Рішення № 42363158, 19.01.2015, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/12/15

Справа № 470/1198/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.

при секретарі Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2014 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що 14 серпня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачкою було укладено договір № NKBWRK03430307 про надання кредиту в розмірі 8415.00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, в розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13 серпня 2009 року. Відповідачка зобов'язань по сплаті кредиту, з урахуванням розміру відсотків, не виконала, платежі у визначеному розмірі та у встановлений термін не вносила, станом на 19 вересня 2014 року її заборгованість склала 50764,10 грн., з яких він просить стягнути лише 37018,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив заяву про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання також не з'явилася, направила заяву про слухання справи за її відсутності та заперечення проти вимог позивача через сплив строку позовної давності.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14 серпня 2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником прав і обов'язків якого є позивач, та відповідачкою було укладено договір № NKBWRK03430307 про отримання кредиту в розмірі 8415,00 грн.. зі сплатою 2 % на місяць на суму залишку заборгованості за користування кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту, в розмірі 0,85 % від суми наданого кредиту, з кінцевим терміном повернення до 13 серпня 2009 року (а.с.6-7).

Відповідно до п.п.3.1. та 3.2. зазначеного договору, при порушенні Позичальником зобов'язань з погашення кредиту, він сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 6,72 % на місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом, до дати її погашення.

Згідно п.4.1. договору, за порушення Позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого договором, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

На виконання вищевказаних умов кредитного договору банк надав відповідачці кредит, однак остання не виконала взятих на себе зобов'язань, не сплатила у встановлений строк суму щомісячних платежів, проценти за користування кредитом та комісію, а тому станом на 19 вересня 2014 року її заборгованість склала 50764,00 грн., з яких 6502,12 грн. - заборгованість за кредитом, 18193,69 грн. - заборгованість за відсотками, 1216,01 грн. - заборгованість за комісією, 24852,28 грн. - пеня та з яких позивач просить стягнути з відповідачки лише 37018,00 грн. (а.с.5).

Відповідачка суму заборгованості перед позивачем в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права за кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, ст.256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

У відповідності до ст.253 зазначеного Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 19 березня 2014 року (справа № 6-14 цс 14), прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених ст.355 ЦПК України.

Згідно помісячного розрахунку позивача (а.с.24-26), заборгованість відповідачки за кредитним договором в частині заборгованості за кредитом, в розмірі 6522,12 грн. та комісією, в розмірі 1216,01 грн., виникла ще 14 серпня 2009 року, а заборгованість за відсотками, в розмірі 17346,76 грн. - 31 жовтня 2011 року, тому позивач пропустив трирічний строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України, звернувшись до суду за її стягненням 19 листопада 2014 року.

Крім того, згідно ч.1 ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення пені).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору та суму боргу в добровільному порядку не сплачує, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме щодо вимог про стягнення заборгованості за відсотками в межах строку позовної давності, в розмірі 846,93 грн. (18193,69 грн. - 17346,76 грн.).

Щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків, то вони підлягають стягненню, з урахуванням річного строку позовної давності, передбаченого ч.2 ст.258 ЦК України, в розмірі 463,55 грн. (846,93 грн. х 0,15 % х 365 днів).

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов'язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 -215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" р/р 29092829003111 в ПАТ КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № NKBWRK03430307 від 14 серпня 2006 року, в розмірі 1310,48 (одна тисяча триста десять грн. 48 коп.) грн., яка складається з: 846,93 грн. - заборгованість за відсотками та 463,55 грн. - пеня.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" р/р 64993919400001 в ПАТ КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, витрати на оплату судового збору, в розмірі 13,10 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Суддя С. А. Луста