Рішення № 42371095, 13.01.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/9874/14-ц

Провадження № 2/361/362/15

13.01.2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки

в с т а н о в и в:

У грудні 2014 року ПАТ Банк "Контракт" звернулося до суду із даним позовом, в якому просить у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 28.03.2011 року в сумі 18 224440,05 грн. звернути стягнення на житловий будинок з прибудованим гаражем, загальною площею 138,9 кв. м, житловою - 67,6 кв. м та земельну ділянку площею 0,0371 га (кадастровий номер 3221280801:01:081:0064), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 вартістю 760000 грн. шляхом визнання права власності на вказане нерухоме майно, також просить стягнути на свою користь судові витрати у сумі 39141 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 28.03.2011 року між ним ОСОБА_1 укладено договір № 23/2011 про відкриття кредитної лінії, за яким банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом у сумі 900 000 доларів США.

Згідно із умовами договору кредит надано під 14 % річних зі строком погашення не пізніше 27.03.2013 року.

До кредитного договору неодноразово вносилися зміни та в остаточній редакції його умови передбачали: максимальний ліміт кредитної лінії - 15 000 000 грн.; процентна ставка - 14 % річних; строк повернення кредиту - 09.10.2014 року.

Факт отримання коштів позичальником підтверджується власним підписом ОСОБА_1 на заявах про видачу готівки та меморіальними ордерами про перерахунок коштів на рахунок позичальника.

У порядку забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 11.07.2012 року між банком та позичальником укладено іпотечний договір № 23/2011-1, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку банку житловий будинок з прибудованим гаражем загальною площею 138,9 кв. м, житловою - 67,6 кв. м та земельну ділянку площею 0,0371 га (кадастровий номер 3221280801:01:081:0064), що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Умовами вказаного договору забезпечено вимогу банку, що випливають із кредитного договору, а саме повернення кредиту у розмірі 15 000000 грн., сплата процентів за користування кредитом, процентів за неправомірне користування кредитом, сплата можливої неустойки (пеня, штраф), сплата комісій відшкодування збитків, тощо.

Далі зазначає, що взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними відповідачка не виконує. Станом на 25.11.2014 року заборгованість останньої становить 18224440,05 грн., що складається із основного боргу - 14794772,03 грн.; проценти - 2621171,22 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 498912,59 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів - 309584,21 грн.

Враховуючи ту обставину, що зобов'язання, яке забезпечене іпотекою не виконується, банк має право звернути стягнення на предмету іпотеки та одержати задоволення своїх вимог.

У судовому засіданні представник позивача Христич О.В. позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні фабулі позовної заяви. Додав, що з 25.07.2014 року відповідачкою не було здійснено жодного платежу за кредитним договором.

Вимога про усунення порушень кредитного договору відповідачці не надсилалася, банком подано дві позовні заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, пояснив, що позивачем не наведено доказів отримання відповідачкою кредитних коштів. При цьому заява на видачу готівки не є касовим документом та не може свідчити про їх видачу. Не заперечує факту отримання кредитних коштів, однак не визнає, що вони були отримані саме у сумі 15 000 000 грн.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель, як зазначено у ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Із матеріалів справи вбачається, що 28.03.2011 року між ПАТ Банк "Контракт" та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом, що не перевищує 900 000 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути кредит у строк до 27.03.2013 року, сплатити плату за кредит та можливу неустойку у розмірах та в строки, встановлені даним договором.

Пунктом 2.3 договору визначено, що процентна ставка за наданими кредитним коштами встановлюється на рівні 14 % річних, проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником на рахунок № НОМЕР_1 у банку.

Згідно із п. 3.1 договору кредит надається банком позичальнику шляхом видачі готівки через касу банку з позичкового рахунку № НОМЕР_1 відкритого у банку та/або у будь-який інший заборонений чинним законодавством спосіб відповідно до цільового призначення кредиту.

Відповідно до п. п. 4.2.1, 4.2.2 позичальник зобов'язався використовувати кредит на цілі, що встановлені даним договором та не суперечать чинному законодавству України, своєчасно та у повному обсязі повністю повернути кредит у строк остаточного повернення кредиту . Своєчасно сплачувати плату за кредит, неустойку та інші платежі, передбачені цим Договором.

27 квітня, 30 червня, 04 серпня, 14 жовтня 2011 року, 04 січня 06 лютого 02 липня 26 липня, 13 вересня 2012 року 30 липня 19 вересня 10 жовтня 2013 року до вказаного кредитного договору укладено додаткові угоди, за якими максимальний ліміт кредитної лінії становить 15 000 0000 грн.; остаточний строк повернення кредиту 09.10.2014 року

Надання кредитних коштів та відповідно виконання банком взятих на себе зобов'язань підтверджується заявами на видачу готівки, що містяться у матеріалах справи. Заперечуючи проти, позову представник відповідача зазначив, що вказані заяви не можуть свідчити про отримання коштів, так як не є касовими ордерами. Разом з тим, суд не може погодитися із такими запереченнями, так як умовами кредитного договору передбачено надання кредиту шляхом видачі готівки через касу банку або у інший не заборонений чинним законодавством спосіб, що фактично і зроблено позивачем. Доказів, які б свідчили, що відповідачка не отримала у повному обсязі кредитні кошти, розмір яких визначений договором, представник відповідача суду не надав.

Зі свідоцтва про шлюб вбачається, що 05.12.2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у зв'язку з чим остання змінила прізвище на ОСОБА_1.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2012 року та 07.09.2012 року між ПАТ Банк "Контракт" та ОСОБА_1 укладено іпотечні договори, за якими забезпечено вимоги іпотекодержателя, що випливають із договору про відкриття кредитної лінії від 28.03.2011 року, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем щодо сплати процентів за користування кредитом, процентів за неправомірне користування кредитом згідно із умовами договору кредиту, сплати можливої неустойки (пеня, штраф), сплата комісії, а також відшкодування іпотекодержателю всіх збитків.

Предметом іпотеки за вказаними договорами є нерухоме майно - житловий будинок з прибудованим гаражем, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 138,90 кв.м, житловою 67,60 кв.м, який належить іпотекодавцю на праві приватної власності та земельна ділянка площею 0,0371 га (кадастровий номер 3221280801:01:081:0064), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно зі звітом ринкова вартість об'єкт незалежної оцінки станом на 24.11.2014 року становить 786000 грн.

Умовами іпотечних договорів передбачено, що іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з невиконанням боржником та/або іпотекодавцем за договором кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати кредиту та відсотків за користування ним не виконує. Станом на 25.11.2014 року її заборгованість становить 18224440,05 грн., що складається із основного боргу - 14794772,03 грн.; проценти - 2621171,22 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 498912,59 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів - 309584,21 грн.

Згідно із п. 5 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може відбуватися будь-яким із наступних способів на вибір іпотекодержателя: шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання зобов'язань боржника за договором кредиту згідно із цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, на наведених вище умовах. Іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушень, у якій має бути зазначено стислий зміст порушених зобов'язань та вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж у тридцяти денний строк з моменту отримання вимоги та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Згідно із ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правилами ст. 629 ЦК України передбачено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Разом з тим, при розгляді даної справи по суті встановлено, що позивач умов договору щодо направлення письмової вимоги про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки не виконав. На думку суду, звернення до суду із даним позовом є передчасним.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що одночасно із даним позовом позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом про солідарне стягнення із боржника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 18224440,05 грн. за кредитним договором від 28.03.2011 року.

Оцінюючи в сукупності всі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного позову з підстав викладених вище.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н. П. Маценко