Ухвала суду № 42360060, 20.01.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/10953/12

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

при секретарі - Красилівському В. В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського РУЮ у м.Києві Святецького Дмитра Володимировича від 28 листопада 2014 року про розшук транспортних засобів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду зі скаргою на постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського РУЮ у м.Києві Святецького Дмитра Володимировича від 28 листопада 2014 року, винесені в межах виконавчих проваджень, відкритих на підставі виконавчих листів про стягнення із заявників коштів на користь КП «Галицьке».

В обґрунтування скарги заявники посилалися на те, що на підставі виконавчого листа, виданого Подільським районним судом м.Києва 31 травня 2013 року, старший державний виконавець державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м.Києві Святецький Д.В. постановами від 28 листопада 2014 року оголосив у розшук всі транспортні засоби заявників.

Заявник вважає, що на момент винесення оскаржуваної постанови про оголошення транспортного засобу у розшук потреби у виконанні таких дій, передбачених ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», у державного виконавця не було, а тому його дії є необґрунтованими, за результатами дій постанова про оголошення розшуку є незаконною та підлягає скасуванню.

Посилаючись на викладені обставини та на порушення державним виконавцем норм Закону України «Про виконавче провадження», заявники просили суд визнати незаконними та скасувати постанови старшого державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві Святецького Д.В. від 28 листопада 2014 року за ВП №38333456 та ВП №38333160 про розшук транспортних засобів.

У судовому засіданні ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити. Пояснив суду, що державний виконавець передчасно оголосив у розшук належні боржникам транспортні засоби, оскільки попередньо не встановив наявність у боржників коштів на рахунках, цінних паперів чи інших коштів. За наявності відомостей про доходи ОСОБА_2, державний виконавець не вжив заходів щодо стягнення боргу за виконавчим листом із заробітної плати боржниці. Крім того, повідомив суду, що надавав державному виконавцю відомості про наявне зареєстроване на ім'я ОСОБА_1 нерухоме майно, однак державним виконавцем не вжито заходів щодо стягнення боргу за рахунок нерухомого майна боржників.

Посилаючись на неправомірність дій державного виконавця, відсутність доказів про вихід державного виконавця за адресою проживання боржників для опису та арешту майна, невжиття заходів щодо виявлення автомобілів боржників без оголошення розшуку, ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 просив скаргу задовольнити.

Старший державний виконавець Святецький Д.В. у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні скарги виходячи з наступних підстав.

З матеріалів скарги вбачається, що в провадженні старшого державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ м.Києва Святецького Д.В. перебувають на виконанні виконавчі листи, видані Подільським районним судом м. Києва 31 травня 2013 року, за якими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 несуть солідарний обов'язок по сплаті на користь КП «Галицьке» 11 823,15 грн.

17 січня 2014 року постановами державного виконавця в межах суми стягнення було арештоване усе належне боржникам майно.

В межах даного виконавчого провадження на підставі даних ВДАІ м.Києва було виявлено рухоме майно, належне божникам, - автомобілі «Нісан», «Хундай» та «Ауді».

28 листопада 2014 року постановами старшого державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ м.Києва Святецького Д.В. вказані автомобілі були оголошені у розшук.

З такими постановами не погодилися боржники, а тому звернулися до суду з даною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Оскаржувані постанови датовані 28 листопада 2014 року. Із скаргою заявники звернулися до суду 10 грудня 2014 року, зазначаючи, що отримали копії оскаржуваних постанови простою поштою 6 грудня 2014 року. Зважаючи на вказане, заявниками дотримано строків звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець на підставі статті 52 Закону «Про виконавче провадження» у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Разом з тим, грошові кошти на рахунках виявлено не було, з'являючись до державного виконавця на прийом, боржник ОСОБА_1 про наявність такого рахунку не повідомляв, про що не заперечував у судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

При цьому, виходячи з положень ч.1 ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», розшук транспортного засобу оголошується у разі необхідності.

Необхідність розшуку може бути обґрунтована тим, що боржники ухиляються від виконання рішення суду, до цього часу жодним чином рішення суду не виконували, встановити інше рухоме майно не виявилося можливим.

Посилання скаржників на ті обставини, що борг можна було б стягнути за рахунок нерухомого майна боржників, висновків суду не змінюють, оскільки відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» стягнення на нерухоме майно (будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку) звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Крім того, суд зауважує, що з'являючись на прийом до державного виконавця, боржник міг запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу (частина п'ята статті 52 Закону «Про виконавче провадження»), разом з тим, цього не зробив, а вказав нерухоме майно, на яке стягнення здійснюється в останню чергу.

За таких обставин, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що державним виконавцем було дотримано вимог вищевказаних положень ЗУ «Про виконавче провадження», оскаржувані постанови винесена з дотриманням положень даного Закону, а тому підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про оголошення розшуку майна боржника немає.

Керуючись ст.ст. 40, 52 Закону України „Про виконавче провадження", ст.ст. 383-387 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити у задоволенні скарги на постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського РУЮ у м.Києві Святецького Дмитра Володимировича від 28 листопада 2014 року про розшук транспортних засобів.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

СуддяТ. В. Войтенко