ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/25388/14 13.01.15
за позовом державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
до Державної інспекції ядерного регулювання України
про стягнення 36 776,62 грн
Суддя Шкурдова Л.М.
представники:
від позивача - Павленко С.С., дов. б/н від 24.03.2014,
від відповідача - Малощак С.В., дов. 09-10/6980 від 27.10.2014
СУТЬ СПОРУ:
Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державної інспекції ядерного регулювання України про стягнення за договором надання послуг лікувально-профілактичного харчування та відшкодування витрат за надання послуг лікувально-профілактичного харчування № 75/22-12 від 10.02.2012 року 36 776,62 грн, з яких: 31 754,57 грн - основний борг, 1 516,72 грн - три проценти річних, 3 505,33 грн - інфляційні втрати.
У судовому засіданні 10.12.2014 відкладено розгляд справи на 13.01.2015.
У судовому засіданні 13.01.2015 позивач підтримував позов, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.01.2015 заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що згідно з договором позивач мав надати послуги на суму 46911,97грн., оплату фактично одержаних послуг на дану суму за період їх надання з січня по липень 2012р. він здійснив у повному обсязі, оплачувати послуги за період з серпня 2012р. по січень 2013 р. у нього немає підстав, оскільки договір обмежений певною сумою і зміни до нього не вносились.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
10.02.2012 року між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі - позивач, виконавець) та Державною інспекцією ядерного регулювання України (далі - відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг лікувально-профілактичного харчування та відшкодування витрат за надання послуг лікувально-профілактичного харчування № 75/22-12 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого, виконавець зобов'язується забезпечити (організувати) надання лікувально-профілактичного харчування державним інспекторам Державної інспекції з ядерної безпеки на Запорізькій АЕС замовника, а замовник зобов'язується щомісячно оплачувати надані послуги та відшкодовувати виконавцю витрати за лікувально-профілактичне харчування.
Строк дії договору з 10.02.2012 по 31.01.2013. Термін надання послуг по договору з 01.01.2012 по 31.12.2012 (п. 6 договору).
Загальна вартість договору становить 46 911,97 грн (п. 2.1 договору).Згідно з розрахунком витрат на надання лікувально-профілактичного харчування (додаток № 1 до договору) передбачена кількість робочих днів, в які мали надаватись послуги з харчування працівникам відповідача, а саме - 140 днів, вартість одного талону на харчування та витрати на друк одного талону, кількість осіб, яким мало надаватись харчування -6.
За надання послуг лікувально-профілактичного харчування замовник щомісячно, після закінчення місяця, в якому надавались послуги, відшкодовує виконавцю вартість фактично отриманих талонів та витрати з організації лікувально-профілактичного харчування та друку бланків талонів шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця згідно з підписаними обома сторонами актами наданих послуг до останнього числа місяця, наступного за звітним (п. 2.2 договору).
Відповідно до умов договору позивачем надавались послуги з лікувально-профілактичного харчування державним інспекторам Державної інспекції з ядерної безпеки на Запорізькій АЕС замовника за період з січня 2012 року по січень 2013 року
Підпунктом 2.3 договору передбачено, що замовник зобов'язується відшкодовувати вартість фактично отриманих талонів та витрати, пов'язані з організацією лікувально-профілактичного харчування, сплачувати виконавцю послуги з організації лікувально-профілактичного харчування та друку бланків талонів (з урахуванням коефіцієнта корегування вартості талонів) на лікувально-профілактичне харчування, у розмірі, що визначається виконавцем на підставі понесених ним фактичних витрат.
Позивачем надані послуги лікувально-профілактичного харчування за січень 2012 року по січень 2013 року, які оплачені відповідачем частково за період січень - липень 2012.в, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних документів та актом звірки взаєморозрахунків.
Щодо послуг лікувально-профілактичного харчування, наданих позивачем інспекторам відповідача, за період серпень 2012 року - січень 2013 року, то складені позивачем акти наданих послуг:
- акт № 1/08-ЛПП за серпень 2012 року на суму 5 802,66 грн,
- акт 1/09-ЛПП за вересень 2012 року на суму 5 501,61 грн,
- акт № 1/10-ЛПП за жовтень 2012 року на суму 6 037,56 грн,
- акт № 1/11-ЛПП за листопад 2012 року на суму 6 523,12 грн,
- акт № 1/12-ЛПП за грудень 2012 року на суму 7 384,44 грн,
- акт № 1/01-ЛПП за січень 2013 на суму 505,18 грн. зі сторони відповідача не підписані і відповідно не оплачені.
Факт отримання інспекторами відповідача послуг з лікувально-профілактичного харчування за період з серпня 2012 по січень 2013 за цінами, визначеними договором, а також кількості осіб, зазначеній в ньому, підтверджується:
- відомостями про видачу та використання талонів за серпень 2012 - отримано працівниками відповідача 297 талонів,
- відомостями про видачу та використання талонів за вересень 2012 - отримано працівниками відповідача 270 талонів,
- відомостями про видачу та використання талонів за жовтень 2012 - отримано працівниками відповідача 342 талона,
- відомостями про видачу та використання талонів за листопад 2012 - отримано працівниками відповідача 369 талонів,
- відомостями про видачу та використання талонів за грудень 2012 - отримано працівниками відповідача 351 талон.
- Калькуляціями вартості харчування однієї особи на підприємстві.
Всього за цей період надано послуг з харчування на суму 31754,57 грн.
Відповідач факту отримання його працівниками послуг з лікувально-профілактичного харчування за серпень 2012 року - січень 2013 року не заперечує, але стверджує, що сума одержаних послуг з харчування перевищує суму, зазначену в договорі. Як слідує із пояснень сторін та матеріалів справи це відбулося внаслідок збільшення фактичної кількості днів, в які надавались послуги.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Матеріалами справи підтверджується надання послуг з харчування працівникам відповідача за цінами, визначеними умовами договору , протягом всього періоду надання послуг, передбаченого даним договором, та фактичного прийняття відповідачем даних послуг. Оскільки сторонами не передбачалось надання послуг з харчування безоплатно,то вимоги по відшкодуванню спожитих відповідачем послуг за період з серпня 2012 по січень 2013 за цінами, визначеними умовами договору в розмірі 31754,57 грн. підлягають задоволенню.
В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання, в зв»язку з чим заперечення відповідача з приводу неможливості здійснення оплати одержаних послуг в зв»язку з відсутністю бюджетного фінансування не приймаються судом до уваги. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України по справі № 11/446 від 15.05.13.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд вважає його вірним та обґрунтованим, а отже позовні вимоги про стягнення 3 505,33 грн інфляційних втрат та 1 516,72 грн 3 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, з огляду на наведене вище позов підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 36 776,62 грн, з яких: 31 754,57 грн - основний борг, 1 516,72 грн - три проценти річних, 3 505,33 грн - інфляційні втрати
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державної інспекції ядерного регулювання України (01011, м. Київ, вул. Арсенальна 9/11, код ЄДРПОУ 21721086) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова 133, код ЄДРПОУ 19355964) 31 754,57 грн (тридцять одну тисячу сімсот п'ятдесят чотири грн 57 коп.) основного боргу, 1 516,72 грн (одну тисячу п'ятсот шістнадцять грн 72 коп.) 3% річних, 3 505,33 грн (три тисячі п'ятсот п'ять грн 33 коп.) інфляційних втрат, 1 827,00 грн (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.01.2015
Суддя Л.М. Шкурдова
Судове рішення № 42355039, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.01.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/25388/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: