Рішення № 42371098, 21.01.2015, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/906/14-ц

Номер провадження: 2/365/27/15

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.01.2015 смт. Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.

за участі секретаря

судового засідання ХРУЩ Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія "Оранта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Згурівське районне відділення Київської обласної дирекції про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2014 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 січня 2010 року трапився страховий випадок за участю застрахованого транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, під його керуванням, власником якого на той час був ОСОБА_3 На дотримання умов розділу 2.10, 2.11 Договору добровільного страхування транспортного засобу, укладеного між ним та НАСК «Оранта», позивач надав транспортний засіб для огляду з метою виявлення пошкоджень, на основі чого була складена ремонтна калькуляція, згідно з якою вартість ремонту визначена в розмірі 4774,17 грн. Відповідач проводив розслідування страхового випадку, однак до даного часу про прийняте рішення йому невідомо, тому просить визнати вищезазначену ДТП страховим випадком, стягнути із відповідача на його користь страхове відшкодування в розмірі 4774,17 грн, суму інфляційних - 933,78 грн та пеню - 434,12 грн, судові витрати покласти на відповідача.

У ході підготовки справи до розгляду позивач збільшив розмір позовних вимог та просить також стягнути із відповідача завдану моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

У своїх письмових запереченнях проти позову уповноважений представник відповідача Негрич О.Я. посилається на те, що 6 листопада 2009 року між позивачем та ВАТ НАСК «Оранта» укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № УБ 438588 (далі - Договір), відповідно до умов якого застраховано належний ОСОБА_3 автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, з лімітом відшкодування 56200 грн на користь власника, якого визначено Вигодонабувачем по Договору. 25 січня 2010 року сталася автопригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням позивача, в результаті якого застрахований автомобіль було пошкоджено та завдано збитки його власнику. ОСОБА_2 як уповноважена особа власника автомобіля на представництво інтересів останнього у страхових компаніях, звернувся до відповідача за виплатою страхового відшкодування. Цього ж дня за участю ОСОБА_2 було проведено огляд автомобіля. Відповідно до Звіту вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля склала 1717,39 грн, а за вирахуванням франшизи - 1155,39 грн (1717,39 - 562). Згідно з п. 2.13.3 Договору Страхувальником призначений Вигодонабувач. Інший порядок сплати страхового відшкодування в такому випадку визначається на підставі окремого листа Вигодонабувача. Таким чином, ОСОБА_2 було запропоновано надати дані Вигодонабувача для можливості перерахування тому коштів, які позивач мав можливість отримати на підставі довіреності. Відповідно до умов Договору та чинного законодавства відповідач не має права безпосередньо перерахувати спірне страхове відшкодування на ім»я позивача.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 25 листопада 2014 року до участі у справі залучено Згурівське районне відділення Київської обласної дирекції як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 8 січня 2015 року, внесеною до журналу судового засідання, належним відповідачем у справі визнано Відкрите акціонерне товариство «Національна страхова компанія "Оранта" замість Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія "Оранта".

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, відповідач та треті особи в судове засідання повторно не з'явилися, про час і місце судового розгляду були оповіщені у встановленому порядку, уповноважений представник відповідача направив суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позов не визнає повністю.

В судовому засіданні позивач пояснив, що 25 січня 2010 року в селі Мала Березанка Згурівського району Київської області сталась ДТП, внаслідок чого транспортний засіб «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, під його керуванням отримав механічні пошкодження. Автомобіль тепер належить йому на праві власності, його реєстраційний номер НОМЕР_2. 26 січня 2010 року він звернувся до НАС «Оранта» про відшкодування йому суми страхового випадку в розмірі 4774,17 грн, надав всі необхідні документи, однак відповідач не здійснив виплату. Такими діями відповідача йому завдана також моральна шкода у вигляді витрат свого часу, хвилювання та душевних страждань, яку він оцінює в 1000 грн. Просить також стягнути пеню за період із 18.11.2013 по 17.11.2014 та інфляційні за період з 18.11.2011 по 17.11.2014.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що 6 листопада 2009 року між позивачем та ВАТ НАСК «Оранта» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № УБ 438588, відповідно до умов якого застраховано автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого був ОСОБА_3, з лімітом відшкодування 56200 грн на користь Вигодонабувача. Відповідно до п. 2.13.3 Договору Вигодонабувачем визначено власника транспортного засобу. До страхових ризиків віднесено і ДТП (а.с.9-16 - копія Договору).

25 січня 2010 року сталася автопригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2, що призвело до пошкодження транспортного засобу. Відповідно до судового рішення від 09.02.2010 винним в ДТП визнано позивача (а.с.53 - копія постанови).

На момент ДТП ОСОБА_2 розпоряджався цим транспортним засобом на підставі довіреності від 4 жовтня 2007 року, згідно з умовами якої він мав право підписувати договори страхування, визначаючи усі їх умови на власний розсуд, одержати належне власнику транспортного засобу страхове відшкодування (а.с.8, 19 - копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та довіреності).

З 14.09.2013 ОСОБА_2 є власником цього транспортного засобу (а.с.7, 8 - копії свідоцтв).

Згідно з роз'ясненнями, щ о містяться у постанові пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Крім того, згідно з Положенням про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року № 1175, страхувальником відшкодовується третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, а саме з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу, а не вартість нових деталей.

Вартість матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, які належать до заміни, згідно з дослідженням № АМ3203АВ_02.02-3_КО від 02.02.2010 відповідно до умов Договору склала 1155,39 грн (1717,39 грн - 562 грн (франшиза), яка належить до сплати (а.с.80-87).

Пунктами 2.11.4, 2.11.4.1. Договору страхування передбачено, що протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту одержання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання, причин, обставин та наслідків страхового випадку та визначення розміру збитків Страховик: складає страховий акт із визначенням розміру страхового відшкодування і в строк до 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після складання страхового акту здійснює його виплату ".

Вигодонабувач за Договором ОСОБА_3 притягнутий до участі у справі як третя особа, проте позов із самостійними вимогами до відповідача не пред'явив. Із відповідним позовом також не звертався, що підтверджується письмовою інформацією відповідача (а.с.110).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За визначенням ст. 9 цього Закону, страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст. 6 цього Закону добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування (ст. 16 Закону).

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст. 25 Закону).

Враховуючи закріплені в п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6 ЦК України засади свободу договору, вищевказане положення договору страхування не суперечить чинному законодавству України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково, так як в судовому засіданні доведено, що має місце страховий випадок та несвоєчасна виплата страхового відшкодування, що дає підстави для стягнення пені відповідно до умов Договору та інфляційних в межах пред'явленого позову, позивач у справі є належним та йому належить право вимоги за цим позовом, оскільки вигодонабувач за Договором ОСОБА_3 притягнутий до участі у справі як третя особа, однак інтересу до вирішуваного спору не має, відмовившись таким чином від наданого йому права на пред'явлення претензій до страховика. Таким чином, позивач, який уклав Договір на користь вигодонабувача, може сам скористатися цим правом, так як останній наділив його такими повноваженнями згідно з довіреністю, а саме, одержати належне йому страхове відшкодування. .

Згідно з п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо за договором страхування визначений вигодонабувач, він повинен бути залучений до участі у справі (стаття 985 ЦК, стаття 3 Закону України «Про страхування»). Відповідно до наведених положень закону договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього. При розгляді таких справ суди повинні враховувати положення статей 636, 985 ЦК, статтю 3 Закону України «Про страхування», і у разі якщо буде встановлено, що вигодонабувач відмовився від пред'явлення позову до страховика або сума страхової виплати більша, ніж має отримати вигодонабувач, страхувальник/потерпілий не позбавлений права на пред'явлення позову про виплату страхового відшкодування на свою користь на загальних підставах.

Бездіяльність страховика суд оцінює як фактичну відмову у виплаті страхового відшкодування. Слід також враховувати, що закон пов'язує обов'язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з ненаданням певних доказів страхувальником як то документи щодо особи вигодонабувача за Договором. Умовами страхування та договором це не передбачено.

Оскільки зобов'язання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим (ст. 979 ЦК встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату)) і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Інфляційні витрати на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отримання компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним коштами.

Відповідно до п. 2.9.4.3 Договору Страховик зобов'язаний після складання страхового акту провести виплату страхового відшкодування в терміни, встановлені п. 2.11.4 та п. 2.11.5 цього Договору. При несвоєчасній виплаті страхового відшкодування Страховик сплачує пеню за кожний день затримки у розмірі облікової ставки НБУ від суми страхової виплати, належної до сплати.

Ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня в розмірі, визначеному Договором, розраховується за формулою: Пеня = Сума заборгованості за період х Розмір пені (у розмірі облікової ставки НБУ) х Кількість днів прострочки / 365. Якщо протягом періоду, за який розраховується пеня, розмір облікової ставки НБУ змінювався, необхідно розраховувати розмір пені окремо для кожного періоду, в якому відповідна ставка діяла.

Таким, чином до стягнення підлягає пеня відповідно до заявлених вимог та на підставі ст. 11 ЦПК України за період з 18.11.2013 по 17.11.2014 в розмірі 107,72 грн (з 18.11.2013 по 14.04.2014 - 30,45 грн (1155,39 х 6,5% х 148 дн. : 365 дн.) + (з 15.04.2014 по 16.07.2014 - 27,97 грн (1155,39 х 9,5% х 93 дн. : 365 дн.) + (з 17.07.2014 по 12.11.2014 - 47,08 грн (1155,39 х 12,5% х 119 дн. : 365 дн.)+ (з 13.11.2014 по 17.11.2014 - 2,22 грн (1155,39 х 14% х 5 дн. : 365 дн.).

Розраховуючи індекс інфляції, суд використовує лист Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 р., де зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що в разі індексації суми за період з 16 по 31 число, то розрахунок починается з наступного місяца. Тобто до стягнення підлягають інфляційні витрати згідно із заявленими вимогами та на підставі ст. 11 ЦПК України за період з 01.12.2011 по 01.11.2014, розраховані із вартості матеріального збитку 1155,39 грн, в розмірі 227,29 грн (за грудень 2012 року - 2,31 грн (індекс інфляції - 100,2%), за 2013 рік - 5,78 грн (індекс інфляції - 100,5%), за січень-жовтень 2014 року - 219,20 грн (індекс інфляції - 100,2%, 100,6%, 102,2%, 103,3%, 103,8%, 101%, 100,4%, 100,8%, 102,9%, 102,4%).

У задоволенні решти позовних вимог вбачається за необхідне відмовити, так як позивач не врахував зношеність пошкодженого майна, що передбачено Договором, провівши розрахунок із розміру ремонтної калькуляції, та правовідносини, що існують між сторонами, є зобов'язальними. У разі порушення зобов'язання моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом (ст. 611 ЦК). Між сторонами у цій справі існують договірні відносини, які врегульовані спеціальним Законом України «Про страхування» від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР та ЦК України, норми статей 625, 992 якого не передбачають такого виду відповідальності страховика, як відшкодування моральної шкоди. Та сторони не передбачили таку відповідальність в укладеному Договорі.

На підставі викладеного, керуючись Законами України «Про страхування», «Про захист прав споживачів» та «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», Судовою практикою розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (Вісник Верховного Суду України № 8 (132) 2011), постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст. 3, 10, 11, 16, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Національна страхова компанія "Оранта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Згурівське районне відділення Київської обласної дирекції про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.

Визнати дорожньо-транспортну пригоду, яка трапилася 25 січня 2010 року за участю транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, страховим випадком.

Стягнути із Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія "Оранта", ідентифікаційний код 00034186, м. Київ, 02081, вул. Здолбунівська, 7Д, на користь ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, жителя АДРЕСА_1, страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 6 листопада 2009 року № УБ 438588 в розмірі 1155 (одна тисяча сто п'ятдесят п'ять) грн 39 коп., інфляційні нарахування на суму боргу

- 227 (двісті двадцять сім) грн. 29 коп. та пеню - 107 (сто сім) грн. 72 коп.

Стягнути із Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія "Оранта" судовий збір в дохід держави у розмірі 243 (двісті сорок три) грн 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО