Рішення № 42355726, 15.01.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2015 р. Справа № 917/2080/14

За позовом Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін ап!" (вул. Лісова, буд. 66-Б, кв. 6, м. Київ, 04075)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (юр. адреса: АДРЕСА_2, 36008, поштова адреса: АДРЕСА_3

про стягнення 52 013,47 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 52013,47 грн., у тому числі 38316,10 грн. основного боргу за агентським договором № 3585 від 24.01.2013р., 7263,26 грн. пені, 5117,71 грн. - інфляційних, 1316,40 грн. - 3 % річних.

Згідно повторного автоматичного розподілу з розгляду даної справи було змінено склад суду, справу передано на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.75- на звороті). Справа прийнята суддею до провадження.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що договором закріплено обов'язок туроператора своєчасно акцептувати замовлення, проте позивач порушив п.4.6 Договору, не надавши у визначені договором терміни підтвердження замовлення турагента, тому туристичні послуги були надані відповідачем через іншого туроператора; також позивач не направляв відповідачеві ваучерів, акту-звіту чи будь-яких інших документів. на підставі яких проводиться оплата за послуги (а.с.55-57).

Ухвали від 13.10.2014р. та від 04.11.2014р., надіслані на поштову адресу відповідача, були йому вручені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 13.10.2014р., від 04.11.2014р. (а.с. 48, 53).

Ухвали від 13.10.2014р., від 04.11.2014р., 18.11.2014р., від 11.12.2014р. надіслані на юридичну адресу, а також ухвали 18.11.2014р., від 11.12.2014р. надіслані на поштову адреси відповідача, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання (а.с. 45-47, 81-86, 119-124).

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 10.12.2014р. відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа - підприємець за адресою АДРЕСА_2, 36008 (а.с.110).

В пункті 2 Договору № 3585 від 24.01.2013р. відповідач зазначив свою фактичну адресу: АДРЕСА_4 м. Полтава, 36000.

На вказані адреси відповідачу надсилалися судові ухвали по даній справі.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 15.01.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

24.01.2013 року між позивачем - ДП "А.Е.Т. Джоін ап!" (надалі - туроператор) та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - турагент) було укладено Агентський договір № 3585 (далі - Договір).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що турагент зобов'язується за винагороду надати послуги туроператору з реалізації турпродукту шляхом укладення Договору на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем туроператора, а також здійснювати фактичні дії, що визначені Договором, із забезпечення надання туроператором турпродукту.

Згідно з п. 3.1.1. Договору туроператор зобов'язався оформляти та видавати турагенту у порядку, передбаченому цим Договором, завірені печаткою (в тому числі електронним підписом та печаткою) туроператора документи (ваучери (путівки), страхові поліси, проїзні документи) на кожну групу туристів (туриста), обов'язок по наданню яких покладений на Туроператора.

За пунктом 3.3.1. Договору турагент зобов'язався реалізувати заброньований турпродукт туристу від імені, під контролем та в інтересах Туроператора.

Згідно п. 3.3.4. Договору турагент зобов'язується своєчасно подавати туроператору замовлення на бронювання туристичних послуг, замовлених туристами.

Згідно умов договору, туроператор створює туристичний продукт та надає пакет документів, що підтверджує право туристів на отримання даних послуг (ваучери (путівки), страхові поліси, проїзні документи), а турагент, в свою чергу, реалізовує турпродукт (а саме, комплекс послуг по розміщенню, перевезенню, харчуванню туриста) шляхом укладання договору з туристом про надання туристичних послуг.

Згідно п. 4.5 Договору, після належного оформлення листа бронювання, відповідач направляє його засобами електронного, факсимільного чи поштового зв'язку позивачу або оформлює його в системі онлайн бронювання на сайті позивача. Лист бронювання в даному випадку вважається офертою, тобто пропозицією укладення договору (п. 4.4 Договору).

Пунктом 4.6 Договору передбачено що, позивач не пізніше ніж на п'ятий день з дати отримання листа бронювання, направляє відповідачу засобами електронного, факсимільного чи поштового зв'язку підтвердження замовлення, що в даному випадку є акцептом, тобто підтвердженням бажання укласти договір. Також акцептом в даному випадку може бути виставлений позивачем рахунок на сплату послуг відповідачем. Після фактичного отримання відповідачем підтвердження замовлення, останній має право на укладання договору з туристом на туристичне обслуговування (п. 4.8 Договору).

Згідно п. 8.1. Договору система Оnlіnе бронювання являє собою резервування туристичних послуг, що входять в Турпродукт, за допомогою мережі Інтернет. Система Оnlіnе бронювання представлена на офіційному сайті Туроператора www.joіnuр.uа. Для повноцінного користування системою "Jоіn Uр Оnlіnе", у тому числі і бронювання туристичних послуг, Туроператор надає Турагенту: а) пароль і логін доступу до сайту після відповідної реєстрації.

Пунктом 8.10. Договору встановлено, що підтвердження туроператором бронювання через систему "Jоіn Uр Оnlіnе" та виставлення відповідного рахунку є підставою для оплати туристичних послуг, вказаних у заявці турагентом. Оплата здійснюється у відповідності з умовами Договору.

Пунктом 8.11. Договору сторони погодили, що всі заявки на бронювання, відправлені від імені Турагента з використанням системи "Jоіn Uр Оnlіnе", мають силу заявок, оформлених письмово, і тягнуть за собою відповідальність у відповідності з умовами Договору

На виконання умов договору відповідач 27.07.2013р. забронював туристичні продукти у позивача за номерами замовлень 113830 (далі - замовлення-1) та 113827 (далі - замовлення-2). Відповідно до замовлення-1 відповідач забронював туристичний продукт для туристів ОСОБА_3, ОСОБА_4 до складу якого входило перебування в Греції, авіа переліт за напрямком Київ- Салоники-Київ, проживання в готелі XENIOS PORT MARINA - (3* Кассандра) з 23.08.2013-30.08.2013, розміщення: 2AD, послуги харчування AI та додаткові послуги (груповий трансфер Аеропорт - готель Аеропорт, страхування, візова підтримка). Згідно із замовленням-2 відповідач забронював туристичний продукт для туристів Butko Viktoriya, Butko Vladyslav, Butko Ivan до складу якого входило перебування в Греції, авіа переліт за напрямком Київ- Салоники-Київ, проживання в готелі XENIOS PORT MARINA - (3* Кассандра) з 23.08.2013-10.09.2013, розміщення: 2AD+1СНD, послуги харчування AI та додаткові послуги (груповий трансфер Аеропорт - готель Аеропорт, страхування, візова підтримка), (а.с.115-116).

Замовлення-1 та замовлення-2 було підтверджено позивачем 8 серпня 2013 року, що підтверджується копіями підтверджень від 8 серпня 2013 року витягом системи "Jоіn Uр Оnlіnе" та визнається відповідачем у відзиві на позов (а.с.23-24, 115, 116, 55-57).

Виконання туроператором договірних зобов'язань підтверджується також завіреними копіями ваучерів по замовленню туристичного продукту № 113827 та № 113830 (а.с.25-26).

Згідно п. 5.1 Договору, відповідач здійснює повну оплату замовленого ним турпродукту відповідно до виставленого позивачем рахунку в розмірі ціни турпродукту, встановленої в наданих відповідачеві прайсах.

Згідно п. 5.1.1 Договору оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку, у випадку замовлення тур продукту менше, ніж за п'ять днів до початку туру, оплата здійснюється на наступний робочий день після отримання рахунку, але в будь-якому випадку, не пізніше ніж за один день до початку туру.

Позивачем були виставлені відповідачеві рахунки від 08.08.2013р. № 113827 на суму 25872,70грн., та № 113830 на суму 12443,40грн. Загальна вартість замовленого відповідачем турпродукту склала 38316,10грн.(а.с. 27-28).

06.12.13 позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу вих. № 833 від 06.12.13 про сплату заборгованості в сумі 38316,10грн. та рахунки на оплату № 113827, № 113830 від 08.08.2013р.; даний факт підтверджується фіскальним чеком №5021, 5018 та описами вкладення (а.с. 31-34).

Проте відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання не виконав, рахунок за замовлений турпродукт не оплатив.

Відповідно до ст. ст. 173, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Виходячи зі змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно приписів ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати туристичних послуг не виконав, рахунок за замовлений турпродукт в сумі 38316,10 грн. не оплатив; розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документально.

Відповідачем не надано жодних документальних доказів які б спростовували доводи позивача.

Заперечення відповідача не можуть бути підставою для відмови в позові в частині стягнення основного боргу, оскільки подані позивачем та витребувані судом документальні докази не спростовують факт оформлення відповідачем замовлень № 113830 та №113827 та належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань.

Посилання відповідача про не направлення йому рахунків спростовується наданими позивачем доказами: фіскальними чеками від 06.12.2013р. № 5021, №5018 та описами вкладення у цінний лист (а.с. 31-34).

Посилання відповідача на те, що позивачем здійснене прострочене підтвердження замовлення турпродукту, згідно договору не є само по собі підставою для невиконання зобов'язань з оплати замовлення.

Підставою для звільнення від оплати замовлення є своєчасна ануляція або відмовлення від замовленого тур продукту згідно з умовами п. 6.2.3 Договору.

Відповідач не надав суду належних доказів направлення позивачеві відмови (ануляції) від замовленого туристичного продукту. Відповідачем надано суду лист про ануляцію тура від 12.08.2013 за № 81, проте відсутні докази про направлення його позивачу. Додана відповідачем копія фіскального чеку від 12.08.2013р. за № 7835 свідчить лише про купівлю марок, а не про направлення листа ануляції на адресу позивача (а.с.64-65).

Посилання відповідача на те, що фактично громадяни не скористалися туристичними послугами за спірним замовленням також не спростовують доводів позивача, оскільки спірний договір укладений виключно між сторонами у даній справі, зобов'язання за ним позивачем виконані.

Факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання за агентським договором № 3585 від 24.01. 2013 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті турпродукта в сумі 38316,10 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.2.2. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення зобов'язання по оплаті турпродукта, турагент зобов'язаний перерахувати туроператору пеню в розмірі 1% від вартості туристичного продукту, за кожен день прострочки. Пеня обчислюється від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання. Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а продовжується до повного перерахування турагентом вартості турпродукту.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм позивачем заявлено до стягнення 7263,26 грн. пені, 1316,40 грн. - 3% річних та 5117,71грн. - інфляційних за період з 10.08.2013 по 01.10.2014р.

При цьому позивачем не враховано, що згідно п.5.1.1 Договору оплата здійснюється протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку. Лист вимогу з рахунками позивачем направлено 06.12.2013року + 5 днів поштового перебігу + 2 дні з моменту отримання рахунку, тобто прострочка виконання грошового зобов'язання починається з 14.12.2013р., а не з 10.08.2013р. як зазначає позивач.

Після проведення перерахунку за допомогою калькулятора ІПС "Законодавство" суд встановив, що за період з 14.12.2013 по 01.10.2014р. сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 5526,97 грн., а 3 % річних - 916,44 грн. за період з 14.12.2013 по 01.10.2014р. (розрахунок суду залучено до справи). В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині стягненні пені в сумі 1736,29 грн. та 3% в сумі 399,96 грн. слід відмовити за їх безпідставністю.

Нараховані позивачем інфляційні витрати в сумі 5117,71 грн. не перевищують суму інфляційних, нарахованих за період січень 2014р. - вересень 2014р. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_5 36008, поштова адреса: АДРЕСА_4 м. Полтава, 36000; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін ап!" (адреса місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 66-Б, кв. 6, м. Київ, 04075; ідентифікаційний код 31408096) 38316грн. 10 коп. основного боргу, 5526грн. 97 коп. пені, 916грн. 44 коп. річних, 5117грн. 71 коп. інфляційних, 1419грн. 97 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 20.01.2015р.

Суддя Т. М. Безрук