стрес.

Доводи ОСОБА_1 щодо часткового відшкодування шкоди в розмірі 1500 гривень не знайшли підтвердження в суді, оскільки потерпіла ОСОБА_2 заперечила факт отримання вказаних коштів, ОСОБА_1 не надав доказів отримання вказаних коштів потерпілою. З наданого фіскального чека з датою перерахунку коштів на день розгляду справи, який не завірений відтиском печатки фінансової установи та підписом відповідальної особи, не зрозуміло, кому саме перераховуються кошти, оскільки лише зазначено отримувачем прізвище «ОСОБА_2», а як пояснила потерпіла, в АДРЕСА_2 проживає не менше 5 родин з таким прізвищем.

Враховуючи масштабність вимушених змін, що відбулися у звичному способі життя потерпілої, які потребують від неї додаткових зусиль фізичного та психологічного характеру для організації її способу життя, суд, враховуючи обсяг заподіяних потерпілій моральних страждань, приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню і з ОСОБА_1 слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_2 45000 гривень в рахунок відшкодування завданої ним потерпілій моральної шкоди в результаті вчиненого кримінального правопорушення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 2000 гривень понесених витрат на правову допомогу також підлягає задоволенню, враховуючи обсяг наданої правової допомоги на досудовому та судовому слідстві, оплата яких підтверджена квитанцією № 85.

Цивільний позов про стягнення 7270,09 грн. з ОСОБА_1 на користь бюджету Рівненської обласної ради, утримувача КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня», витрачених на лікування потерпілої, який підтримав прокурор, відповідно ст.ст. 1166, 1206 ЦК України необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 вказану суму.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 3 (три) роки з випробуванням та покласти відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:

1) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання;

2) періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 45 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2000 гривень на відшкодування витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету Рівненської обласної ради 7270 грн. 09 коп. на р/р 35416003001303 в ГУДКУ у Рівненській області, МФО 833017, код 02000010, витрачених на лікування потерпілого.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: