Рішення № 42368946, 14.01.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.В.

суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.

секретар Давня Я.А.

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2014 року,

встановила:

В липні 2014 року ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулася в суд з вказаним вище позовом.

Посилалась на те, що відповідачі, які зареєстровані та поживають у господарстві ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є споживачами природного газу. За користування природним газом своєчасно не сплачували, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 1620,77 грн. станом на 31.07.2011 року, яку просив стягнути з відповідачів.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вирішити питання щодо судових витрат.

Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

_____________

22ц-36/ 2015 р. Головуючий у 1 інстанції Мізюк В.М.

Категорія 24 доповідач Савчук М.В.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не

відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення оплати послуг з газопостачання, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів оплати за спожитий природній газ.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на те, що зазначений позивачем розмір заборгованості на суму 1620,77 грн. спростований відповідачами наданими копіями квитанцій, де зазначено оплата за всі місяці 2011 року і станом на 13.12.2011 року показник лічильника становить 33993 куб.м., та довідкою ПАТ «Чернівцігаз» від 27.08.2014 року, згідно якої сторонами ПАТ «Чернівцігаз» та споживачем ОСОБА_1 завірено контрольні показники лічильника станом на 01.08.2011 року 33743 куб.м. Оскільки станом на 01.08.2011 рік показник лічильника становив 33743 куб.м., тому заборгованість за спожитий природній газ відсутня.

Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що згідно ч. 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково.

Судом першої інстанції установлено, що згідно наказу Мінпаливенерго України № 141/1 від 13.04.2010 року припинена діяльність ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України» шляхом його реорганізації - приєднання до ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України». Правонаступником прав і зобов'язань ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України» визначена Дочірня компанія «Газ України» НАК «Нафтогаз України». ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» здійснювала діяльність з постачання природного газу до 01.08.2011 року.

Відповідно до постанови НКРЕ № 1193 від 30.06.2011 року з 01.08.2011 року діяльність з постачання природного газу здійснює ПАТ «Чернівцігаз».

До 01.08.2011 року діяльність з постачання природного газу здійснював позивач ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

Статтею 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, електроенергія, газ, теплова енергія, та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Пунктом 17 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» від 09 грудня 1999 року №2246, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 476, встановлено, що споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення оплати послуг, обставинами, якими обґрунтовувалися вимоги, зазначала не виконання відповідачами обов'язку з оплати спожитого природнього газу обсягом - на показник лічильника станом на 31.07.2011 року 34477 куб.м в сумі 1620 грн. 77 коп. не сплачено відповідачами.

Натомість, з довідки публічного акціонерного товариства «Чернівцігаз» від 27 серпня 2014 року № 747 вбачається про взяття ОСОБА_1 на облік 1 серпня 2011 року з показником лічильника 33743 куб.м (а.с.22).

За змістом абз. 1 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» від 09 грудня 1999 року №2246, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 476, розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.

На підставі абз. 1 п. 13 наведеної Постанови розрахунки за послуги з газопостачання можуть провадитися на підставі планових платежів з підсумковим розрахунком за період не більше одного року.

З приєднаної до матеріалів справи довідки дочірньої компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» вбачається, що розрахунок оплати послуг з газопостачання, наданих ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 проведено відповідно до показників лічильника газу 31 березня 2011 року 32289 куб.м та планових показників на 31 липня 2011 року 34477 куб.м (а.с.8).

Відповідно до абз. 2 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» від 09 грудня 1999 року №2246, у редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 14 квітня 2004 року № 476, у разі застосування планових платежів або безготівкової форми оплати газопостачальне підприємство періодично (згідно з умовами договору) провадить перерахунок за фактично надані послуги з газопостачання та видає споживачеві рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» не проведено перерахунок оплати ОСОБА_4 послуг з газопостачання з березня 2011 року по 31 липня 2011 року.

Ураховуючи показник лічильника станом на 31.01.2011 року 32152 м. куб. та показник лічильника станом на 31.07.2011 року 33743 м.куб. відповідачі не сплатили за спожитий газ за 1591 м. куб.

Згідно з постановою НКРЕ № 812 від 13 липня 2010 року ціна за 1м. куб природного газу при використанні природного газу за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 2500 куб.м. на рік за наявності газових лічильників складає 0,7254 грн. та вказана ціна зазначена в розрахунку позивача. Враховуючи переплату у сумі 65,78 грн. станом на 31.01.2011 року розрахунок боргу за 1591 м.куб. складає 1085,15 гривень, що слід стягнути з відповідачів як заборгованість на користь позивача.

Згідно із п. 12 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» від 09 грудня 1999 року №2246, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 476, розрахунки за надані послуги з газопостачання можуть провадитися за розрахунковими книжками та за платіжними документами, які виписуються газопостачальним підприємством.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень окрім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Проте, відповідачі, заперечуючи проти наявності заборгованості за споживання природного газу за період 31.01.2011 року по 31.07.2011 року не надали суду належних доказів - платіжні документи, які виписуються газопостачальним підприємством про сплату за вказаний період.

Отже, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідачів оплати за спожитий природній газ не відповідають обставинам справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Тому судове рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Ураховуючи не здійснення ОСОБА_1, ОСОБА_2 оплати за спожитий природній газ відповідно до показника лічильника 33743 куб.м, підлягає стягненню на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» оплата в сумі 1085,15 гривень, тобто позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на наведене підлягає стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі по 182 гривні 50 копійок з кожного.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 жовтня 2014 року скасувати.

Позов Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827 заборгованість за природний газ в розмірі 1085,15 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827 судовий збір у розмірі по 182 гривні 50 копійок з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :