Ухвала суду № 42369546, 01.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 року м. Київ К/9991/57554/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011

у справі № 2а-18930/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфодиск-софт»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 14.12.2010 № 0002291750/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 6600 грн. та штрафних санкцій в сумі 13200 грн.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи такі вимоги обставинами та порушеннями, викладеними в акті перевірки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2010 № 0002291750/0 податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 20464,74 грн., в тому числі: 6821,58 грн. основного платежу та 13643,16 грн. штрафних санкцій, слугували висновки планової невиїзної перевірки, викладені в акті від 30.11.2010 № 5497/23-621-35182623, про порушення п. 12.1 ст. 12, п.п. 4.2.9 п. 4.2, п.п. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-ІV.

Позивачем вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 6600 грн. основного платежу в сумі 13200 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визначення відповідачем оскаржуваних податкових зобов'язань обґрунтовано тим, що ТОВ «Інфодиск-софт» зобов'язаний був як податковий агент нарахувати та утримати із засновників податок з доходів фізичних осіб з операцій щодо внесення останніми до статутного фонду підприємства майна, оскільки інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності майна є відчуженням такого майна.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для вирішення справи, та надали їм правову оцінку.

Згідно з п.п. 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Закону № 889-IV) до складу загального річного оподатковуваного доходу включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 статті 4.

Відповідно до п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону № 889-IV інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку;

повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

У відповідності до абз. «а» п.п. 9.6.7. п. 9.6 ст. 9 Закону № 889-IV під терміном «інвестиційний актив» розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу.

Таким чином, з наведених вище норм Закону № 889-IV випливає, що операції з внесення платником податку з доходів фізичних осіб коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права є операцією з придбання фізичною особою інвестиційного активу - корпоративних прав, за якою у такої особи виникають витрати. Такі витрати враховуються при визначенні інвестиційного прибутку фізичної особи від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери формах, що відповідно до п.п. «в» п. 1.3 ст. 1 Закону № 889-IV визначається як дохід з джерелом його походження з України.

Своєю чергою, доход може виникнути у фізичної особи лише за операціями з продажу інвестиційного активу - корпоративних прав, а також за операціями, що прирівняні до продажу інвестиційного активу згідно з п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону № 889-IV.

Враховуючи, що операції з внесення платником податку з доходів фізичних осіб коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права спеціальним Законом № 889-IV визначено як операції з придбання фізичною особою інвестиційного активу - корпоративних прав, за якою у такої особи виникають витрати, підстави для нарахування та утримання позивачем податку з доходів фізичних осіб, які внесли до статутного фонду позивача майно, відсутні.

Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун