Ухвала суду № 42365985, 29.12.2014, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

0520/4734/2012

1-в/264/1338/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2014 Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головування судді Литвиненко Н.В. при секретарі Ксєломєнос О.О., розглянувши подання Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ м. Маріуполя про обмеження ОСОБА_1 права виїзду за кордон при наявності невиконаних зобов'язань,

В С Т А Н О В И В :

Державний виконавець Іллічівського ВДВС звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, у зв'язку з ухиленням від виконання вироку суду, в якому зазначив, що на виконанні в Іллічівському ВДВС Маріупольського МУЮ знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 052047/2012 від 08.10.2013 року, виданого Іллічівським районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради суми в розмірі 3122,50 грн.. Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для самостійного виконання рішення суду строком до 01.10.2013 року, проте боржник рішення суду не виконав. При здійсненні державним виконавцем виходу за місцем мешкання та реєстрації боржника, яке знаходиться у АДРЕСА_1 встановлено, що майно, яке належить боржнику та на яке можливо звернути стягнення не виявлено, про що складений акт державного виконавця. Крім того, 03.10.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Так, згідно відомостей Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстраційної служби МРЕВ, будь-якого рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності боржнику, не зареєстровано. Крім того, державним виконавцем було встановлено, що боржник відбував покарання у МВЦ № 138 м. Маріуполя, до бухгалтерії даної установи було направлено розпорядження про проведення стягнень із заробітної плати боржника. Після звільнення, ОСОБА_1 вибув за адресою реєстрації, на виклики державного виконавця не з'являвся, у зв'язку із чим 02.09.2014 року було направлено постанову про привід боржника до Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ через органи внутрішніх справ. 23.09.2014 року боржника було доставлено до відділу, який повідомив, що офіційно ніде не працює, майно, належне йому на праві власності не має, в ММЦЗ на обліку не значиться. Таким чином, боржник рішення суду про стягнення з нього суми у розмірі 3122,50 грн. не виконує, у зв'язку із чим, державний виконавець просить тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за кордон.

Державний виконавець Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про можливість розгляду справи за її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 2013 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України.

Відповідно до ст.ст. 1166,1167,1168 ЦК України з ОСОБА_1 стягнуто на користь Комунальної установи «Міська лікарня № 5 м. Маріуполя» суму 3122,50 грн.

08 жовтня 2013 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради суми в розмірі 3122,50 грн.

25 жовтня 2014 року постановою державного виконавця Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ м. Маріуполя було відкрите виконавче провадження за зазначеним виконавчим листом.

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в України громадян України» передбачено, що при відсутності у громадянина України паспорта для виїзду за кордон, йому може бути тимчасово відмовлено у видачі такого паспорту. Громадянину України, якій має паспорт для виїзду за кордон, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. В даному випадку громадянин зобов'язаний здати свій паспорт на зберігання до органів внутрішніх справ за місцем проживання у місячний термін чи його паспорт може бути тимчасово затриманий або вилучений.

В поданні ставиться питання про обмеження в праві виїзду за кордон, але відсутні відомості про те, чи боржник взагалі має паспорт для виїзду за кордон. Тобто в поданні поставлене питання про обмеження громадянина в праві, якого він взагалі, можливо, не має.

Законом України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, то до виконання зобов'язань, можливо обмеження у праві виїзду за межі України.

В силу п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Таким чином, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання, а не за наявність факту невиконання зобов'язань.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

Таким чином, при зверненні до суду із вказаним поданням, органи державної виконавчої служби повинні посилатися на обставини та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник має паспорт для виїзду за кордон та його дії свідчать про намір виїхати за кордон.

При зверненні до суду із зазначеним поданням державний виконавець не навів жодних з перелічених обставин, а послався, як на підставу для обрання такого обмеження боржнику, тільки на наявність заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 8082,72 грн.

Суд вважає, що наявність у ОСОБА_1 такого боргового зобов'язання не є достатньою підставою для обмеження його у праві виїзду за кордон.

За таких обставин, подання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ від 21.01.1994 року, ст. 33 Конституції України, ст.ст. 537-539 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні подання Іллічівського ВДВС Маріупольського МУЮ м. Маріуполя про обмеження ОСОБА_1 права виїзду за кордон при наявності невиконаних зобов'язань.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному суді Донецької області через Іллічівський районний суд м. Донецька протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Суддя : Н. В. Литвиненко