ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2015 року 11:00м. ПолтаваСправа № 816/4495/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,
представника позивача - Марюти В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області до Державної екологічної інспекції в Полтавській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Полтавська міжрайонна природоохоронна прокуратура, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, Головне управління Держземагенства у Полтавській області про визнання незаконним та скасування припису, -
В С Т А Н О В И В:
13 листопада 2014 року Шахворостівська сільська рада (далі - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Полтавській області (далі - відповідач, ДЕІ у Полтавській області), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Полтавська міжрайонна природоохоронна прокуратура, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, Головне управління Держземагенства у Полтавській області про визнання незаконним та скасування припису від 09 липня 2014 року № 07-21/40.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно земельного законодавства, чинного на момент видання оскаржуваного припису, до відання і розпорядження сільських рад належать землі, що розташовані в межах населених пунктів, а заказник "Ярмаківський" розташований за межами населених пунктів на землях сільськогосподарського призначення та неугіддях. Крім того, позивач стверджує, що сільська рада не має права витрачати кошти на утримання об'єктів і майна, а також земельних угідь, які їй не належать, в тому числі і на розроблення на ці об'єкти технічної документації та іншої документації, встановлення меж, охоронних знаків в натурі, дозволів на спецвикористання природних ресурсів тощо. А тому вважає спірний припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Державна екологічна інспекція України в Полтавській області явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи, про час, дату, місце розгляду повідомлена належним чином. В письмових запереченнях вказувала на те, що позивач відповідно до Охоронного зобов'язання від 28 листопада 2007 року за №455 брав на себе обов'язок забезпечити режим охорони та збереження заказника у межах Шахворостівської сільської ради Миргородського району загальною площею 76,8 га, тому повинен його виконувати. Зазначив, що відсутність фінансування на виготовлення документації, знаків тощо не потребує значних фінансових витрат. А тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Головне управління Держземагенства у Полтавській області явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечило, про дату, місце та час розгляду справи попереджалося належним чином, надіслало клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника. В наданих письмових поясненнях зазначило, що оскільки відповідно до Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський" землевласником земельної ділянки заказника є Шахворостівська сільська рада, то вона повинна нести відповідальність за неналежний стан території даного заказника.
Полтавська міжрайонна природоохоронна прокуратура явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, місце та час розгляду справи попереджалася належним чином.
16 грудня 2014 року протокольною ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду замінено третю особу: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області на належну - Департамент з питань нафтового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.
Департамент з питань нафтового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. У письмових поясненнях зазначив, що відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та Інструкції щодо оформлення охоронних зобов'язань на території та об'єкти природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25 лютого 2013 року №65, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 2013 року за №404/22936 охоронні зобов'язання на території та об'єкти природно-заповідного фонду, оформлюються органами, уповноваженими згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд України" землекористувачам (землевласникам) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду або їх частини. Зазначали, що землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3розділу ІІ Закону України № 5245-VІ від 06.09.2012, є землями державної власності, розпорядження якими належить до повноважень Кабінету Міністрів України.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, 29 жовтня 2007 року наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області №76 (а.с. 13) затверджено Положення "Про ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський" (а.с. 22-24).
Пунктом 1.6. вказаного Положення визначено, що заказник входить до складу природно-заповідного фонду України. Територія заказника не вилучається у її землевласників, на землях яких він розташований, а саме: Петрівцівська сільрада - 54,4 га, Гаркушинська сільрада - 426,8 га, Шахворостівська сільрада - 76,8 га, Ярмаківська сільрада - 495,6 га.
28 листопада 2007 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області Шахворостівській сільській раді видано Охоронне зобов'язання № 455 щодо забезпечення режиму охорони та збереження оголошеного (організованого) ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" відповідно до рішення десятої сесії Полтавської обласної ради п'ятого скликання від 06.09.2007 у межах Шахворостівської сільської ради Миргородського району загальною площею 76,8 гектарів (а.с. 14).
З 16.06.2014 по 04.07.2014 ДЕІ у Полтавській області на підставі наказу № 323/01-03 від 10.06.2014 проведено перевірку дотримання Шахворостівською сільською радою вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №342/01-01-14 (а.с. 18-21), яким зафіксовано наступні порушення:
- під час натурного обстеження території ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" виявлено засмічення 5 покинутими речами, що є порушенням статті 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України";
- відсутня форма 3ДКПЗФ "Карти-схеми розташування територій та об'єктів природно-заповідного фонду України": регіонів у масштабі 1:200000, України - в масштабі 1:500000 , що є порушенням статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підпункту 2.1 пункту 2 Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 16 лютого 2005 року №67, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 березня 2005 року за №298/10578;
- відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський", що є порушенням статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статті 126 Земельного кодексу України, статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України";
- межі території ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" не встановлено в натурі, що є порушенням статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України";
- відсутні охоронні знаки на території ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський", що є порушенням розділів 2, 3 Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 29 березня 1994 року №30, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08 квітня 1994 року за №72/281.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, 09 липня 2014 року Державною екологічною інспекцією у Полтавській області складено припис за № 07-21/40 (а.с. 15-16), яким Шахворостівській сільській раді приписано:
- розробити план оргтехзаходів по усуненню виявлених порушень під час перевірки та надати його до Державної екологічної інспекції у Полтавській області;
- дотримуватися режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
- виготовити форму 3ДКПЗФ "Карти-схеми розташування територій та об'єктів природно-заповідного фонду України": регіонів - у масштабі 1:200000, України - в масштабі 1:500000;
- розробити документи, що посвідчують право на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський";
- встановити межі території ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський" в натурі;
- встановити охоронні знаки на території ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський".
Не погоджуючись із зазначеним приписом, позивач оскаржив його до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Законом, який визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів, є Закон України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року №.2456-XII (далі по тексту - Закон України №2456-XII).
Відповідно до статті 1 Закону України №2456-XII завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.
Згідно із статтею 25 Закону України №2456-XII заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
Відповідно до частини третьої статті 53 згаданого Закону рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Як встановлено судом, рішенням десятої сесії Полтавської обласної ради п'ятого скликання від 06.09.2007 оголошено ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський".
Пунктом 2 оскаржуваного припису № 07-21/40 від 09.07.2014 позивачу приписано дотримуватися режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду у зв'язку з порушенням, виявленим в ході планової перевірки, зокрема, виявленням засмічення 5 покинутими речами, що є порушенням статті 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Відповідно до статті 14 Закону України №2456-XII режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.
Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до цього Закону з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.
Так, згідно зі статтею 26 "Основні вимоги щодо режиму заказників" Закону України №2456-XII на території заказника обмежується або забороняється мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд вбачає, що статтею 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", на яку посилається відповідач, виявлення засмічення покинутими речами не передбачено як наслідок порушення та недотримання режиму заказника, тобто встановлене відповідачем порушення не відповідає нормі Закону, на яку він посилається як на підставу такого порушення.
Пунктом 3 оскаржуваного припису відповідачем приписано виготовити форму 3ДКПЗФ "Карти-схеми розташування територій та об'єктів природно-заповідного фонду України": регіонів - у масштабі 1:200000, України - в масштабі 1:500000 у зв'язку з її відсутністю, що є порушенням статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підпункту 2.1 пункту 2 Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 16 лютого 2005 року №67, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 березня 2005 року за №298/10578.
Відповідно до пунктів 3.6 - 3.9 вказаної Інструкції спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим та територіальні органи Мінприроди здійснюють облік об'єктів природно-заповідного фонду, накопичення, оброблення та узагальнення кадастрової інформації щодо об'єктів ПЗФ, розташованих на закріпленій за ними території, та передають її у вигляді заповнених форм 1ДКПЗФ Державній службі заповідної справи у термін до 1 березня року опублікування даних кадастру. Державна служба заповідної справи формує та забезпечує опублікування матеріалів кадастру в термін до 1 червня відповідного року. Опублікування даних кадастру здійснюється один раз на 5 років (за станом на 1 січня відповідного року). Дані кадастру включають: дані за Формою 2ДКПЗФ "Державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" для адміністративно-територіальних одиниць і держави в цілому; дані за Формою 3ДКПЗФ "Карта-схема розташування територій та об'єктів ПЗФ України" у межах адміністративно-територіальних одиниць та держави в цілому.
Таким чином, оброблення та узагальнення кадастрової інформації щодо об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі у вигляді форми 3ДКПЗФ "Карта-схема розташування територій та об'єктів ПЗФ України", повинно здійснюватися територіальними органами Мінприроди у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, а не сільськими радами.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що у Шахворостівської сільської ради відсутній обов'язок виготовляти форму 3ДКПЗФ, а відтак, вимога припису ДЕІ в Полтавській області щодо її виготовлення є необґрунтованою.
Стосовно пунктів 4-6 оскаржуваного припису, згідно яких позивачу приписано розробити документи, що посвідчують право на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський", встановити межі заказника в натурі та встановити охоронні знаки на території заказника, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом і не заперечується сторонами, ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський" створено на землях чотирьох сільських рад Миргородського району Полтавської області (Петрівцівської, Гаркушинської, Ярмаківської, Шахворостівської).
В ході судового розгляду з'ясовано, що ДЕІ в Полтавській області, окрім Шахворостівської сільської ради, було проведено планові перевірки також Петрівцівської, Гаркушинської, Ярмаківської сільських рад, відносно яких було встановлено аналогічні порушення та складено приписи з аналогічними вимогами усунення порушень.
На вимогу суду відповідачем було надано копії приписів від 09.07.2014 № 07-21/39 на адресу Петріцівської сільської ради (а.с. 133), № 07-21/41 на адресу Ярмаківської сільської ради (а.с. 136), № 07-21/38 на адресу Гаркушинської сільської ради (а.с. 139).
Зі змісту вказаних приписів вбачається, що всі вони містять аналогічні вимоги, що й оскаржуваний припис, а саме: розробити документи, що посвідчують право на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський", встановити межі заказника в натурі та встановити охоронні знаки на території заказника.
На запитання суду, чому одразу чотири сільські ради було зобов'язано виконати одні й ті самі вимоги, представником відповідача не було надано пояснення. Однак під час розгляду справи в суді, після з'ясування вказаних обставин в суді, відповідачем було напрвлено на адреси інших сільських рад листи з інформацією, що вищевказані приписи були переглянуті і викладені у виправленій редакції, зокрема, уточнено, що кожна із зазначених сільських рад повинна виконати вимоги припису лише в межах своєї сільської ради. Зокрема, про викладення приписів у новій редакції сільські ради були повідомлені листами, надісланими відповідачем на їх адреси (а.с. 131, 132, 135, 138).
Разом з тим, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено перегляд приписів щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, складених Державною екологічною інспекцією, та внесення до них змін після їх складення та викладення у іншій редакції. Крім того, вказані дії відповідачем було здійснення після винесення оскаржуваного припису, а вже під час розгляду справи по суті.
Приймаючи пункти 4, 5, 6 припису відповідач, як обґрунтування вказаних вимог та обґрунтування заперечень на позов посилався на статті законодавства, які зазначені в четвертій колонці оскаржуваного припису (обґрунтування).
Зокрема, обґрунтовуючи вимогу пункту 4 оскаржуваного припису щодо зобов'язання позивача "розробити документи, що посвідчують право на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський", відповідач посилався на статтю 11 Закону України від 05.04.2007, № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; статтю 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001, № 2768-III; статтю 53 Закону України від 16.06.1992, № 2456-XII "Про природно-заповідний фонд України". Однак, зміст жодної із вказаних норм не містить вимог для позивача вчинити дії щодо зобов'язання "розробити документи, що посвідчують право на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський".
Це ж саме і щодо обґрунтування вимог вказаних в пунктах 5 і 6 оскаржуваного припису. Норми зазначені відповідачем в обґрунтування регулюють інші правовідносини і не вказують про обов'язок позивача вчинити дії визначенні у відповідних пунктах оскаржуваного припису.
Суд наголошує, що будь-яких інших норм чинного законодавства, які вказують про правомірність вимог відповідача в оскаржуваному приписі - останнім ні в приписі, ні на вимогу суд - на вказано.
Крім того, суд звертає увагу, що посилання відповідача на статтю 11 Закону України від 05.04.2007, № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", як обґрунтування правомірності його вимог визначених у пунктах 3-6 оскаржуваного припису є помилковим з огляду на назву цієї ж статті: "обов'язки суб'єкта господарювання" та преамбулу вказаного Закону " 877-V, в якій зазначено, що: "цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю)".
Однак, у справі що розглядається, припис було винесено для Шахворостівської сільської ради, яка не є суб'єктом господарювання, а є органом місцевого самоврядування.
Крім того, суд зауважує на протиправність оскаржуваного припису, оскільки в даному приписі зазначено що він винесений відповідно до "... Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 № 548...", яке на дату винесення оскаржуваного припису від 09.07.2014 року, втратило чинність ще 01.01.2012, на підставі пункту 4 Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011.
Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, Конституція України не передбачає право органів виконавчої влади застосовувати аналогію права або закону при вирішенні будь-яких питань, що належать до їх компетенції, а вимагає діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Зобов'язуючи позивача виготовити документи, що посвідчують право на земельну ділянку ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмаківський", встановити межі заказника в натурі та встановити охоронні знаки на території заказника ДЕІ у Полтавській області виходила з того, що Шахворостівська сільська рада є розпорядником земельної ділянки, на якій розташований вказаний заказник.
Суд не погоджується із таким твердженням відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 Закону України №2456-XII території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.
Згідно з нормами пунктів 1 та 7 розділу II "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 06 вересня 2012 року №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності (далі по тексту - Закон України №5245-VI), з 01 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Відповідно до пункту 3 та 4 розділу II "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України №5245-VI з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу. У державній власності залишаються: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.
Згідно п. 1.4. Положення "Про ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський" територія заказника являє собою лісовий масив, розташований на правому березі р. Хорол, і включає в себе частину затоки ріки, покритої заростями очерету, а також низький заплавний луг із великою кількістю трав.
Як пояснив представник позивача, ландшафтний заказник місцевого значення "Ярмаківський" створено на землях чотирьох сільських рад Миргородського району Полтавської області (Петрівцівської, Гаркушинської, Ярмаківської, Шахворостівської) і розташований за межами населених пунктів вказаних сільських рад.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що землі, на яких розташований заказник "Ярмаківський", належать до земель державної власності.
Відповідно до статті 13 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III (далі по тексту - Земельний кодекс України) до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу (частина дев'ята статті 149 Земельного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.
Згідно статті 7 Закону України №2456-XII землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд вбачає, що у зв'язку із змінами в чинному законодавстві розпорядником земельних ділянок не вилучених, не викуплених, не наданих у власність і в користування (тих, що перебувають у запасі), на яких розташовані території та об'єкти природно-заповідного фонду і які розташовані за межами населених пунктів, тобто розпорядником земельних ділянок державної власності, є Кабінет Міністрів України.
Оскільки земельні ділянки, на яких розташований заказник "Ярмаківський", належать до земель державної власності, то вони не належать до сфери управління Шахворостівської сільської ради, оскільки вона є органом місцевого самоврядування і розпорядником земель комунальної власності.
А відтак, обов'язки щодо додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду ландшафтного заказника "Ярмаківський" та виконання вимог оскаржуваного припису у Шахворостівської сільської ради відсутні.
Щодо тверджень Державної екологічної інспекції в Полтавській області, що у позивача наявне Охоронне зобов'язання від 28 листопада 2007 року №455 та на нього покладено обов'язок щодо забезпечення режиму охорони та збереження оголошеного ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмарківський", суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1.3-1.4 Інструкції щодо оформлення охоронних зобов'язань на території та об'єкти природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25 лютого 2013 року № 65 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 2013 року за № 404/22936 (далі по тексту - Інструкція) охоронним зобов'язанням оформляється передача під охорону території чи об'єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов'язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження. Охоронні зобов'язання на території та об'єкти природно-заповідного фонду (далі - охоронне зобов'язання) оформляються органами, уповноваженими згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд України" (далі - уповноважені органи), землекористувачам (землевласникам) у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду або їх частини, які створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають (далі - території та об'єкти природно-заповідного фонду).
Охоронне зобов'язання підлягає переоформленню у разі: зміни форм власності на землю, на якій розташована (ий) територія чи об'єкт природно-заповідного фонду; зміни землекористувача (землевласника) у межах території чи об'єкта природно-заповідного фонду; внесення змін до положення про територію чи об'єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження (пункт 3.4. Інструкції).
Судом встановлено, що сільський голова Шахворостівської сільської ради листом від 29 жовтня 2014 року №224 (а.с. 9) звертався до начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, начальника державної екологічної інспекції у Полтавській області та до Полтавської міжрайонної природоохоронної прокуратури з вимогами вжити заходів по приведенню нормативних актів, що стосуються ландшафтного заказника місцевого значення "Ярмарківський", у відповідність до норм чинного земельного законодавства.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивацій, наведених вище, та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми чинного законодавства України, відтак, оскаржуваний припис від 09 липня 2014 року №07-21/40 прийнятий необґрунтовано та не на підставі закону, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області до Державної екологічної інспекції в Полтавській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Полтавська міжрайонна природоохоронна прокуратура, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, Головне управління Держземагенства у Полтавській області про визнання незаконним та скасування припису - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції України в Полтавській області від 09 липня 2014 року № 07-21/40.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови виготовлено 20 січня 2015 року.
Суддя І.Г. Ясиновський
Судове рішення № 42362955, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 15.01.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/4495/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: