Рішення № 42355682, 13.01.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2015 р.Справа № 916/4419/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-РЕНЕСАНС"

до відповідача Комунального підприємства "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ"

про стягнення 263434,59грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Заболотна С.В., довіреність від 10.10.2014р.;

Від відповідача: Ковальчук Р.М., довіреність №3111 від 24.10.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО-РЕНЕСАНС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" про стягнення заборгованості у розмірі 263434,59грн., а саме: основного боргу у розмірі 120801,20грн., штрафу у розмірі 120801,20грн., 3%річних у розмірі 3104,94грн., індексу інфляції у розмірі 18727,25грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.14р. порушено провадження у справі №916/4419/14.

20.11.2014р.від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (вх.ГСОО№30664/14 від 20.11.2014р.), у зв'язку з участю представника відповідача у судовому засіданні у Приморському районному суді по справі №522/15612/14 призначеному на 26.11.2014р. о 10:35.

Надане клопотання судом розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 26.11.2014р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.14р. було продовжено строк вирішення спору по справі до 19.01.2015р., в порядку ст.69 ГПК України.

22.12.14р. від відповідача надійшла заява (вх.№2-5978/14 від 22.12.14р.) про застосування судом позовної давності, згідно якої просить суд застосувати позовну давність при розгляді даної справи, та відмовити в позові в частині, а саме по стягненню штрафу у розмірі 120801,20грн. Так в обґрунтування заяви зазначає про те, що позивач звернувся до суду в листопаді 2014року. Договір про реструктуризацію заборгованості по договору про закупівлю послуги з видалення твердих побутових відходів за державні кошти №41/3/11 від 18.07.2011р. був укладений 18 березня 2013р. Відповідно до п. 5.1. у разі не сплати суми заборгованості згідно порядку оплати відповідно до п.2.1. або порушення строку сплати більш ніж двох платежів Замовник сплачує Учаснику штраф у розмірі 100% від загальної суми несплати. Позивач дізнався про порушення порядку оплати в квітні 2013р., тому строки позовної давності почали свій перебіг в квітні 2013р. Один рік сплинув в квітні 2014р., тобто позивач звернувся до суду через 1,5 року, тим самим пропустив строк позовної давності по відношенню до стягнення штрафу.

13.01.2015р. від позивача надійшов відзив(вх.№375/15 від 13.01.2015р.) на заяву про застосування судом позовної давності, згідно якого просить суд відмовити відповідачу в заяві про застосування судом позовної давності, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Так у відзиві на заяву зазначає про те, що обставини викладені в заяві не відповідають дійсності. Відповідач сплатив на рахунок позивача у ПАТ «Марфін Банк» грошові кошти згідно графіку розстрочки заборгованості по договору про реструктуризацію 18.03.2013р.: 05.04.2013р. у розмірі 50000грн.00коп.(перший платіж) та 05.09.2013р. у розмірі 2000грн.00коп.(другий платіж). Оплата коштів підтверджується довідкою №214-01/12 від 05.12.2014р., оригінал якої знаходиться у матеріалах справи. Відповідно до п. 5.1 у разі несплати суми заборгованості згідно порядку оплати відповідно п.2.1, або порушення строку сплати більш ніж двох платежів Замовник сплачує Учаснику штраф у розмірі 100% від загальної суми несплати. Таким чином відповідач не порушив строк двох платежів, згідно договору, та заплатив першим платежем суму боргу за чотири місяця (по червень 2013 року включно) та більше ніж половини боргу за липень 2013 року першим платежем. Другий платіж був 05.09.2013р. Таким чином у зв'язку з несплатою коштів до 30 листопада ( сплата більше ніж двох платежів) п.5.1 договору перебіг строку позовної давності почався з грудня 2013 року. Позивач строк Позовної давності не пропустив в частині стягнення штрафу та звернувся до суду своєчасно у листопаді 2014 року.

Відповідач проти позову заперечує в частині стягнення штрафу у розмірі 120801,20грн., та просить суд застосувати строк позовної давності.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

18.03.2013р. між Комунальним підприємством "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-РЕНЕСАНС" (Учасник) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості по договору про закупівлю послуги з видалення твердих побутових відходів за державні кошти №41/3/11 від 18.07.2011р., відповідно до умов якого предметом цього договору є реструктуризація заборгованість Замовника по оплаті послуги з видалення твердих побутових відходів за державні кошти від 18.07.2011р., що утворилася станом на теперішній час у сумі 172801,20грн.

Відповідно до п.2.1 передбачений порядок сплати розстрочки, яку Учасник надав Замовнику по сплаті заборгованості у розмірі 172801,20грн.

Згідно з п.2.2 договору, на період реструктуризації боргу Учасник призупиняє нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості.

У відповідності з п. 3.3.2. договору, Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі проводити сплату утвореної заборгованості відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 5.1. договору, у разі несплати суми заборгованості згідно порядку оплати відповідно п.2.1, або порушення строку сплати більш ніж двох платежів Замовник сплачує Учаснику штраф у розмірі 100% від загальної суми несплати.

01.07.2013р. у зв'язку з несплатою згідно графіка розстрочки по договору у КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" виникла заборгованість перед ТОВ "ЕКО-РЕНЕСАНС" на суму 7600,40грн.

01.08.2013р. у зв'язку з несплатою згідно графіка розстрочки по договору у КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" виникла заборгованість перед ТОВ "ЕКО-РЕНЕСАНС" на суму 11520,08грн.

01.09.2013р. у зв'язку з несплатою згідно графіка розстрочки по договору у КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" виникла заборгованість перед ТОВ "ЕКО-РЕНЕСАНС" на суму 9520,08грн.

01.10.2013р. у зв'язку з несплатою згідно графіка розстрочки по договору у КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" виникла заборгованість перед ТОВ "ЕКО-РЕНЕСАНС" на суму 11520,08грн.

01.11.2013р. у зв'язку з несплатою згідно графіка розстрочки по договору у КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" виникла заборгованість перед ТОВ "ЕКО-РЕНЕСАНС" на суму 11520,08грн.

01.12.2013р. у зв'язку з несплатою згідно графіка розстрочки по договору у КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" виникла заборгованість перед ТОВ "ЕКО-РЕНЕСАНС" на суму 11520,08грн.

01.01.2014р. у зв'язку з несплатою згідно графіка розстрочки по договору у КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" виникла заборгованість перед ТОВ "ЕКО-РЕНЕСАНС" на суму 11520,08грн.

01.02.2014р. у зв'язку з несплатою згідно графіка розстрочки по договору у КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" виникла заборгованість перед ТОВ "ЕКО-РЕНЕСАНС" на суму 11520,08грн.

01.03.2014р у зв'язку з несплатою згідно графіка розстрочки по договору у КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" виникла заборгованість перед ТОВ "ЕКО-РЕНЕСАНС" на суму 11520,08грн.

01.04.2014р. у зв'язку з несплатою згідно графіка розстрочки по договору у КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" виникла заборгованість перед ТОВ "ЕКО-РЕНЕСАНС" на суму 11520,08грн.

01.05.2014р. у зв'язку з несплатою згідно графіка розстрочки по договору у КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" виникла заборгованість перед ТОВ "ЕКО-РЕНЕСАНС" на суму 11520,08грн.

Таким чином в порушення умов договору реструктуризації боргу КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" грошове зобов'язання не виконано, внаслідок чого утворилась загальна заборгованість у сумі 120801,20грн.

Згідно з п. 4.1. договору про реструктуризацію заборгованості, учасник в односторонньому порядку розриває цей договір та направляє Замовнику письмове повідомлення у разі порушення оплати графіка заборгованості встановленого цим договором.

20.10.2014р. позивачем на адресу Замовника було відправлене повідомлення про розірвання договору про реструктуризацію заборгованості.

Договір вважається розірваним з дати направлення Замовнику відповідного повідомлення рекомендованим листом з повідомленням.

Згідно з п. 5.2. договору, у разі розірвання цього договору у відповідності з п.4.1 нарахування штрафних санкцій поновлюється з моменту призупинення їх нарахування по договору про закупівлю послуг з видалення твердих побутових відходів за державні кошти №41/3/11 від 18.07.2011р.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 263434,59грн., а саме: основний борг у розмірі 120801,20грн., штраф у розмірі 120801,20грн., 3%річних у розмірі 3104,94грн., індекс інфляції у розмірі 18727,25грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст..628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших право чинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність невиконання відповідачем умов договору від 18.03.2013р. про реструктуризацію заборгованості по договору про закупівлю послуги з видалення твердих побутових відходів за державні кошти №41/3/11 від 18.07.2011р., а саме непроведення Комунальним підприємством "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" оплати у встановлені договорами строки, згідно порядку оплати передбаченого п.2.1. договору, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 120801,20грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" штрафу у розмірі 120801,20грн.

22.12.14р. від відповідача надійшла заява (вх.№2-5978/14 від 22.12.14р.) про застосування судом позовної давності, згідно якої просить суд застосувати позовну давність при розгляді даної справи, та відмовити в позові в частині, а саме по стягненню штрафу у розмірі 120801,20грн.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із п.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Пунктом 4. ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач сплатив на рахунок позивача у ПАТ «Марфін Банк» грошові кошти згідно графіку розстрочки заборгованості по договору про реструктуризацію 18.03.2013р.: 05.04.2013р. у розмірі 50000грн.00коп.(перший платіж) та 05.09.2013р. у розмірі 2000грн.00коп.(другий платіж), що підтверджується довідкою №214-01/12 від 05.12.2014р.

Таким чином відповідач не порушив строк двох платежів(передбачений п.5.1. договору), згідно договору, та заплатив першим платежем суму боргу за чотири місяця (по червень 2013 року включно) та більше ніж половини боргу за липень 2013 року першим платежем. Другий платіж був 05.09.2013р. Тому, у зв'язку з несплатою коштів до 30 листопада ( сплата більше ніж двох платежів) п.5.1 договору перебіг строку позовної давності почався з грудня 2013 року. Позивач строк Позовної давності не пропустив в частині стягнення штрафу та звернувся до суду своєчасно у листопаді 2014 року.

З аналізу наведених правових положень цивільного кодексу України вбачається, що позивачем, не пропущений строк позовної давності, а тому до спірних правовідносин не застосовуються правила Цивільного кодексу України, а саме ст.ст. 257, 261, 267 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача (вх.№2-5978/14 від 22.12.14р.) про застосування судом позовної давності.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф (ч.1 ст.230 ГК України).

Оскільки судом встановлено наявність непроведення Комунальним підприємством "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" оплати у встановлені договорами строки, згідно порядку оплати передбаченого п.2.1. договору, а п. . 5.1. договору, у разі несплати суми заборгованості згідно порядку оплати відповідно п.2.1, або порушення строку сплати більш ніж двох платежів Замовник сплачує Учаснику штраф у розмірі 100% від загальної суми несплати, то суд перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, вважає, що він здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню штраф у розмірі 120801,20грн

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 3104,94грн. за період з 01.07.2013р. по 15.10.2014р., та індексу інфляції у розмірі 18727,25грн. за період з 01.07.2013р. по 15.10.2014р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Комунального підприємства "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ", та встановлення невиконання відповідачем умов договору від 18.03.2013р. про реструктуризацію заборгованості по договору про закупівлю послуги з видалення твердих побутових відходів за державні кошти №41/3/11 від 18.07.2011р., а саме непроведення Комунальним підприємством "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" оплати у встановлені договорами строки, згідно порядку оплати передбаченого п.2.1. договору, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 3104,94грн. за період з 01.07.2013р. по 15.10.2014р., та індексу інфляції у розмірі 18727,25грн. за період з 01.07.2013р. по 15.10.2014р., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-РЕНЕСАНС" до відповідача Комунального підприємства "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" про стягнення заборгованості у розмірі 263434,59грн., а саме: основного боргу у розмірі 120801,20грн., штрафу у розмірі 120801,20грн., 3%річних у розмірі 3104,94грн., індекс інфляції у розмірі 18727,25грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 5268,69грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" (65070, м.Одеса, вул.Варненська, 27-А, код ЄДРПОУ 31185820, р/р 26009001041001, у філії АКБ"Імексбанк", МФО 388584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-РЕНЕСАНС" (67500, Одеська область, смт Комінтернівське, вул. Першотравнева, 56, р/р 26002298101 у ПАТ "Марфін банк" у м.Іллічівськ, МФО 328168, код ЕДРПОУ 32088992) основний борг у розмірі 120801(сто двадцять тисяч вісімсот одну)грн.20коп., штраф у розмірі 120801(сто двадцять тисяч вісімсот одну)грн.20коп., 3%річних у розмірі 3104(три тисячі сто чотири)грн.94коп., індекс інфляції у розмірі 18727(вісімнадцять тисяч сімсот двадцять сім)грн.25коп., витрати по сплаті судового збору на суму 5268(п'ять тисяч двісті шістдесят вісім)грн.69коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.01.2015р.

Суддя С.Ф. Гут