Вирок № 42368729, 15.12.2014, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/6756/13-к

Провадження № 1кп/712/311/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2014 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Кончиної О.І.

при секретарі Тимошенко Д.А., Науменко Н.В., Йосипенко І.І.

за участю прокурорів Бицюка О.М., Литвиненка О.А. Олизько В.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника обвинуваченої ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Подільське Золотоніського району Черкаської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, не одруженої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, 2004 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 23.10.2012 року вчинила шахрайські дії, які виразилися в тому, що вона, проходячи стажування на посаді менеджера підприємства «Єврострой» по вул. Хоменка, 17 в м. Черкаси, під керівництвом ФОП ОСОБА_3, а відповідно до цього маючи дозвіл від керівництва підприємства на отримання коштів від клієнтів-покупців за отриманий товар та маючи умисел на заволодіння чужим майном, 23.10.2012 року, близько 11.00 год., знаходячись на торговій точці ФОП ОСОБА_4, яка розташована в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2, де, реалізувавши свій злочинний намір, з метою введення в оману, отримала від головного бухгалтера ОСОБА_5 гроші в сумі 5161,63 грн., які повинна була внести в цей же день в касу підприємства «Єврострой», але цього не зробила, і, таким чином, спричинила підприємству «Єврострой» в особі ФОП директора ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 5161,63 грн.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала і пояснила, що вона працювала у ОСОБА_6, де працював і ОСОБА_3 На роботу прийшла по оголошенню, пройшовши співбесіду, яку проводив ОСОБА_6 З лютого 2012 року вона працювала менеджером, а потім начальником відділу продаж на підприємстві, яке займається оптовою реалізацією будівельних матеріалів та розташоване в м. Черкаси по вул. Хоменка, 17. За вказаною адресою в одному приміщенні розташовано два суб'єкта підприємницької діяльності під керівництвом, як їй відомо, однієї і тієї ж особи - ОСОБА_6 - фірма «Єврострой» і ТОВ «Черкасибудкомплект». Всі розпорядження керівництвом їй видавалися в усній формі, жодного кадрового наказу вона не бачила, запису про роботу в трудовій книжці їй не робили, зарплату отримувала «в конверті» та їй постійно обіцяли працевлаштувати офіційно, своїм керівником вважала ОСОБА_6 Наприкінці жовтня ОСОБА_6 по телефону повідомив їй про її звільнення, оскільки на її місце знайшли іншу людину та підтвердив вказане своє розпорядження на зборах колективу. ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_6 підготувала та передала йому всі акти звірки по товарообігу з контрагентами, при цьому могла підписати і документ з ФОП ОСОБА_4, що посвідчує відсутність у вказаного СГД заборгованості перед компанією «Єврострой». Ніяких коштів у ФОП ОСОБА_4 обвинувачена не приймала і не присвоювала.

Просила суворо не карати та застосувати до неї Закон України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року, оскільки у неї на утриманні знаходиться малолітня дитина.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченої, її вина підтверджується зібраними по справі доказами в їх сукупності, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що він з ОСОБА_6 є співвласниками ТОВ «Черкасибудкомплект». В кінці лютого 2012 року вони оголосили конкурс на посаду менеджера. Співбесіду з ОСОБА_1 проводив ОСОБА_6, після чого вона була прийнята на посаду менеджера та проходила стажування строком 3 місяці, стажування протривало до серпня місяця і їй було запропонована посада начальника торгового відділу, але в зв'язку з невідповідністю даній посаді їй знову було запропоновано перевестись на посаду менеджера. ОСОБА_1 не була матеріально-відповідальною особою та будь - якого договору про повну матеріальну відповідальність не підписувала, але мала повноваження приймати у контрагентів кошти наряду з торговими представниками. Згодом ОСОБА_7 йому повідомив про те, що ОСОБА_1 на ФОП ОСОБА_4 забрала кошти в сумі приблизно 5100,00 грн. за них розписалась, але до каси не здала. Гроші самовільно вона не мала права брати, їй виділялись кошти на мобільні телефони і щомісячна заробітна плата складала 6000,00 грн., які вона отримувала в бухгалтерії.

- показами свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює бухгалтером ФОП ОСОБА_4, який здійснює торгівельну діяльність будівельними товарами в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2, і одним з контрагентів якого є ФОП ОСОБА_3. З ОСОБА_1 знайома, як з представником вказаного суб'єкта підприємницької діяльності, уповноваженого видавати заявки, пропонувати новий товар, приймати кошти, підписувати акти звірки тощо. 23.10.2012 року ОСОБА_1 прийняла від неї кошти для ФОП ОСОБА_3 в сумі 5161,63 грн. в якості погашення заборгованості за поставлений товар, та поставила свій підпис в документі «взаєморозрахунки з контрагентами», сформованому 22.10.2012 року. Дії по прийманню-передачі коштів ОСОБА_1 як представник контрагента ФОП ОСОБА_3 до цього вчиняла неодноразово, про те, що вона присвоїла кошти, свідок не знала.

- показами свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що знає ОСОБА_3 як фізичну особу-підприємця, який займається оптовою реалізацією будматеріалів з власного складу «Єврострой» та учасника ТОВ «Черкасибудкомплект». ОСОБА_6 надавав ФОП ОСОБА_3 консультаційні послуги при доборі персоналу і зі слів ОСОБА_3 знає, що у нього працювала обвинувачена ОСОБА_1, яка в жовтні 2012 року присвоїла його кошти.

- показами свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що влітку 2012 року влаштувався на роботу у ФОП ОСОБА_3 торговим представником і обвинувачену ОСОБА_1 знав, як начальника торгового відділу та свого безпосереднього керівника. В його посадові обов'язки входило, зокрема, збирання у контрагентів коштів за проданий товар, також і у ОСОБА_5, бухгалтера ФОП ОСОБА_4. В жовтні 2012 року ОСОБА_3 повідомив колектив про звільнення ОСОБА_1, а 24.10.2012 року при відвідуванні торгової точки ФОП ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_5 повідомила йому, що заборговані гроші за товар вже забрала ОСОБА_1, про що розписалася в книзі розрахунків з контрагентами.

- даними протоколу огляд предметів (витягу з електронної пошти) від 07.03.2013 року та приєднання до матеріалів кримінального провадження (а.м.к.п.79-80),

- даними висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1/282 від 16.04.2013 року, згідно якого встановлено, що рукописний текст «оплачено 5161,63 грн. 23.10.12 ОСОБА_1» в документі «взаєморозрахунки з контрагентами» виконаний ОСОБА_1 (а.м.к.п.104-113).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, всебічного і об'єктивного їх дослідження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення доведене.

Невизнання вини обвинуваченою, яка заперечує факт вчинення шахрайських дій, суд оцінює критично та вважає їх такими, що протирічать матеріалам кримінального провадження і спрямовані на уникнення від відповідальності.

Судом з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 мала доступ до інформації щодо господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 Дану інформацію використала у власних корисливих цілях, а саме, користуючись тим, що вона є особою, фактично допущеною до роботи, тобто працівником ФОП ОСОБА_3, під приводом збору коштів за відвантажену ФОП ОСОБА_3 продукцію, прийняла у бухгалтера ФОП ОСОБА_4 ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 5161,63 грн., які одержувачу не передала, а розпорядилася на свій особистий розсуд.

Так свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що дії по прийманню-передачі коштів ОСОБА_1, як представник контрагента ФОП ОСОБА_3, вчиняла неодноразово, в тому числі і 23.10.2012 року, отримавши кошти в сумі 5161,63 грн. в якості погашення заборгованості за поставлений товар. При цьому вона поставила свій підпис в документі «взаєморозрахунки з контрагентами». Вказані покази підтверджуються і даними висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1/282 від 16.04.2013 року, згідно якого встановлено, що рукописний текст «оплачено 5161,63 грн. 23.10.12 ОСОБА_1» в документі «взаєморозрахунки з контрагентами» виконаний ОСОБА_1

При цьому суд приймає до уваги узгодженість в показах потерпілого та свідків, які належним чином перевірені, наявність особистої неприязні між ними та обвинуваченою не встановлена, підстав визнати одержані докази недопустимими не мається. Крім цього, їх покази підтверджуються сукупністю вищеперерахованих матеріалів кримінального провадження, досліджених в судовому засіданні, порушень КПК України при їх одержанні не виявлено.

Суд вважає, що наведені по справі докази вини обвинуваченої, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством. Підстав для сумніву в їх об'єктивності у суду немає.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, 2004 року народження, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного нею злочину, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, і вважає, що її виправлення та перевиховання можливе при призначенні їй покарання у вигляді штрафу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання законом про амністію.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину, а злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, у вчиненні якого її визнано винною, є злочинами невеликої тяжкості, суд вважає, що стосовно неї можливо застосувати п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року та звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за вказаною статтею у зв'язку з застосуванням акту амністії.

Що стосується цивільного позову, то суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальних збитків в сумі 8125 грн. Оскільки така ціна позову не обґрунтована цивільним позивачем, суд частково, на суму прямої дійсної шкоди задовольняє цивільний позов та стягує з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 5161,63 грн, оскільки факт спричинення матеріальної шкоди в такому розмірі ( з врахуванням даних матеріалів досудового розслідування ) знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Також, в позовній заяві потерпілий зазначив, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченої він зазнав і моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, або іншими ушкодженнями здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також у завданні шкоди діловій репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Зазначаючи в позовній заяві про заподіяння моральної шкоди, потерпілий не зазначив розмір цієї шкоди та не надав жодних доказів того, що діями обвинуваченої йому завдана моральна шкода, а тому суд вважає, що цивільний позов в цій частині не підлягає до задоволення.

Витрати на залучення експертів на проведення судово - почеркознавчої експертизи по кримінальному провадженню на загальну суму 917,70 грн. підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-376, 395 КПК України, ст. 86 КК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року № 1185-VII, Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10. 1996 року № 392/96 із змінами № 1246-VII( 1246-18) від 06.05.2014 року суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання за:

ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п'ятдесят) грн..

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року № 1185-VII.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набуття вироком чинності залишити без змін - особисте зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 5161,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на залучення експертів на проведення судово - почеркознавчої експертизи під час здійснення досудового розслідування в розмірі 917,70 грн.

Речові докази, а саме: взаєморозрахунки з контрагентами, книгу розтрат, витяг з електронної пошти, які приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий