Вирок № 42366949, 20.01.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 336/8622/14-к

№ 1-кп/336/35/2015

20 січня 2015 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

за участю прокурора Прозорського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Запоріжжі, має середню освіту, не працює, є гр-ном України, українцем, не одруженим, проживає за адресою: АДРЕСА_1 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

про вчинення злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2014 року приблизно о 3-00 год. ОСОБА_1., зняходячись біля будинку № 16 по вул. Авраменко в м. Запоріжжі, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи таємно, проти волі власника ОСОБА_2, з метою отримання транспортного засобу для пересування, не маючи законних підстав та відповідних документів на право керування, використовуючи фрагмент леза ножа, провернув замок запалювання автомобіля «Газель 33021 КУПАВА», держномер НОМЕР_1, і, продовжуючи свій злочинний намір, запустив двигун вказаного автомобіля та, рухаючись на ньому, перемістив останній до перехрестя вул. Карбишева з вул. Стартовою в м. Запоріжжі, де залишив його з метою приховування вчиненого злочину до 11-00 год. того ж дня, коли, не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи свої злочинні дії, після приведення у дію двигуна вказаного автомобіля, пересуваючись на останньому, перемістив його до автосалону «ЗАЗ» по вул. Курчатова в м. Запоріжжі, де залишив його, досягнувши своєї мети, спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 39000 гривень.

Обвинувачений свою провину в викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав відповідні написаному вище свідчення та пояснив, що 13 серпня 2014 року приблизно о 3-00 год. з метою отримання транспортного засобу для пересування, використовуючи фрагмент леза ножа, провернув замок запалювання автомобіля «Газель», запустив двигун вказаного автомобіля та, рухаючись на ньому, перемістив останній до перехрестя вул. Карбишева з вул. Стартовою в м. Запоріжжі, де залишив його до 11-00 год., коли, знову після приведення у дію двигуна вказаного автомобіля, проїхав на ньому до автосалону «ЗАЗ» по вул. Курчатова в м. Запоріжжі, де залишив його. В скоєному щиро розкаявся. Позов потерпілого визнав у повному обсязі.

Зважаючи на відсутність з боку учасників судового розгляду будь-яких заперечень, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину при вище викладених обставинах повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, судом визнано його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

При призначенні покарання обвинуваченому суд бере до уваги вищевказані обставини, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який закон відносить до категорії злочинів середньої тяжкості, фактичні обставини вчиненого, зокрема, наслідки злочину - спричинення матеріальної шкоди потерпілому, суд враховує і особу винного, склад його сім'ї та стан здоров'я: раніше не судимий, не одружений, не працює. Суд при цьомутакож враховує і суб'єктивне ставлення обвинуваченого до вчиненого ним кримінально-караного діяння - у скоєному щиро розкаявся, критично ставиться до вчиненого.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання у вигляді обмеження волі.

При цьому суд при призначенні вказаного покарання, враховуючи і встановлену тяжкість названого злочину, і перераховані позитивні відомості про особу винного та конкретні обставини справи, дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тобто про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

На думку суду, покарання, що призначається, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинівяк ним самим, так і іншими особами, тобто досягне мети, передбаченої ст. 50 КК України.

У кримінальному провадженні потерпілий заявив до обвинуваченого позов, за яким просить стягнути 6029,66 гривень на відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та 10000 гривень на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

У судовому засіданні обвинувачений позов визнав, його розмір не оспорював, тому суд не досліджував докази стосовно розміру заявленого цивільного позову, який, відповідно, підлягає задоволенню.

Обвинуваченому у кримінальному провадженні був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Під час судового розгляду клопотань про скасування чи зміну запобіжного заходу не надійшло.

Оскільки проведення автотоварознавчої експертизи здійснювалося за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділялися експертній установі з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України суд має стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у справі, які складають документально підтверджені витрати на проведення експертизи в загальній сумі 491,40 гривень.

Питання про речові докази судом вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України, на підставі чого призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнитиОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти наОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 491,40 гривень: рахунок № 31116115700009; одержувач УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевче./24060300, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення спричиненої матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 6029,66 гривень на відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та 10000 гривень на відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Речові докази:

автомобіль «Газель 33021 КУПАВА», держномер НОМЕР_1, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2., залишити останньому за належністю; металевий ніж, спец.пакет з 10 слідами пальців рук, що передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Шевченківського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.

Суддя П.В. Зарютін