П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2013 р.Справа № 2-а-538/11/1522
Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Ільченко Наталія Анатоліївна
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Кравця О.О. Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2011 року по справі за позовам ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про зобов'язання перерахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення недоплаченої допомоги при народженні, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
30 грудня 2008 року, засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1, звернувшись до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом, який в подальшому уточнила, до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, просила суд зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради суму недоплаченої допомоги при народженні першої дитини в розмірі 1 963,80 грн., стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради борг, який виник на час звернення до суду в розмірі 6 822,44 грн., відшкодувати за рахунок державного бюджету суму упущеної вигоди в розмірі 506,23 грн., стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн., зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом.
Постановою від 28 лютого 2011 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Приморський районний суд м. Одеси відмовив у задоволенні адміністративного позову, залишивши при цьому без розгляду частину позовних вимог, заявлених за період з червня 2007 року по 12 січня 2008 року.
Не погоджуючись з постановою суду, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, а всі виплати здійснені позивача з дотриманням норм чинного законодавства.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с. 13), є застрахованою особою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, працює на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення та контролю господарського суду Одеської області, та з 21 червня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 14, 15)
Оскільки ОСОБА_1 є застрахованою особою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням».
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) при народженні дитини надається одноразова допомога.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки допомогу при народження призначають з дня народження, ОСОБА_1 народила сина ІНФОРМАЦІЯ_3 а рішення Конституційного суду України N 6-рп/2007, яким визнане неконституційним зупинення дії ч. 1 ст. 41 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», прийняте 09.07.2007 р., апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги позивача про перерахунок та виплату допомоги при народженні не підлягають задоволенню.
Проте апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог щодо перерахунку і виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною.
Допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивач отримує з 21 червня 2007 року, з дня виходу у відпустку до ІНФОРМАЦІЯ_4, що відповідає приписам ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням».
В період отримання допомоги з 21.06.2007 р. по 08.07.2007 р., тобто до прийняття Конституційним Судом України рішення N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., позивачу правильно нараховувалась та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Але з прийняттям Конституційним Судом України рішення N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. відновили свою дію положення ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином в період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. позивач мала отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З 01 січня 2008 року по 21.08.2008 року, тобто до прийняття Конституційним Судоми України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., яким визнано неконституційним визнання такими, що втратили чинність деяких статей Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», позивачу правильно нараховувалась та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до положень Закону України «Про допомогу сім'ям з дітьми».
Проте в період з 22 травня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 діяли ст. ст. 42, 43, 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», і позивач мала отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду України від 11.12.2012 р. (ЄДРСР № 28332586), від 11.03.2013 р. (ЄДРСР № 32348472), від 18.06.2013 р. (ЄДРСР № 32213972), від 09.07.2013 р. (ЄДРСР № 32532872).
Вирішуючи питання про відновлення порушених прав позивача, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо пропуску позивачем річного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, в редакції чинній на час звернення до суду - 30 грудня 2008 року, з позовними вимогами, заявленими за період з 21 червня по 30 грудня 2007 року.
Оскільки апеляційний суд не встановив поважних причин пропуску строку звернення до суду, то позовні вимоги заявлені за період з 21 червня по 30 грудня 2007 року, мають бути залишені без розгляду відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.
Відновленню підлягають порушені права позивача за період з 22.05.2008 р. по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 р. та з 01.01.2010 р. по 25.04.2010 року, шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру цієї допомоги з розрахунку прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у зазначені періоди.
Вимоги позивача щодо стягнення сум упущеної вигоди та відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 99, п. 9ч. 1 ст. 155, ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 203, ст. ст. 207, 211, 212, 244-2, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 36290160, місцезнаходження юридичної особи: 65023, м. Одеса, вулиця Льва Толстого, 7) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щомісячну допомогу по догляду за дитиною - сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, до досягнення ним трирічного віку, за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_4, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за зазначені періоди, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання перерахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку заявлені за період з 21 червня по 30 грудня 2007 року - залишити без розгляду.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя С.Д Домусчі
суддя О.О.Кравець
суддя Л.П.Шеметенко
Судове рішення № 42356173, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-538/11/1522. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: