Постанова № 42355573, 20.01.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року м. Чернігів Справа № 825/3904/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

за участі представників позивача - Шандренка О.О., Клімової О.М., Кішки М.Я.,

представника відповідача - Труби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ Кабель Україна" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 11.12.2014 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області і просить скасувати повністю податкові повідомлення-рішення № 0002122200, №0002132200, №0002142200, №0002152200, №0002162200 від 18 липня 2014 року Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки відповідача про відсутність реальних господарських взаємовідносин між ним та ТОВ «ГАЛ-КАТ» і ТОВ «Галеон» не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки всі господарські операції з придбання товарів та надання послуг оформлено відповідними первинними бухгалтерськими документами, що відповідно до вимог Податкового кодексу України підтверджують право підприємства на формування показника витрат, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Також позивачем отримано податкові накладні, що надають право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що отримані від ТОВ «ГАЛ-КАТ» матеріали були використанні ТОВ «ТФ КАБЕЛЬ УКРАЇНА» під час виготовлення кабелю, який був реалізований на користь третіх осіб, що також підтверджують первинні бухгалтерські документи. Позивач наполягає на тому, що акт перевірки містить виключно посилання на інші акти перевірок податкових інспекцій, однак рішенням Львівського окружного адміністративного суду, яким зобов'язано ДПІ Залізничного p-ну м. Львова ГУМ у Львівський області виключено з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» висновки акту № 2905/22-10/33361757 від 17.06.13 р та акту №537/22-10/33361757 від 11.09.13 р. Крім того, ТОВ «ТФ КАБЕЛЬ УКРАЇНА» наголошує на тому, що періоди господарської діяльності ТОВ «ТФ КАБЕЛЬ УКРАЇНА», зазначені в акті перевірки ДПІ в м. Чернігові із вказаними контрагентами перевірялись вже декілька разів. Позивач наполягає на реальному характері здійснених ним господарських операцій із наведеними контрагентами, а тому ним не було вчинено порушення вимог податкового законодавства, а відтак донарахування йому податкових зобов'язань, зменшення від'ємного значення ПДВ та зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ є неправомірним, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що за результатами перевірки встановлено, що посадовими особами ТОВ «ТФ Кабель Україна» не була надана інформація щодо використання товарів придбаних у TOB «CИНОР» (ТOB «ГАЛ-КАТ») та ТОВ «ГАЛЕОН» у власній господарській діяльності, або про їх подальшу реалізацію. Станом на 09.07.2014р. згідно ІС „ПОДАТКОВИЙ БЛОК" існували розбіжності по податковому кредиту між ТОВ "ТФ Кабель Україна» та ТОВ «СИНОР» (ТОВ «ГАЛ-КАТ») за січень, лютий, травень, червень 2011 року, квітень, червень, липень серпень 2012 року та ТОВ «Галеон» за червень 2012р.

Від ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС отримано акт від 17.06.2013 № 2905/22-10/33361757 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Синор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого зконодавства за період з 01.01.2011 по 22.05.2013р., згідно якого зі слів ліквідатора ТОВ «Синор» Босака О.С. документи фінансово-господарської діяльності ТОВ "Синор" у нього відсутні. Відповідно до листа ліквідатора ТОВ «Синор» Босака О.Є. № б/н від 30.05.2012 року встановлено наступне: «Оголошення про визнання ТОВ «Синор» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті «Голос України» № 65(5565) від 04.04.2013 р. Листом від. 09.04.2013 р було надіслано запит керівнику ТОВ «Синор» з вимогою передачі ліквідатору ТОВ «Синор» Босаку О.Є бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута. Однак, станом на теперішній час керівник ТОВ «Синор» документації ліквідатору не передав». Як вбачається з описової частини постанови Господарського суду Львівської області 21.03.2013 р у справі № 914/571/13-г документи по діяльності банкрута за період 2001 р- перша половина 2012 р були викрадені. В зв'язку з цим ліквідатором було підготовлено та направлено запит до Пустомитівскього РВ ГУМВС України У Львівській області про надання інформації по факту крадіжки документів товариства. ТОВ «Синор» у п'ятиденний термін не повідомлено ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області про факт викрадення документів. Отже, перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку ТОВ «Синор» та відсутності первинних документів, які б підтверджували господарські відносини товариства.

Від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області отримано акт №435/22/32170718 від 12.11.2012 про результати виїзної документальної перевірки Т()В «Галеон» з питань дотримання вимог податкового законодавства і ТОВ «СВН Антарес» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року, ТОВ"Асгільдія" за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року та з ТОВ «Ріп» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, згідно якого встановлено, що ТОВ «Галеон» незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг за червень 2011 року, за вересень 2011 року та за червень 2012 року у зв'язку з тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків, тощо.

Крім цього вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.03.2013р. (справа №2605/19306/12) по обвинуваченню засновника ТОВ «Асгільдія» встановлено, що переслідуючи корисні мотиви, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на підробку реєстраційних документів та їх збут з метою використання цих документів іншими особами, після підробки реєстраційних документів ТОВ «Асгільдія», а саме: Статуту підприємства, протоколу № 1 від 18.04.2011 року Загальних Зборів учасників ТОВ «Асгільдія», акту прийому-передачі та оцінки майна від 18.04.2011р. здійснив їх збут невстановленій слідством особі, тобто передав йому за грошову винагороду у розмірі 100 доларів США зазначені документи, які в подальшому використовувались останнім та невстановленою слідством особою шляхом подання у відповідні органи державної влади та банківські установи. Підсудний у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України визнав повністю. Аналогічні обставини встановлені вироками від 12.10.2012 року по справі №2610/18/145/2012 стосовно «ТОВ РІП», від 12.06.2013 року №308/8461/13-К (фігурантом по справі є ТОВ "СВН-Антарес"), від 12.06.2013 року №149/1576/13-К(фігурантом по справі є ТОВ "РІП"). Таким чином, первинні документи виписані ТОВ «Галеон» в адресу покупців (товарів, робіт та послуг) та отримані первинні документи від підприємств продавців (товарів, робіт та послуг) підприємством ТОВ «Галеон» не мають відношення до господарської діяльності підприємства та не можуть бути відображені у складі податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками ДПІ в м. Чернігові ГУ Міндоходів в Чернігівській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТФ Кабель України» з питань правомірності декларування в податковій звітності з податку на додану вартість за січень-лютий, травень-червень 2011 року, квітень, червень-серпень 2012 року операцій з придбання у ТОВ «Синор» (ТОВ «ГАЛ-КАТ») та операцій з придбання за червень 2012 року у ТОВ «Галеон» та подальше використання придбаних у вищевказаних контрагентів товарів (робіт, послуг) та правомірності декларування в податковій звітності з податку на прибуток вищевказаних операцій за відповідні періоди.

За результатами перевірки складено акт від 09.07.2014 № 1627/22/32194971.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

п. 198.1, 198.2, 198.3, 198,6 ст. 198 Податкового Кодексу України в результаті чого підприємством було занижено податок на додану вартість на загальну суму 1963046,00 грн., в тому числі за січень 2011 року - 199151,00 грн., за лютий 2011 року - 458697,00 грн., за травень 2011 року - 492566,00 грн., за червень 2011 року - 683298,00 грн., за червень 2012 року - 129334,00 грн., встановлено завищення відємного значення податку на додану вартість на загальну суму - 641734,00 грн., в т.ч. за квітень 2012 року на 216993,00 грн., за липень 2012 року на суму -232045,00 грн., за серпень 2012 року на 424741,00 грн. та завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 681290,00 грн., в т.ч. за лютий 2011 року на суму 449244,00 грн., за серпень 2012 року на суму 232046,00 грн.

п. 44.6 ст. 44, пп. 14.1.27.п.14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України в результаті чого підприємством було занижено податок на прибуток на загальну суму 290404,00 грн., в т.ч. за 2012 рік 290404,00 грн., та зменшено від'ємне значення за 2011 рік на 11414780,00 грн., у тому числі за 2 кв. 2011 року - 11414780,00 грн., зменшено від'ємне значення за 3-й квартал 2012 року на 3632691,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові ГУ Міндоходів в Чернігівській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 18.07.2014:

- № 0002152200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 363005,00 грн. (з яких основний платіж - 290404,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 72601,00 грн.).

- № 0002122200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1218948,00 грн. (з них основний платіж - 812632,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 406316,00 грн.);

- № 0002132200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 641734,00 грн.;

- № 0002142200, яким ТОВ «ТФ Кабель України» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 232045,00 грн. (з них штрафні (фінансові) санкції - 116023,00 грн.).

Позивачем було оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Чернігівській області, рішенням якого № 3015/10/25-01-10-05-15 від 25.09.2014року залишено без задоволення скаргу позивача та залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 01.12.2014 року № 7774/6/99-99-10-01-15 повторну скаргу ТОВ «ТФ Кабель України» було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що ТОВ «ТФ Кабель України», як покупцем та ТОВ «ГАЛ КАТ» (ТОВ «Синор»), як продавцем було укладено договори купівлі-продажу № 46 від 15.01.2010 року, та № 56 від 15.01.2010 року (а.с. 96-101 Т.1). Відповідно до умов договорів, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (катанка мідна освітлена 8мм, катанка алюмінієва АКЛП (М, ПТ, Т1, Т2, Т3) 9,5 мм, дріт мідний м'який різних діаметрів, струмоподібна мідна жила різних діаметрів, дріт мідний твердий різних діаметрів, пластикат ПВХ), а покупець - прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Ці договори набирають чинності з моменту їх підписання та скріплення печатками сторін та діють до 31.12.2010 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цих договорів за один місяць до закінчення строку їх чинності договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цими договорами.

Поставка товару здійснена ТОВ «ГАЛ КАТ» відповідно до видаткових накладних № РН-1101.3 від 11.01.2011 року, № РВ-1001.5 від 10.01.2011 року, № РП-1001.6 від 10.01.2011 року, № РВ-1001.3 від 10.01.2011 року, № РВ-2001.5 від 20.01.2011 року, № РН-2001.6 від 20.01.2011 року, № РН-2801.4 від 28.01.2011 року, № РП-2901.4 від 29.01.2011 року, № РП-2901.5 від 29.01.2011 року, № РН-0502.4 від 05.02.2011 року, № РВ-0502.8 від 05.02.2011 року, № РВ-1202.2 від 12.02.2011 року, № РВ-1202.3 від 12.02.2011 року, № РВ-2102.8 від 21.02.2011 року, № РВ-2102.9 від 21.02.2011 року, 3 2102.10 від 21.02.2011 року, 3 РВ-2802.3 від 28.02.2011 року, № РН-2802.4 від 28.02.2011 року, № СД-1004.8 від 10.04.2012 року, № 2404.6 від 24.04.2012 року, № РП-0208.1 від 02.08.2012 року, № РП-1308.4 від 13.08.2012 року, № РП-2008.8 від 20.08.2012 року, № РВ-2108.9 від 21.08.2012 року, № РВ-2208.6 від 22.08.2012 року.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними № РН-1101.3 від 11.01.2011 року, № РВ-1001.5 від 10.01.2011 року, № РП-1001.6 від 10.01.2011 року, № РВ-1001.3 від 10.01.2011 року, № РВ-2001.5 від 20.01.2011 року, № РН-2001.6 від 20.01.2011 року, № РН-2801.4 від 28.01.2011 року, № РП-2901.4 від 29.01.2011 року, № РП-2901.5 від 29.01.2011 року, № РН-0502.4 від 05.02.2011 року, № РВ-0502.8 від 05.02.2011 року, № РВ-1202.2 від 12.02.2011 року, № РВ-1202.3 від 12.02.2011 року, № РВ-2102.8 від 21.02.2011 року, № РВ-2102.9 від 21.02.2011 року, 3 2102.10 від 21.02.2011 року, 3 РВ-2802.3 від 28.02.2011 року, № РН-2802.4 від 28.02.2011 року, № СД-1004.8 від 10.04.2012 року, № 2404.6 від 24.04.2012 року, № РП-0208.1 від 02.08.2012 року, № РП-1308.4 від 13.08.2012 року, № РП-2008.8 від 20.08.2012 року, № РВ-2108.9 від 21.08.2012 року, № РВ-2208.6 від 22.08.2012 року (а.с. 117-134, 158-175, 199-202, 222-231 Т.1).

Отримання товару здійснювалось працівниками ТОВ «ТФ Кабель Україна» відповідно до довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінносте, про що свідчить витяг з журналу видачі таких довіреностей (а.с. 232-241 Т.1).

Оплата поставлено товару від ТОВ «ГАЛ КАТ» була здійснена позивачем в безготівковій формі, що підтверджують копії платіжних доручень № 93 від 17.01.2011 року, № 16 від 05.01.2011 року, № 52 від 11.01.2011 року, № 94 від 17.01.2011 року, № 129 від 21.01.2011 року, № 153 від 25.01.2011 року, № 168 від 27.01.2011 року, № 169 від 27.01.2011 року, № 58 від 12.01.2011 року, № 57 від 12.01.2011 року, № 59 від 12.01.2011 року, № 254 від 08.02.2011 року, № 310 від 15.02.2011 року, № 311 від 15.02.2011 року, № 329 від 17.02.2011 року, № 363 від 23.02.2011 року, № 365 від 23.02.2011 року, № 387 від 24.02.2011 року, № 3092 від 10.04.2012 року, № 3219 від 25.04.2012 року, № 8087 від 13.08.2012 року, № 8194 від 21.08.2012 року, № 8179 від 21.08.2012 року, № 20722 від 23.08.2012 року, № 8211 від 23.08.2012 року, № 7973 від 01.08.2012 року (а.с. 106-116, 151-157, 192-198, 210-213 Т.1 ).

Відображення отримання товару від ТОВ «ГАЛ КАТ» здійснено позивачем в бухгалтерському обліку, про що свідчать аналізи субконто контрагенти: ГАЛ КАТ за січень, лютий 2011 року, за квітень, серпень 2012 року, оборотно-сальдові відомості по рахунку 201 за січень, лютий 2011 року, за квітень, серпень 2012 року, картки рахунку 631 за січень, лютий 2011 року, таблицями реалізації готової продукції за квітень, серпень 2012 року, картки рахунку 201 за квітень, серпень 2012 року (а.с. 102-105, 147-150, 185-189, 203-209 Т.1).

На суму податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «ГАЛ КАТ» виписано позивачу податкові накладні 3 5011 від 05.01.2011 року, № 10014 від 10.01.2011 року, № 110019 від 11.01.2011 року, № 10013 від 10.01.2011 року, № 110110 від 11.01.2011 року, № 12018 від 12.01.2011 року, № 170110 від 17.01.2011 року, № 17019 від 17.01.2011 року, № 210118 від 21.01.2011 року, № 250120 від 25.01.2011 року, № 270124 від 27.01.2011 року, № 270125 від 27.01.2011 року, № 8025 від 08.02.2011 року, № 120202 від 12.02.2011 року, № 150209 від 15.02.2011 року, № 170207 від 17.02.2011 року, № 210210 від 21.02.2011 року, № 210211 від 21.02.2011 року, 3 210212 від 21.02.2011 року, № 230207 від 23.02.2011 року, № 240212 від 24.02.2011 року, № 68 від 10.04.2012 року, № 123 від 24.04.2012 року, № 1 від 01.08.2012 року, № 2 від 02.08.2012 року, № 32 від 13.08.2012 року, № 62 від 20.08.2012 року, № 63 від 21.08.2012 року, № 34 від 13.08.2012 року, № 67 від 22.08.2012 року, № 71 від 23.08.2012 року, № (а.с. 135-146, 176-184, 190,191, 214-221 Т.1).

Відповідно до копії сертифікату, наданого позивачем в судове засідання, система управління якістю стосовно виробництва міді, оптової торгівлі чорними та кольоровими металами та напівфабрикатами з них, оброблення металевих відходів та брухту, оптової торгівлі хімічними відходами, що здійснюється ТОВ «ГАЛ КАТ» відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:2009 «Система управління якістю. Вимоги» (а.с. 242 Т.1). Якість товару, поставленого контрагентом позивача, підтверджено сертифікатами № 278/0031, 277/0031, № 276/0031 (а.с. 252-254 Т.1).

ТОВ «ТФ Кабель Україна» було використано отримані від ТОВ «ГАЛ КАТ» матеріали для виготовлення власної готової продукції, про що свідчать акти списання матеріалів на виробництво кабельно-провідникової продукції: склад ГП за січень 2011 року, лютий 2011 року, склад КПП за квітень та серпень 2012 року (а.с. 245-248 Т.1).

Власна продукція була реалізована ТОВ «ТФ Кабель України» третім особам, зокрема ПП «ТАССО», UAB «TELE-FONIKA Baltic», ТОВ «ТФ Кабель», що підтверджується договорами поставки, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару, картками рахунку 361, міжнародним контрактом, вантажно-митними деклараціями, міжнародними товарно-транспортними накладними, інвойсами, пакувальним листом (а.с. 1-51 Т.2).

Також, в ході проведеної перевірки ДПІ в м. Чернігові було встановлено, що між ТОВ «ТФ Кабель Україна», як замовником та ТОВ «Галеон», як виконавцем було укладено договір № 1/1/11-11 від 14.11.2011 року на технічне обслуговування систем пожежної сигналізації, автоматичного водяного пожежогасіння в цеху по виробництву кабельно-провідникової продукції за адресою м. Чернігів, вул.. Кільцева 3 (а.с. 63-64 Т.1).

За умовами цього договору виконавець за завданням замовника зобов'язується виконувати роботи з технічного обслуговування систем пожежної сигналізації, автоматичного водяного пожежогасіння в цеху по виробництву кабельно-провідникової продукції за адресою м. Чернігів, вул.. Кільцева, 3. Виконання робіт здійснюється відповідно до плану-графіку, який є додатком до цього договору (а.с. 65 Т.1). Строк дії договору встановлено до 14.11.2012 року.

Виконання зазначених у договорі робіт в червені 2012 року підтверджується актом здачі-прийняття робіт № СУ-0000059 від 29.06.2012 року (а.с. 59 Т.1) та копіями журналів обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового) установки пожежної автоматики (пожежогасіння) № 1 та № 2, розпочаті 30ю.03.2012 року (а.с. 57-60 Т.1).

На суму податкових зобов'язань ТОВ «Галеон» було виписано позивачу податкову накладну № 83 від 29.06.2011 року (а.с. 62 Т.1).

Перерахування коштів за виконані роботи здійснена відповідно до платіжного доручення № 7811 від 16.07.2012 року (а.с. 66 Т.1).

На момент виконання робіт ТОВ «Галеон» було зареєстровано в якості юридичної особи, мало статус платника ПДВ та мало спеціальну правосуб'єктність на здійснення проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінку протипожежного стану об'єктів, про що свідчать копія свідоцтва про реєстрацію юридичної особи ТОВ «Галеон», виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 13841587, копія ліцензії Серії АВ № 319950 (а.с. 52-55 Т.2).

Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту та включення витрат за господарськими операціями до складу витрат підприємства необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та виконання іншою особою відповідних робіт та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «ТФ Кабель Україна» та ТОВ «ГАЛ-КАТ» (ТОВ «Синор») і ТОВ «Галеон».

Крім того, в судове засідання позивачем надано копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факт використання у власній господарській діяльності матеріалів, отриманих від ТОВ «ГАЛ-КАТ» для виробництва власної кабельної продукції, що в свою чергу підтверджує отримання позивачем економічної вигоди від здійснення господарської операції з постачальником. Зазначені документи також відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Відповідно до п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку витрат підприємства допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором поставки товарів у власній господарській діяльності. ДПІ в м. Чернігові не надано суду доказів того, що «ТФ Кабель Україна» не було використано у власній господарській діяльності отриманий від контрагента товар та виконані роботи. Навпаки, позивачем доведено факт використання товарно-матеріальних цінносте та робіт під час виробництва власної продукції.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що витрати на оплату товарів та робіт згідно договорів із ТОВ «ГАЛ-КАТ» і ТОВ «Галеон» позивач протягом перевіряємого періоду правомірно, на підставі п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, 138.2 ст.138 Податкового кодексу України включив до складу витрат підприємства, тобто висновки ДПІ в м. Чернігові про заниження позивачем сум податку на прибуток є безпідставними.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктами 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, формування показника від'ємного значення з податку на додану вартість та показника бюджетного відшкодування ПДВ.

В судовому засіданні було встановлено, що підставою для висновків ДПІ в м. Чернігові про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та на формування витрат підприємства з врахуванням показників по взаємовідносинам контрагентами, стали:

- акт ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС від 17.06.2013 № 2905/22-10/33361757 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Синор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 22.05.2013р.»;

- акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області №435/22/32170718 від 12.11.2012 «Про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «Галеон», з питань дотримання вимог податкового законодавства і ТОВ «СВН Антарес» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року, ТОВ"Асгільдія" за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року та з ТОВ «Ріп» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року».

Зазначеними актами встановлено відсутність можливості у контрагентів позивача на здійснення господарської діяльності, визначеної у договорах з ТОВ «ТФ Кабель Україна».

Суд не погоджується з висновком ДПІ в м. Чернігові про відсутність реального здійснення поставок товару від ТОВ «ГАЛ-КАТ» (ТОВ «Синор»), оскільки постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2014 року, що залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 року по справі № 876/8169/14, зобов'язано ДПІ у Залізничному районі м. Львова виключити з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» висновки, викладені в акті від 17.06.2013 № 2905/22-10/33361757.

Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлена протиправність висновків податкового органу, викладених в акті від 17.06.2013 № 2905/22-10/33361757, а відтак він не може слугувати свідчення наявності порушень податкової дисципліни з боку позивача.

Щодо акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області №435/22/32170718 від 12.11.2012, суд вважає, що вищевказаний акт не є підставою для встановлення порушення з боку позивача, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів,. Податковою інспекцією під час проведення перевірки не було досліджено бухгалтерських документів, складених за результатами взаємовідносин позивача з ТОВ «Галеон», не давалась оцінка реальності господарських операцій між цими суб'єктами. Навпаки, в ході судового засідання позивачем було доведено реальність виконання ТОВ «Галеон» робіт технічного обслуговування установки пожежної автоматики.

Суд наголошує на тому, що акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності. У разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для нього. При цьому чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередньо контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми ПДВ до податкового кредиту. Тому можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у т. ч. недекларування своїх зобов'язань або несплата податку до бюджету, не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ за операціями з такими контрагентами.

Щодо посилань відповідача на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01.03.2013р. справа №2605/19306/12 відносно кримінальної справи по обвинуваченню засновника ТОВ «Асгільдія», а також на вироки від 12.10.2012 року по справі №2610/18/145/2012 стосовно «ТОВ РІП», від 12.06.2013 року №308/8461/13-К (фігурантом по справі є ТОВ "СВН-Антарес"), від 12.06.2013 року №149/1576/13-К(фігурантом по справі є ТОВ "РІП"), які не були надані ДПІ в м. Чернігові в судове засідання, та посилання на які відсутні в акті перевірки ТОВ «ТФ Кабель Україна», то суд зазначає, що предметом дослідження цими судовими рішеннями є діяльність контрагентів ТОВ «Галеон», що є контрагентом позивача. Відтак, цими судовими рішеннями не досліджувалися взаємовідносини ТОВ «Галеон» та позивача, тобто вони не можуть свідчити про відсутність юридичної сили у первинних документів, виписаних ТОВ «Галеон». Окрім того, виконання робіт ТОВ «Галеон» на користь позивача є самостійним видом діяльності і не залежить від господарської діяльності третіх осіб.

Також суд зазначає, що ДПІ в м. Чернігові вже проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ТФ Кабель Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складно акт від 11.09.2013 року № 414/22/32194971, зазначеним актом не встановлено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року не встановлено його заниження або завищення. Також, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року не встановлено його заниження або завищення. Тобто, відповідачем вже перевірялася господарська діяльність позивача у визначений період та не встановлено порушень вимог Податкового кодексу України.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право Бахмацької ОДПІ при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та його контрагентами, спричинили реальні юридичні наслідки ТОВ «ТФ Кабель Україна», позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ДПІ в м. Чернігові неправомірно донараховано ТОВ «ТФ Кабель Україна» податок на додану вартість та податок на прибуток, зменшено від'ємне значення податку на додану вартість та суму бюджетного відшкодування ПДВ, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002122200, № 0002132200, № 0002142200, № 0002152200, № 0002162200 від 18.07.2014 року, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0002122200, № 0002132200, № 0002142200, № 0002152200, № 0002162200 від 18.07.2014 року. .

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур