Постанова № 42361461, 11.12.2014, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/113/14-а

38

2-а/339/17/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2014 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Сметанюка В.Б.,

секретаря: Стельмах М.Ю.,

позивача: ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

відповідача : ОСОБА_3, її представника: ОСОБА_4,

представника відповідача: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болехові матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до Болехівської міської ради, ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльність та скасування рішень Болехівської міської ради, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірні дії Болехівської міської ради щодо відмови її у розгляді заяви про надання земельної ділянки, що знаходиться по вул. Берегомітній, м. Болехів, визнати протиправним та скасувати рішення Болехівської міської ради від 19.09.2013 р. "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3.". Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є співвласником з своїм чоловіком ОСОБА_6 будинку АДРЕСА_1. 1987 році Болехівською міською радою виділена їй земельна ділянка площею 150 м.кв. для заїзду до будинку. При наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства площею 0,11 га в АДРЕСА_2 не враховано рішення 1987 року чим порушено її права. Також позивачка посилається на те, що біля її будинку є вільна земельна ділянка, якою без законних підстав користується ОСОБА_3 Зазначивши також, що неодноразово зверталася до Болехівської міської ради про надання їй у власність даної земельної ділянки, однак Болехівська міська рада всупереч законодавству не виносить дане питання на розгляд сесії міської ради.

Позивач ОСОБА_6 подав до суду заяву про визнання протиправним та скасувати рішення Болехівської міської ради від 19.09.2013р. «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3.». В обґрунтуванні свої вимог зазначає, що він приватизував земельну ділянку. На підставі державного акту від 01.11.2002 р. йому у приватну власність передано земельну ділянку площею 0,3206 га. Навесні 2013 року побачив, що відповідачка обробляє земельну ділянку, яка досі пустувала, захопивши при цьому і землю для заїзду надану рішенням Болехівської міської ради від 10.09.1987 року за № 345. Зазначає, що земельна ділянка, надана для розширення заїзду ні в ОСОБА_1, ні в нього не вилучалася, а тому правомірно знаходиться в їхньому користуванні.

Під час розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги, окрім вищезазначених, просить зобов'язати Болехівську міську раду розглянути на сесії міської ради її заяву від 15.10.2013 року щодо повернення її земельної ділянки, яка знаходиться на вул. Берегомітній в м. Болехові та виділення її ділянки із земельного запасу. Також зобов'язати міську раду подати звіт про виконання судового рішення.

03.11.2014 року позивачка ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення 18 сесії демократичного скликання від 30.12.1997 року «Про передачу земель у приватну власність громадянам міста Болехова» щодо надання земельної ділянки ОСОБА_7 площею 0,22 га, з вище вказаних підстав, що і рішення Болехівської міської ради від 19.09.2013 року.

В судовому засіданні представник Болехівської міської ради позов не визнала та вказала на те, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Подала заперечення проти позову, в якому зазначила, що Болехівською міською радою 19.09.2013 року за № 23-30/13 прийнято рішення, яким надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,11га в АДРЕСА_2. Приймаючи дане рішення Болехівська міська рада виходила із земельно-облікових даних, де за ОСОБА_3 облікувалося 0,22 га біля будинку по АДРЕСА_2. За даною адресою у ОСОБА_3 знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями. Згідно земельно-облікових даних за ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не облікується.

01.11.2002 року, на підставі рішення Болехівської міської ради від 27.12.2001 року, на ім'я ОСОБА_6, видано державний акт серії І-ІФ №045926 на право приватної власності на землю площею 0,3206 га для обслуговування будівель та ведення особистого підсобного господарства. Вважає прийняте Болехівською міською радою 19.09.2013 року рішення за № 23-30/13 року про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства 0,11 га в м. Болехів по АДРЕСА_2 - законним.

ОСОБА_3 та її представник, в судовому засіданні позовні вимоги заперечили, пояснивши, що частиною землі користувалися ще її батьки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом вона являється спадкоємцем їхнього майна. За ОСОБА_3 було закріплено земельна ділянка, яка знаходиться по АДРЕСА_2 площею 0,08 га. Земельною ділянкою вона користується протягом багатьох років, її було передано у власність, має всі підстави для реалізації свого права, а позивачі перешкоджають у цьому. Рішення, які оспорюються позивачами ніяким чином не порушують їхні права.

Ухвалою Болехівського міського суду від 11 грудня 2014 року провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльність та скасування рішення Болехівської міської закрито.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши докази, які надані позивачем на обґрунтування позовних вимог та докази відповідача на заперечення даних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 16 березня 1988 року та 20 травня 1992 року ОСОБА_3 являється спадкоємцем майна після смерті батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, зокрема житлового будинку із господарськими спорудами по АДРЕСА_2, розташованого на земельній ділянці 600кв.м. (а.с. 175, 219).

Відповідно до архівної довідки від 14.05.1992 року рішенням Болехівської міської ради народних депутатів від 12 липня 1984 року за ОСОБА_3 закріплено земельну ділянку площею 0,08 га по АДРЕСА_2 (а.с.173).

Рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради народних депутатів № 345 від 10.09.1987 року було затверджено Акт комісії від 20.08.1987року про відведення земельної ділянки для будівництва заїзду до будинку АДРЕСА_1 за рахунок землекористування ОСОБА_11 площею 70 кв.м. та міськземлефонду площею 150 кв.м. Земельну ділянку площею 70кв.м. вилучено із землекористування ОСОБА_11 і внесено зміни в генеральний план будинковолодіння (а.с.174).

Дане рішення Болехівської міської ради було предметом розгляду судів (Долинського районного суду 13.03.1992 року, Івано-Франківського обласного суду 28.04.1992 року), які залишили його чинним (а.с.61-64,14).

Згідно державного акту від 10 листопада 2002 року ОСОБА_6 належить 0,3206 га по АДРЕСА_3.(а.с.46).

Рішенням Болехівської міської ради від 19.09.2013 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,11 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 надано дозвіл гр. ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою (а.с.47).

Згідно довідки відділу Держземагенства у м. Болехів від 24 березня 2014 року за ОСОБА_3 рахується 0,32га землі в т.ч. для ведення особистого селянського господарства - 0,22га з них: 0,12га по вул. Лисовицькій (Берегометній) 47, 0,05га - ур. «Під Лисовичами», 0,05 га - ур. «Газ будка» та 0,10га для будівництва та обслуговування жилого будинка і господарських споруд «присадибна ділянка»(а.с.44).

Згідно Акту комісії Болехівської міської ради від 11.10.2013 року, у складі головного спеціаліста з питань землеустрою відділу з питань торгівлі, побутового обслуговування населення, захисту прав споживачів, сільського господарства та землеустрою, начальника відділу містобудування та архітектури міськвиконкому, начальника відділу з питань торгівлі, захисту прав споживачів, сільського господарства та землеустрою, головного спеціаліста, еколога відділу ЖКГ ВТ ЕБ, встановлено, шо питання надання дозволу ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,10га для обслуговування будинку відкладено до усунення порушення (встановлено три металічні стовпчики, які виступають на догогу 0,8 метра, якою користуються три господарства, а також перешкоджають заїзду до будинку № 51-Б ОСОБА_6. Комісія рекомендувала: рішення Болехівської міської ради від 19.09.2013 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на площу 0,11га ОСОБА_3 відмінити; винести на розгляд чергового засідання постійної депутатської комісії з питань планування території, архітектури, містобудування та земельних відносин та сесії Болехівської міської ради питання щодо вилучення з користування ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0150га та зобов'язати її усунути перешкоди у користуванні спільним заїздом. Комісія вважає виділення земельної ділянки міської ради в розмірі приблизно 0,08га ОСОБА_1 де є вільний доступ до ділянки саме з її подвір'я - можливим, в т.ч. 0,0150га для облаштування проїзду для господарства, а також усушення даної ділянки (а.с.35-36).

У відповіді головного архітектора м.Болехів від 05 червня 2014 року №78, зазначено, що згідно плану присадибної ділянки за ОСОБА_3 числиться 0,06 га - (свідоцтво про право на спадщину від 20.05.1992 року.) та згідно архівної виписки з рішення Болехівської міської ради від 12.07.1984 року №242 «Про закріплення земельних ділянок за громадянами міста» за ОСОБА_3 була закріплено земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,08 га, якою користувалася померла ОСОБА_12, що в сумі складає 0,14 га. Площа земельної ділянки ОСОБА_3 станом на 1986 рік мала б становити 0,14 га. У відповідності до земельно-облікових документів за нею числиться 0,22 га. На підставі яких документів були внесені ці дані не зазначено.

Також головним архітектором м.Болехів зазначено, що з геодезичної зйомки наданої фірмою ПП"Геокапітал" видно, що площа земельної ділянки біля трьох господарств на даний час становить 0,3018га, з яких земельною ділянкою площею 0,02га користується ОСОБА_13, пл.0,0150га підлягає поверненню ОСОБА_1 для облаштування проїзду, 0,14 га належить ОСОБА_3, а 0,1219 га є вільними землями міської ради. На даний час земельна ділянка не розмежована. Державного акту на право власності на землю у ОСОБА_3 немає. У відповідності до акту комісії від 11.10.2013 року ділянки частково накладаються одна на одну. Також виникає розбіжність у віддалі від господарської споруди до межі земельної ділянки ОСОБА_3 (до проїзду), а саме, згідно вищевказаної зйомки 1985 року слідує, що земельна ділянка, яка межує з проїздом була рівною в плані, а в реальності є виступ на дорогу 0,8м. (а.с.96).

У відповідності вимог ст. 11, 86 ЗК УРСР (в ред. 1970р.) міські ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, на території міста, зокрема, надають у користування земельні ділянки.

Рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради народних депутатів № 345 від 10.09.1987 року було затверджено Акт комісії від 20.08.1987року про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва заїзду до будинку №51 по вул. Космодем'янської № 51 (Лисовицька) за рахунок землекористування ОСОБА_11 площею 70 кв.м. та міськфонду площею 150 кв.м.

Згідно ч. 4 ст. 16 ЗК УРСР (в ред. 1970р.), надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві проводиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому ст.ст. 37 - 41 цього Кодексу.

При цьому, вказана земельна ділянка, або її частина, після цього у вказаного землекористувача не вилучалась.

Постановою Верховної Ради УРСР "Про порядок введення в дію Земельного кодексу УРСР" від 18.12.1990 року №562-12 закріплено, що Земельний кодекс застосовується до правовідносин після введення його в дію, тобто з 15.03.1991 року, а п.5 даної постанови встановив, що громадяни, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію кодексу зберігають свої права на користування ними до оформлення у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування. Відповідне положення про збереження прав на землекористування відображене в п.7 розділу X "Перехідні положення" ЗК України.

Згідно з ч.1 ст. 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок здійснюється шляхом одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Конституцією України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За змістом п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009, ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до п. 1 ч. 5 Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009,Конституцією України закріплено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (ч. 2 ст. 144). Цьому конституційному положенню відповідають ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» яким визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Також п. 5 ч. 5 вище вказаного рішення Конституційного Суду України, яке є обов'язковим до виконання на території України, визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідно до п. 6 ч. 5 Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначені способи захисту порушених прав, зокрема шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Ч. 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи викладене, наведені норми, те що відповідачем не надано доказів на спростовання доводів позивачів про те, що при винесенні рішення Болехівської міської ради від 19.09.2013 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства площею 0,11 га в м.Болехів по АДРЕСА_2" було виконане (чи скасоване) рішення Болехівської міської ради народних депутатів №345 від 10.09.1987 року, а відтак не може залишатися в силі рішення Болехівської міської ради від 19.09.2013 року, оскільки частина однієї і тієї земельної ділянки не може бути одночасно наданою двом різним фізичним особам.

Судом встановлено також, що рішення Болехівської міської ради від 30.12.1997 року «Про передачу земель у приватну власність громадянам міста Болехова» надано земельної ділянку ОСОБА_7 площею 0,22 га. по АДРЕСА_2 - підпункт 355 пункт 1. Про прийняте Болехівською міською радою рішення від 30.12.1997 року позивачам стало відомо під час слухання справи.

Сторони та їх представники в судовому засіданні не заперечили, що даний підпункт 355 п.1 рішення від 30.12.1997 року стосується саме ОСОБА_3, оскільки міською радою в рішенні допущена описка у прізвищі.

Також Болехівською міською радою при винесенні рішення 30.12.1997 року не було враховано рішення Болехівської міської ради народних депутатів №345 від 10.09.1987 року, так як і при прийнятті рішення 19.09.2013 року, а тому воно, в частині передачі земельної ділянки ОСОБА_7 площею 0,22 га по вул. Космодем»янської,47 (підпункт 355 пункт 1) підлягає скасуванню, як незаконне.

Крім того, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1. неодноразово зверталася до відповідача з письмовими заявами щодо повернення земельної ділянки, яка знаходиться на АДРЕСА_2 та виділення земельної ділянки із земель запасу, зокрема заява від 15.10.2013 року (а.с.189). Однак, дане питання не виносилося на розгляд сесії Болехівської міської ради, що підтвердила в судовому засіданні представник відповідача.

Вищенаведене підтверджує, що Болехівською міською радою фактично не прийнято рішення по суті заяви ОСОБА_1 щодо повернення земельної ділянки на АДРЕСА_2, що надана в користування Болехівською міською радою народних депутатів рішенням №345 від 10.09.1987 року, та виділення земельної ділянки із земель запасу, тобто допущено бездіяльність.

Суд вважає, що невчинення відповідачем належних дій щодо прийняття рішення по суті згідно заяви позивачки не відповідає вимогам закону і порушує її права та інтереси, які підлягають судовому захисту в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішується відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Стаття 59 названого Закону передбачає, що міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно вимог ст. 12 ЗК України, до повноважень міської ради у галузі земельних відносин на території міста належить розпорядження землями територіальної громади. Відповідно до вимог ст. 122 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як визначено ст.118 ЗК України міська рада розглядає клопотання про одержання безоплатно у власність земельну ділянку у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

В силу п. 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, - у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги слід задоволити в частині визнати протиправною бездіяльність відповідача, що проявилася в неприйнятті рішення по суті згідно заяви позивачки, оскільки, відповідачем порушено вимог ст. 59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 118 ЗК України. Тому, Болехівську міську раду слід зобов'язати на сесії після набрання судового рішення законної сили розглянути заяву ОСОБА_1. від 15.10.2013 року «Щодо повернення земельної ділянки, яка знаходиться на АДРЕСА_2 та виділення земельної ділянки із земель запасу», і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, дана норма передбачає право, а не обов'язок суду. Оскільки усі судові рішення повинні виконуватись, то з метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах слід скористатись даним правом та зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками ч.2 ст.267 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат. Дана норма передбачає накладення штрафу за наслідками розгляду звіту чи у разі неподання звіту.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 5, 17, 116, 118, 121, 122, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», та керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_6 до Болехівської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність та скасування рішень Болехівської міської ради - задоволити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Болехівської міської ради від 19.09.2013 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства площею 0,11 га в м.Болехів по АДРЕСА_2".

Визнати незаконним та скасувати рішення Болехівської міської ради від 30.12.1997 року "Про передачу земель в приватну власність громадянам міста Болехова» в частині передачі земельної ділянки ОСОБА_7 площею 0,22 га по АДРЕСА_2 (підпункт 355 пункт 1).

Визнати протиправною бездіяльність Болехівської міської ради щодо не розгляду на сесії Болехівської міської ради заяви ОСОБА_1 від 15.10.2013 року.

Зобов'язатиБолехівську міську раду розглянути на сесії заяву ОСОБА_1 від 15.10.2013 року «Щодо повернення земельної ділянки, яка знаходиться на АДРЕСА_2 та виділення земельної ділянки із земель запасу».

Зобов'язати Болехівську міську раду подати звіт про виконання судового рішення на протязі 1 місяця з дня набрання законної сили постановою суду.

Стягнути з бюджету Болехівської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 - 73грн.08коп. та ОСОБА_6 - 73грн.08коп. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Болехівський міський суд до Львівського Апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАСУ апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційного скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.Б. Сметанюк

Постанова в повному обсязі виготовлена 16 грудня 2014 року.