Рішення № 42355060, 14.01.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2015 р.Справа № 916/4770/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.,

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Філії "Південні магістральні нафтопроводи", м. Одеса,

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція", м. Кривий Ріг,

про усунення перешкод у користуванні майном

За участю:

представника позивача Ільницької О.С. - за довіреністю;

представника відповідача Страх Є.О. - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "Укртранснафта" в особі Філії "Південні магістральні нафтопроводи", м. Одеса, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція", м. Кривий Ріг, про усунення перешкод у користуванні майном.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №944200 від 04.12.2006 року, технічний паспорт (станом на 15.09.2009 року), інвентаризаційний опис основних засобів №210, що підписаний 10.11.2014 року.

24.12.2014р. представник відповідача Страх Є.О звернувся до суду з клопотанням про витребування у позивача даних бухгалтерського обліку. Ухвалою господарського суду від 24.12.2014р. судом було зобов'язано відповідача уточнити, які саме документи слід витребувати у позивача, однак, вимоги ухвали суду в цій частині виконані не були.

У зв'язку з ненаданням витребуваних судом уточнень до клопотання, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Позивач з урахуванням уточнень від 24.12.2014 року просить суд зобов'язати ПАТ „НДВП „Криворіжстальконструкція"усунути перешкоди в користуванні майном (386 бетонних плит бетонної площадки побутового містечка Морського нафтового терміналу „Південний") шляхом припинення втручання відповідача в здійснення права власності ПАТ „Укртранснафта" на бетонні плити бетонної площадки та заборони вчиняти будь-які дії, в тому числі по відчуженню вищезазначеного майна.

В судовому засіданні представник позивача Ільницька О.С., яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Страх Є.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні від 14.01.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «Укртранснафта» утворено на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2001 року в результаті реорганізації державних акціонерних товариств «Магістральні нафтопроводи «Дружба» та «Придніпровські магістральні нафтопроводи».

Філія «Південні магістральні нафтопроводи» є структурним підрозділом ПАТ «Укртранснафта», до складу якого входить морський нафтовий термінал «Південний».

Відповідно до п. 1.5 Статуту Публічного акціонерного товариства „Укртранснафта" товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків державних акціонерних товариств „Магістральні нафтопроводи „Дружба", „Придністровські магістральні нафтопроводи" та Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта".

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 944200 від 04.12.2006 року об'єкт «побутове містечко (матеріальний склад, їдальня, автозаправочна станція) морського нафтового терміналу «Південний», в описі якого знаходяться в тому числі під'їздні залізничні путі з бетонною площадкою, ІV, за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Сичавська сільська рада, вул. Нафтовиків, буд. 2, належить Державі Україна в особі Верховної Ради України в повному господарському віданні ВАТ «Укртранснафта» (а.с. 10).

Позивач також посилається на те, що 18.11.2014 року представники ПАТ „НДВП „Криворіжстальконструкція" почали здійснювати демонтаж бетонних плит з бетонної площадки побутового містечка МНТ „Південний" в місті Южний Одеської області з метою перевезення та використання вказаних бетонних плит для власних потреб, що і спричинило позивачу перешкоди у здійсненні права власності.

Натомість, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що 18.11.2014 року жодним представником Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція" не було здійснено жодної дії, спрямованої на демонтаж бетонних плит або іншого майна позивача, а відтак будь-яких перешкод у користуванні майном позивача відповідач не чинив. Крім того зазначає, що позивач не є власником демонтованих бетонних плит.

Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція" згідно договору купівлі-продажу №4/02-14 від 18.02.2014 року (а.с. 68) передало плити 2*3 площею 2200 кв.м. в кількості 366 штук у власність фізичної особи Лєбєдєва Артура Чолдійовича, що підтверджується актом приймання-передачі від 18.02.2014 року (а.с. 69), та про що листом № 49/03 від 26.03.2014 року повідомлено морський нафтовий термінал „Південний" (а.с. 72).

Відповідач в своїх запереченнях проти позову стверджує, що дії, пов'язані з демонтажем бетонних плит, здійснювались фізичною особою Лєбєдєвим А.Ч. на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК України), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. При цьому, в силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначений спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливого порушення, яке на момент подання позову відсутнє, але при цьому у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушень його права.

Відповідно до аналізу ВСУ деяких питань застосування судами законодавства про право власності від 21.11.2013 року норми статей 15, 16, 386, 391 ЦК України гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому.

Відповідно до положень норм статей 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що твердження позивача про порушення відповідачем його права власності та створення йому перешкод у користуванні та розпорядженні майном на теперішній час або намір створення таких перешкод у майбутньому не підтверджені належними і допустимими доказами.

Доводи позивача про те, що саме відповідачем здійснюється демонтаж бетонних плит з бетонної площадки побутового містечка МНТ „Південний" не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання.

Суд приймає до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту, що відповідачем Публічним акціонерним товариством "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція" здійснюються перешкоди у користуванні майном, що належить позивачу Публічному акціонерному товариству "Укртранснафта" в особі Філії "Південні магістральні нафтопроводи", або відповідач має намір здійснення таких перешкод у майбутньому.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позивач не довів належним чином ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Філія "Південні магістральні нафтопроводи" публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція" про усунення перешкод у користуванні майном задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі ст. ст. 15, 16, 386, 391 ЦК України, та керуючись ст. ст. 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні клопотання відповідача Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція" про витребування доказів - відмовити.

2. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі Філія "Південні магістральні нафтопроводи" публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція" про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 19 січня 2015 р.

Суддя Р.В. Волков