Постанова № 42359501, 22.12.2014, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17565/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2014 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Рогозіна С.В.

при секретареві Абашиній О.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СО МДТП ВДАІ з обслуговування Печерського району м. Києва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом, у якому просить скасувати постанову ПС1 № 734283 від 01 листопада 2014 року, винесену інспектором СО МДТП ВДАІ з обслуговування Печерського району м. Києва капітаном міліції Ганзею О.А. (далі інспектор), про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 листопада 2014 року, керуючи автомобілем марки ПЕЖО 206, номерний знак НОМЕР_1, вимоги п. 10.7 та п. 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху не порушував. Зазначив, що діючи відповідно до п. 10.4 розділу 10 ПДР, із дотриманням обмежень п. 10.7, на дозволяючий знак світлофора, не перешкоджаючи іншим учасникам дорожнього руху та не створюючи аварійних ситуацій, подавши відповідний сигнал світловими покажчиками повороту, на перехресті по вул. Кіквідзе, 2/34 здійснив розворот. У місці здійснення розвороту не було ніяких забороняючи знаків, в той же час суцільна горизонтальна лінія дорожньої розмітки, про яку вказує посадова особа, не була взагалі видимою не тільки йому, але й іншим учасникам дорожнього руху з причин її майже повної затертості. Більше того, що знаками і дорожньою розміткою на цій ділянці дорозі дозволено поворот на ліво із крайнього лівого положення, то і відповідно дозволено розворот. Пішохідний перехід, про який також зазначає інспектор і нібито відносно якого позивач здійснив розворот ближче 10 метрів, насправді був подалі, а посадова особа здійснила вимірювання нашвидкоруч, тобто "на око", оскільки перебувала за 100 метрів від вказаного перехрестя.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення по суті, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку. Заперечень проти позову, заяви про розгляд справи у його відсутності суду не надав. Суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення та доводи позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 01 листопада 2014 року, інспектором СО МДТП ВДАІ з обслуговування Печерського району м. Києва капітаном міліції Ганзею О.А. винесено постанову ПС1 № 734283 в справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої слідує, що 01 листопада 2014 року, о 09 год. 55 хв., в м. Рівне, на вул. Кіквідзе, 2/34, ОСОБА_1, здійснив розворот ближче 10 метрів від пішохідного переходу при цьому пересік суцільну горизонтальну лінію діагональної розмітки 1.1 розділу 34, чим порушив п. 10.7 ПДР та п. 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху.

Зазначеною постановою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, на нього накладеного адміністративне стягнення виді штрафу у розмірі 255 грн.

Є обґрунтованими вимоги позивача щодо неправомірності спірної постанови. Так, у відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в праві про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин зазначених у позові, заперечень на адміністративний позов суду не надав, пояснення свідків відсутні, а отже вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є недоведеною.

Враховуючи недоведеність відповідачем правомірності винесеної інспектором постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 107, 100, 160, 161, 162, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СО МДТП ВДАІ з обслуговування Печерського району м. Києва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволити.

Постанову серії ПС1 № 734283 від 01.11.2014 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 скасувати.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Рогозін