Постанова № 42357390, 20.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2015 р. Справа № 917/1837/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О. , суддя Тихий П.В.

при секретарі - Деппа-Крівіч А.О

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Білоярець І.С. (довіреність №41/14 від 22.12.2014 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №4417П/1-43) на рішення господарського суду Полтавської області від 18 листопада 2014 року у справі №917/1837/14

за позовом Виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава,

до Публічного акціонерного товариства "Полтавахіммаш", м. Полтава,

про визнання договору укладеним

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року Виконавчий комітет Полтавської міської ради звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ПАТ "Полтавахіммаш" про визнання укладеним договір №47 від 07.08.2014р. між Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та Публічним акціонерним товариством "Полтавахіммаш" про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Полтава в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18 листопада 2014 року у справі №917/1837/14 (суддя Погрібна С.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18 листопада 2014 року у справі №917/1837/14 та прийняти нове рішення яким визнати укладеним договір №47 від 07.08.2014р. між Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та Публічним акціонерним товариством "Полтавахіммаш" про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Полтава в редакції позивача. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1827,00 грн. Зазначає, що відповідачем в порушення вимог ч.8 ст. 36 та ч.11 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не укладено з ним договору про пайову участь замовників будівництва у формуванні цільового фонду та розвитку соціальної інфраструктури м. Полтава. А в зв"язку з відсутністю факту обізнаності виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо існування фактичних обставин виконання будівельних робіт по вул. М.Бірюзова, 85 у м.Полтава та в подальшому прийняття в експлуатацію споруди кінцевої здачі залізничних цистерн фарбувального цеху №12 заводу ПАТ "Полтавахіммаш", призвело до неможливості проведення повноцінної договірної роботи з ПАТ "Полтавахіммаш" щодо залучення коштів пайової участі на розвиток інфраструктури м. Полтави у строки визначені ч. 9 ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" і такі дії призвели до недоотримання відповідних коштів до місцевого бюджету.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 19.01.2015 року.

В судовому засіданні 19.01.2015 року представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу позивача (вх.№658), в якому зазначив, що оскільки під час розгляду справи господарським судом Полтавської області об'єкт будівництва вже був введений в експлуатацію, вимоги Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання укладеним договору №47 від 07.08.2014р. про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Полтави, є необґрунтованими та такими, що суперечать ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку зі спливом строку на укладення зазначеного договору. Просить рішення Господарського суду Полтавської області від 18.11.2014р. по справі №917/1837/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с.158)

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим судом, відповідач є замовником будівництва споруди кінцевої здачі залізничних цистерн фарбування цеху №12 заводу ПАТ «Полтавахіммаш» по вул.Бірозова,85 в м. Полтава.

В матеріалах справи міститься декларація про готовність об'єкта до експлуатації була зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 21.10.2011р. (а.с.61-64).

Дана дата є датою прийняття побудованого об'єкту до експлуатації, тоді як позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Полтави лише 07.08.2014р. листом № 04.2-76/2/1645 (а.с.41), значно пізніше після дати введення об'єкта в експлуатацію.

В обґрунтування позову Виконавчий комітет Полтавської міської ради посилався на те, що відповідачем в порушення вимог ч.8 ст. 36 та ч.11 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не укладено з ним договору про пайову участь замовників будівництва у формуванні цільового фонду та розвитку соціальної інфраструктури м. Полтава. А в зв"язку з відсутністю факту обізнаності виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо існування фактичних обставин виконання будівельних робіт по вул. М.Бірюзова, 85 у м.Полтава та в подальшому прийняття в експлуатацію споруди кінцевої здачі залізничних цистерн фарбувального цеху №12 заводу ПАТ "Полтавахіммаш", призвело до неможливості проведення повноцінної договірної роботи з ПАТ "Полтавахіммаш" щодо залучення коштів пайової участі на розвиток інфраструктури м. Полтави у строки визначені ч. 9 ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" і такі дії призвели до недоотримання відповідних коштів до місцевого бюджету.

Колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання укладеним договір №47 від 07.08.2014р. між Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та Публічним акціонерним товариством "Полтавахіммаш" про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Полтава в редакції позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Укладення господарського договору, за приписами частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до п. 10 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 21.10.2011р. за № ПТ 14211062021, дозвіл на виконання будівельних робіт був виданий відповідачу 10.08.2011р. (а.с.62).

Положеннями ч. ч. 2 та 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції яка діяла на момент видачі декларації про початок виконання будівельних робіт ) визначено, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Полтава був затверджений рішенням сорокової сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 11.06.2009р. (а.с.32).

Пунктом 1 розділу 4 вищезазначеного Порядку визначено, що договір про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання.

Крім того ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції яка діяла на момент видачі декларації про початок виконання будівельних робіт) договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

На час видачі даного дозволу між позивачем та відповідачем договір про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури укладено не було.

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І - ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Місцевим судом вірно встановлено, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації була зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області 21.10.2011р. Дана дата є датою прийняття побудованого об'єкту до експлуатації, тоді як позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Полтави лише 07.08.2014р. листом № 04.2-76/2/1645 (а.с.41), значно пізніше після дати введення об'єкта в експлуатацію.

Отже, до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію договір про пайову участь між сторонами укладений не був; на момент звернення позивача до відповідача з пропозицією укласти такий договір та на дату подачі даного позову об'єкт будівництва вже був прийнятий в експлуатацію.

Тобто, позивачем пропущено строк, визначений наведеним законодавством України для укладення такого договору.

З огляду на приписи частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" укладання спірного договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста після введення об'єкта будівництва в експлуатацію не ґрунтується на вимогах закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 31.07.2014р. у справі № 909/17/14, від 02.07.2014р. у справі № 909/1434/13, від 14.08.2014р. у справі № 909/1227/13.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідач не звернувся до нього з заявою про укладання даного договору та не повідомив про початок будівельних робіт, а також, що позивач не знав про виконання будівельних робіт відповідачем, не є підставою для укладення спірного договору по закінченню встановленого терміну, оскільки даний строк визначений Законом як присічний і не ставиться в залежність від визначених позивачем обставин.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що наведені позивачем доводи не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги позивача колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 43, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 18 листопада 2014 року у справі №917/1837/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 20.01.2015 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.