Ухвала суду № 42366575, 19.11.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Панька В.Ф.

суддів - Мацунича М.В., Куштана Б.П.

при секретарі - Саварина Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Берегівського районного суду від 17 квітня 2014 року по справі за позовом ПАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Берегівської РДА, Берегівський РВ ДМС України в Закарпатській області про стягнення заборгованості шляхом звернення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_5, до ПАТ «Державний Ощадний банк України» , третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус ОСОБА_6, Служба у справах дітей Берегівської РДА про визнання недійсним іпотечного договору, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Державний Ощадний банк України» /надалі Банк/ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Берегівської РДА, Берегівський РВ ДМС України в Закарпатській області про стягнення заборгованості шляхом звернення на предмет іпотеки.

ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_5 звернулася з зустрічним позовом до ПАТ «Державний Ощадний банк України» , третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус ОСОБА_6, Служба у справах дітей Берегівської РДА про визнання недійсним іпотечного договору.

Рішенням Берегівського районного суду від 17 квітня 2014 року первісний позов задоволено в повному обсязі; в задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погодилися з цим рішенням, порушили питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог та задоволення зустрічного позову.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

В судовому засіданні представник апелянтів скаргу з наведених підстав підтримав.

Представник банку вважав, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги за первісним позовом доведені позивачем належними та допустимими доказами. А зустрічні позовні вимогами не підтверджені жодними доказами, всупереч ст.60 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги зводяться до твердження апелянтів про те, що судом першої інстанції не взято до уваги того, що на момент придбання ОСОБА_2 та передачі в іпотеку Банку спірної квартири в такій постійно проживала з моменту свого народження та була зареєстрована донька позивачки ОСОБА_5; також вказують, що судом першої інстанції не взято до уваги довідки №83 від 06 лютого 2014 року про те, що опікунською радою не приймалось рішення щодо передачі спірної квартири, де проживала неповнолітня дитина, в іпотеку банку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору про іпотечний кредит №71206 від 12 червня 2007 року, укладеного між Банком та ОСОБА_2, остання отримала кредит в розмірі 85 000 дол.США зі сплатою 12% річних з кінцевим терміном погашення не пізніше 11.06.2027 року для придбання квартири загальною площею 162, 3 кв.м., житловою площею - 69, 4 кв.м., та земельної ділянки площею 0,108 га, розташованих за адресою АДРЕСА_1. Однак, ОСОБА_2 належним чином взятих на себе зобов'язань не виконувала, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 06.03.2012 року задоволено позов про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором в розмірі 944 713 грн. 81 коп. Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 11.07.2012 року рішення суду першої інстанції було змінено в частині стягнення пені, зменшивши її розмір до 6 368, 48 грн. Станом на день пред'явлення даного позову заборгованість не погашена.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги на підставі наступного.

Згідно договору купівлі-продажу №2-2042 від 20.06.2007 року підтверджено право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.

На момент укладення спірного іпотечного договору іпотекодавцем було надано довідку №567 від 07.06.2007 року про склад сім'ї продавця спірної квартири ОСОБА_4, в якій було зазначено, що ОСОБА_4 проживає одна і жодних інших осіб за адресою предмета іпотеки не було зареєстровано (а.с. 113).

Також в матеріалах справи наявна довідка №569 від 07.06.2007 року про склад сім'ї покупця квартири - ОСОБА_2, згідно якої разом з нею зареєстровані та проживають чоловік - ОСОБА_7 та донька ОСОБА_8 (а.с. 112).

Оскільки у власника іпотеки була малолітня донька, то з метою недопущення порушення прав малолітньої доньки, позичальницею було надано нотаріусу рішення Великобактинської сільської ради № 567 від 06.06.2007 року про надання дозволу ОСОБА_2 на передачу в іпотеку 1/3 частини житлової будівлі дитини ОСОБА_8 (а.с. 115).

Тобто, на момент укладення оспорюваного правочину ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_5 жодного відношення до предмету іпотеки не мали, а тому їх права вказаним договором не порушені.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки, на момент укладення оспорюваного договору, всі вимоги, передбачені законом були дотримані сторонами, то підстави для визнання його недійсним відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не ґрунтуються на вимогах закону.

Тому колегія суддів констатує, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон, дотримано процедури розгляду справи та вирішено спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307,308,314 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Берегівського районного суду від 17 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :