Рішення № 42356570, 12.01.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2015 р.Справа № 916/1683/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Н.В. Комендатенко

за участю представників:

від прокуратури - Зінюта М.С.,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Гамар В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Консервний завод „Дар Бессарабії" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Консервний завод „Дар Бессарабії" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.12.2005 р., укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого в Державному реєстрі земель від 21.12.2005 р. за № 040551500022, згідно якого відповідачу передано у строкове платне користування строком на 25 років земельну ділянку загальною площею 5,9040 га, що розташована на території Староказацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населеного пункту, шляхом викладення п. 5 і п. 9 договору у наступній редакції:

- п. 5 „Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 3459972,14 грн.";

- п. 9 „Орендна плата вноситься у розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки землі у розмірі 345997,21 грн. на рік".

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок суб'єктами підприємницької діяльності на умовах оренди на території міста Білгород-Дністровського та Білгород-Дністровського району. Вказаною перевіркою встановлено, що розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації № 1033/2005 від 27.09.2005 р. ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії" надано земельні ділянки загальною площею 5,9040 га, в тому числі 0,3821 га під капітальною забудовою, 0,7353 га під спорудами, 4,7866 га під проїздами, проходами, площадками, яка розташована на території Старокозацької сільської ради, за межами населеного пункту, в довгострокову оренду строком на 25 років для обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу.

На підставі зазначеного розпорядження між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії" 12.12.2005 р. укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,9040 га, в тому числі в тому числі 0,3821 га під капітальною забудовою, 0,7353 га під спорудами, 4,7866 га під проїздами, проходами та площадками, з них: ділянка № 1 - 2,7040 га (в тому числі: 0,7353 га під спорудами, 1,9687 га під проїздами, проходами та площадками); ділянка № 2 - (3,2000 га, в тому числі: 0,3821 га під капітальною забудовою, 2,8179 га під проїздами, проходами та площадками) строком на 25 років для обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу, яка розташована на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населеного пункту, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.12.2005 р. за № 040551500022.

Згідно з п. 9 договору оренди земельної ділянки орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі, у розмірі 11970,48 грн. за кожен рік оренди, що складає 299262,00 грн. за весь строк оренди.

Відповідно до п. 12 договору оренди земельної ділянки розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Наразі прокурор вказує, що рішенням Білгород-Дністровської районної ради № 121 від 18.03.2011 р. введено в дію нову нормативно-грошову оцінку зазначеної земельної ділянки.

Однак, відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р., розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки. Враховуючи, що ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України встановлюються у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, відповідно затвердження нової нормативної грошової оцінки земель призвело до зміни розміру земельного податку.

Так, прокурором вказано, що умовами спірного договору (п. 12) передбачені підстави для зміни розміру орендної плати, в тому числі у випадку збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до листа відділу Держземагенства у Білгород-Дністровському районі від 07.04.2014 р. № 03-01-14/984 нормативно-грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки площею 27040,0 кв.м складає 1584648,49 грн., земельної ділянки площею 32000,0 кв.м - 1875323,65 грн., а разом - 3459972,14 грн.

Таким чином, враховуючи витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розрахунок орендної плати, наданий фінансовим управлінням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації згідно листа від 07.04.2014 р. № 01-33/2386, на думку прокурора, в п. 5 договору оренди земельної ділянки нормативно-грошова оцінка земельної ділянки має становити 3459972,14 грн., а в п. 9 договору оренди земельної ділянки орендна плата у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі має складати 345997,21 грн. на рік. При цьому прокурор наголошує, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Відтак, оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому, на думку прокурора, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.05.2014 р. позовну заяву Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1683/14, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

10.06.2014 р. позивачем були подані до господарського суду пояснення по справі (а.с. 176-178), в яких районна державна адміністрація підтримує позов прокурора та просить його задовольнити в повному обсязі.

07.07.2014 р. відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження по справі № 916/1683/14, оскільки ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.06.2014 року було відкрито провадження по справі № 495/4536/14-а за позовом ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії" про скасування рішення Білгород-Дністровської районної ради Одеської області від 18.03.2011 року №121-VI „Про затвердження технічної документації про нормативно - грошову оцінку земельної ділянки площею 5,9040 га ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії", для обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу, розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька сільська рада". Наразі відповідач зазначив, що вирішення судової справи № 916/1683/14 без врахування розв'язання судового спору Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області по справі № 495/4536/14-а є не можливим.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 07.07.2014 р. провадження у справі № 916/1683/14 було зупинено до вирішення адміністративним судом по суті адміністративної справи № 495/4536/14-а за позовом ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії" до Білгород-Дністровської районної ради Одеської області, за участю третіх осіб - Білгород-Дністровської районної держадміністрації, Відділу Держземагентства у Білгород-Дністровському районі Одеської області, про визнання незаконним та скасування рішення від 18.03.2011 року №121-VI, яким затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії".

24.12.2014 р. ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії" було подано до господарського суду Одеської області клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.10.2014 р. по справі № 495/4536/14-а, яка набрала законної чинності згідно з ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 р., задоволено адміністративний позов ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії", а саме: визнано незаконним та скасовано рішення Білгород-Дністровської районної ради Одеської області від 18.03.2011 року № 121-VI „Про затвердження технічної документації про нормативно - грошову оцінку земельної ділянки площею 5,9040 га ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії", для обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу, розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька сільська рада".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2014 р. провадження у справі № 916/1683/14 було поновлено та розгляд справи призначено в засіданні суду на 12.01.2015 р.

Під час розгляду справи прокурор позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на скасування судом рішення Білгород-Дністровської районної ради Одеської області від 18.03.2011 року № 121-VI, яким прокурор обґрунтовує заявлений позов.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 27.09.2005 р. № 1033/2005 „Про надання ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії" земельної ділянки, яка розташована на території Старокозацької сільської ради, за межами населеного пункту, для обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу" був затверджений проект землеустрою щодо відведення ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії" земельної ділянки загальною площею 5,9040 га, в тому числі 0,3821 га під капітальною забудовою, 0,7353 га під спорудами, 4,7866 га під проїздами, проходами, площадками, яка розташована на території Старокозацької сільської ради, за межами населеного пункту, в довгострокову оренду строком на 25 років для обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу. Також вказаним розпорядженням райдержадміністрації зазначену земельну ділянку надано відповідачу у довгострокову оренду строком на 25 років для обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу.

Так, 12 грудня 2005 року між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Консервний завод „Дар Бессарабії" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1., п. 14 якого позивач як орендодавець надає, а орендар приймає в строкове володіння та користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка розташована на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населеного пункту, для обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу.

Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,90540 га, в тому числі 0,3821 га під капітальною забудовою, 0,7353 га під спорудами, 4,7866 га під проїздами, проходами, площадками, з них: ділянка № 1 - 2,7040 га (в тому числі: 0,7353 га під спорудами, 1,9687 га під проїздами, проходами та площадками); ділянка № 2 - (3,2000 га, в тому числі: 0,3821 га під капітальною забудовою, 2,8179 га під проїздами, проходами та площадками).

Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями та спорудами (п. 4). Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки згідно п. 5 договору оренди становить 119704,78 грн.

В п. 8 договору визначено строк дії договору, який становить 25 років.

Згідно з п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі, у розмірі 11970,48 грн. за кожен рік оренди, що складає 299262,00 грн. за весь строк оренди.

Орендна плата вноситься щомісячно до 30-го числа наступного за останнім календарним днем звітного місяця рівними частками на рахунок Старокозацької сільської ради (п. 10 договору).

Відповідно до п. 18 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Так, за положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року N 134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який в силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

Як вбачається зі змісту вказаного договору оренди землі, вказаний договір був зареєстрований Одеською регіональною філією Державного підприємства „Центр земельного кадастру", про що вчинено запис у Державному реєстрі земель за № 040551500022 від 21.12.2005 р.

Так, після державної реєстрації договору оренди землі, з моменту якої спірний договір набув чинності, відповідач набув право оренди земельної ділянки загальною площею 5,90540 га, що знаходиться на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Між тим, як вказує прокурор, оскільки після укладення сторонами вказаного договору в законодавстві України відбулися зміни, які стосуються розміру орендної плати, це є підставою для внесення змін до умов спірного договору.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Крім того, за приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності з положеннями ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Наразі прокурор вказує, що рішенням Білгород-Дністровської районної ради № 121 від 18.03.2011 р. введено в дію нову нормативно-грошову оцінку зазначеної земельної ділянки. В свою чергу прокурор, посилаючись на вказане рішення райради та на положення Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VІ (із змінами і доповненнями), наполягає на збільшенні орендної плати за договором оренди землі від 12.12.2005 року, що був укладений між Білгород-Дністровською РДА та відповідачем.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. № 2756-VІ було внесено зміни до статті 21 Закону України „Про оренду землі", у зв'язку з чим вказана стаття закону була викладена у такій редакції: „Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)...".

Так, пунктом 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Так, відповідно до п. 288.4 ст. 288 розділу XIII „Плата за землю" Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем.

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що річна сума орендної плати, яка встановлена в договорі оренди, не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Разом з цим згідно з п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України річна сума орендної плати, яка встановлена в договорі оренди, не може перевищувати:

- для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

- для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Для визначення орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Порядок індексації нормативної грошової оцінки земель визначено ст. 289 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 271.1.2. ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є площа земельних ділянок.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 05.08.2013 року на адресу відповідача надійшов лист від позивача про необхідність перегляду орендної плати з огляду на прийняття Білгород-Дністровською районною радою 18.03.2011 року рішення № 126-V про затвердження нормативно-грошової оцінки земельної ділянки ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії". В свою чергу відповідач своїм листом від 09.08.2013 р. за № 30 просив позивача надати копію вказаного рішення та копію нормативно-грошової оцінки орендуємої відповідачем земельної ділянки площею 5,9040 га.

На вказаний лист відповідача позивач листом від 20.08.2013 року повідомив про невідповідність розміру орендної плати та запропонував Товариству звернутися до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

Між тим сторони в п. 12 договору оренди земельної ділянки передбачили, що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Наразі прокурор стверджує, що згідно листа відділу Держземагенства у Білгород-Дністровському районі від 07.04.2014 р. № 03-01-14/984 нормативно-грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки площею 27040,0 кв.м складає 1584648,49 грн., земельної ділянки площею 32000,0 кв.м - 1875323,65 грн., а разом - 3459972,14 грн. Таким чином, враховуючи витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розрахунок орендної плати, наданий фінансовим управлінням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації згідно листа від 07.04.2014 р. № 01-33/2386, на думку прокурора, п. 5 договору оренди земельної ділянки має бути викладений у наступній редакції: „Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 3459972,14 грн.", а п. 9 договору оренди земельної ділянки - у наступній редакції: „Орендна плата вноситься у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі, у розмірі 345997,21 грн. на рік".

Так, прокурор і позивачі вважають необхідним встановлення розміру орендної плати відповідно до затвердженої рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 18.03.2011 року № 126-V нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, яку відповідач використовує за договором оренди від 12.12.2005 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України від 6 жовтня 1998 року N161-XIV „Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладання спірних договорів оренди землі) річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Отже, на момент укладання спірного договору оренди землі законодавчо було закріплено максимальний розмір орендної плати на рівні 10 відсотків нормативної грошової оцінки орендованої землі.

Відповідно до ч. 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

В силу приписів ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Так, виходячи з положень ч. 2 ст. 652 ЦК України, існування одночасно умов є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору.

Першою умовою визначено те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. У відповідності до даної умови, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору. Другою умовою є зміна обставин, яка зумовлена причинами, що заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагаються. Іншими словами мова йде про те, що події, які викликають ускладнення, не могли стороною бути розумно прийняті до уваги.

Третя умова - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала б при укладенні договору. Мова йде про зменшення цінності отримуваного стороною за договором, включаючи випадки коли виконання взагалі більш не має ніякої цінності для сторони, що отримує виконання. Зменшення цінності отримуваного стороною за договором відбувається у випадку, коли суттєво змінюється договірна рівновага у силу істотного підвищення вартості виконуваного або у силу зменшення отримуваного стороною за договором.

Слід зазначити, що поняття "істотні зміни обставин" або іншими словами "ускладнення" при виконанні договору мають значення лише у відношенні ще не здійсненного виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося.

Істотна зміна обставин як правило має правове значення для договорів коли їх укладення не збігається з виконанням, а дія договору та виконання має бути довготриваючою у порівняні із договорами, які виконуються у момент їх укладення.

Четвертою умовою є те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.

Виходячи зі змісту позову, умовою перегляду розміру орендної плати прокурором визначено затвердження нової нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки

Разом з тим постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.10.2014 р. по справі № 495/4536/14-а, яка набрала законної чинності згідно з ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 р., задоволено адміністративний позов ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії", а саме: визнано незаконним та скасовано рішення Білгород-Дністровської районної ради Одеської області від 18.03.2011 року № 121-VI „Про затвердження технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 5,9040 га ТОВ „Консервний завод „Дар Бессарабії", для обслуговування будівель та споруд виробничого комплексу, розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька сільська рада".

Отже, на день розгляду справи рішення відповідного органу про затвердження у встановленому законом порядку нової нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, на підставі якого розрахована сума орендної плати за спірну земельну ділянку, яку прокурор просить змінити в договорі, є нечинним.

Наразі судом встановлено, що розпорядження голови Білгород-Дністровської РДА №1306/2005 від 09 грудня 2005 року, яким затверджено технічну документацію про нормативно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, та на підставі якого розраховано встановлену в договору орендну плату є діючим. Доказів скасування або втрати чинності вказаного розпорядження голови Білгород-Дністровської РДА №1306/2005 від 09 грудня 2005 року матеріали справи не містять. З огляду на вказані обставини, судом на підставі ретельної правової оцінки умов укладеного між сторонами по справі договору оренди землі та інших доказів по справі не встановлено наявність підстав для внесення змін до спірного договору від 12.12.2005 р. в частині розміру орендної плати з урахуванням нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки згідно ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими вимоги прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 12.12.2005 р., укладеного між Білгород-Дністровською РДА та відповідачем.

Разом з тим слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно з абзацом четвертим частини 1 статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною 2 згаданої статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Також Конституційний суд у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі N 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Цей орган фактично є позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора.

Так, слід зазначити, що Білгород-Дністровська районна державна адміністрація є уповноваженим державою органом виконавчої влади у земельних правовідносинах, що здійснює повноваження суб'єкта права державної власності на землю. Тому у даних спірних правовідносинах про внесення змін до договору оренди саме вказана райдержадміністрація може виступати позивачем.

Зокрема, відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 21 Закону України „Про місцеві державні районні адміністрації" до повноважень місцевої державної адміністрації відноситься розпорядження землями за межами населених пунктів.

З огляду на викладене, суд вважає представництво прокуратурою інтересів позивача - Білгород-Дністровської районної державної адміністрації цілком правомірним та належним чином обґрунтованим.

Щодо судових витрат по даній справі господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. „Про судовий збір" (зі змінами із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року N 3828-VI), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява.

З огляду на те, що з 01.01.2014 р. розмір мінімальної заробітної плати - 1218 грн., відповідно за подану прокурором у 2014 році позовну заяву немайнового характеру розмір судового збору становить 1218 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Як зазначено в п. 4.6 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповн.), приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.

З огляду на те, що у задоволенні позову прокурора на користь Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету покладаються на вказаного позивача - Білгород-Дністровську райдержадміністрацію, яка не звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 32, 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Консервний завод „Дар Бессарабії" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки відмовити.

2. Стягнути з Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова, 24; код ЄДРПОУ 04056813) на користь державного бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, рахунок № 31210206783008, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 1218/одна тисяча двісті вісімнадцять сім/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17 січня 2015 р.

Суддя В.С. Петров